Справа № 420/3498/24
17 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якої діє адвокат Шаркова Наталя Робертівна, звернулася до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка виразилася у нерозгляді у встановлений законодавством місячний строк звернення ОСОБА_1 від 22.11.2023 про зняття арештів, накладених постановою про накладення арешту на кошти ОСОБА_1 (постанова від 22.07.2020), на корпоративні права ОСОБА_1 (постанова від 22.07.2020), на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 (постанова від 10.10.2019) та виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників, та у незнятті указаних арештів і невиключенні відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників;
зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України: зняти (скасувати) арешт, накладений на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Олени Грайровни від 10.10.2019 у виконавчому провадженні №60270421, реєстраційний номер обтяження 37429370; зняти (скасувати) арешт, накладений на кошти ОСОБА_1 постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Олени Грайровни від 22.07.2020 у виконавчому провадженні №60270421; зняти (скасувати) арешт, накладений на корпоративні права ОСОБА_1 постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Олени Грайровни від 22.07.2020 у виконавчому провадженні №60270421;
зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у виконавчому провадженні № 60270421.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.04.2023 позивач звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в якому просила постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В. від 19.05.2016 у виконавчому провадженні №51069714 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 89008,84 доларів США та 22027,16 грн визнати такою, що не підлягає виконанню. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 у справі №420/8955/23, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023, позов ОСОБА_1 задоволено, постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В. від 19.05.2016 у виконавчому провадженні № 51069714 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 89008,84 доларів США та 22027,16 грн визнано такою, що не підлягає виконанню. Вказане рішення набрало законної сили 21.11.2023.
22.12.2023 позивач звернулася до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з вимогою про зняття арештів, накладених під час здійснення виконавчого провадження № 60270421 постановами старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Олени Грайровни на кошти ОСОБА_1 (постанова від 22.07.2020), на корпоративні права (постанова від 22.07.2020), на все рухоме та нерухоме майно (постанова від 10.10.2019 року). Також просила виключити відомості щодо неї з Єдиного реєстру боржників. Вказана вимога отримана відповідачем 27.12.2023, проте до цього арешти з майна не зняті, відомості про неї з реєстру боржників не виключені.
Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо нерозгляду у встановлений законодавством місячний строк звернення від 22.11.2023 протиправною, а свої права порушеними, а тому звернулася до суду з відповідним позовом.
Ухвалою від 06.02.2024 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
20.02.2024 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.
Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що викладені у позові доводи не відповідають дійсним обставинам, а саме згідно штампу вхідної кореспонденції звернення ОСОБА_1 від 22.12.2023 надійшло до Міністерства юстиції України 27.12.2023 та зареєстровано за № Я-43823. Листом від 23.01.2024 вих. № 11461/Я-43823/20.1 Відділом надано ОСОБА_1 повну та змістовну відповідь на поставлені у зверненні питання. Лист від 23.01.2024 вих. № 11461/Я-43823/20.1 направлено заявнику на поштову адресу зазначену у зверненні простою поштовою кореспонденцією. Будь-які звернення ОСОБА_1 від 22.11.2023 на адресу Міністерства юстиції України не надходили та в системі АСКОД відсутні.
Позовні вимоги ОСОБА_1 , що полягають у нерозгляді у встановлений законодавством місячний строк звернення ОСОБА_1 від 22.11.2023 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Також відповідач зазначає, що суд не вправі підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження державного виконавця (державної виконавчої служби) щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до їх компетенції.
З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
22.02.2024 до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення ОСОБА_1 щодо зняття арештів та виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників, яке було отримано відповідачем 27.12.2023, мало бути розглянуто не пізніше 26.01.2024. В ці самі строки мали бути зняті арешти з майна та рахунків ОСОБА_1 , а відомості щодо неї виключені з Єдиного реєстру боржників. На момент звернення позивача до суду арешти з її майна не зняті, відомості щодо неї з Єдиного реєстру боржників не виключені.
Частина 4 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» не залишаючи альтернативи, зобов'язує відповідача зняти арешти з майна боржника та виключити відомості про нього з Єдиного реєстру боржників. Тобто в даному випадку законом встановлений лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідача, в цьому випадку дискреційних повноважень у нього не має.
Позивач просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 26.02.2024 клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зупинення провадження у справі залишено без задоволення.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, судом встановлено наступне.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В. від 12.05.2016 відкрито виконавче провадження № 51069714 з виконання виконавчого документу - виконавчого напису №3913, виданого 10.12.2007 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, про звернення стягнення на домоволодіння, що належить ОСОБА_1 , та на земельну ділянку загальною площею 595 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
19.05.2016 старший державний виконавець вiддiлу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В. винесла постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 89008,84 доларів США та 22027,16 грн. Вказана постанова винесена в рамках виконавчого провадження № 51069714.
07.10.2019 постановою головного державного виконавця Вiддiлу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою І.М. виконавче провадження № 51069714 з примусового виконання виконавчого документу - виконавчого напису №3913, виданого 10.12.2007 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. про звернення стягнення на домоволодіння та земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , закiнчено вiдповiдно до п. 15 частини 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою старшого державного виконавця Вiддiлу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мiнiстерства юстиції України Башiлова В.О. від 10.10.2019 відкрите виконавче провадження № 60270421 про примусове виконання постанови ВПВР ДДВС МЮУ № 51069714 від 19.05.2016 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 89008,84 доларів США та 22027,16 грн.
Під час здійснення виконавчого провадження № 60270421 постановами старшого державного виконавця Вiддiлу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. накладено арешт на кошти ОСОБА_1 (постанова від 22.07.2020), на корпоративні права ОСОБА_1 (постанова від 22.07.2020), на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 (постанова від 10.10.2019).
Відомості про ОСОБА_1 як про боржника внесено до Єдиного реєстру боржників.
21.10.2020 постановою старшого державного виконавця Вiддiлу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. виконавчий документ, а саме: постанова ВПВР ДДВС МЮУ у виконавчому провадженні № 51069714 від 19.05.2016, повернута стягувачу без виконання на підставі п. 2 частини 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.05.2016 повернута стягувачу 21.10.2020 і в подальшому повторно не пред'являлась до виконання. 24.04.2023 ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просила постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В. від 19.05.2016 у виконавчому провадженні №51069714 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 89008,84 доларів США та 22027,16 грн визнати такою, що не підлягає виконанню.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 у справі №420/8955/23, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.
Постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В. від 19.05.2016 у виконавчому провадженні №51069714 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 89008,84 доларів США та 22027,16 грн визнано такою, що не підлягає виконанню.
Рішення суду набрало законної сили 21.11.2023.
22.12.2023 ОСОБА_1 звернулася до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заявою, у якій просила у встановлений законом строк розглянути звернення, зняти арешти, накладені під час здійснення виконавчого провадження № 60270421 постановами старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Олени Грайровни на кошти ОСОБА_1 (постанова від 22.07.2020), на корпоративні права ОСОБА_1 (постанова від 22.07.2020), на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 (постанова від 10.10.2019), виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про боржника ОСОБА_1 .
Заява від 22.12.2023 відповідачем отримана 27.12.2023.
Відповідач листом від 23.01.2024 № 11461/Я-43823 повідомив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 у справі № 420/8955/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В. від 19 травня 2016 року у виконавчому провадженні № 51069714 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 89008,84 доларів США та 22027,16 грн. визнано такою, що не підлягає виконанню. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023 у справі № 420/8955/23, апеляційні скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 у справі № 420/8955/23 залишено без змін. 21.12.2023 Міністерством юстиції України подано касаційну скаргу на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023 у справі № 420/8955/23. Виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023 у справі № 420/8955/23 може мати незворотній характер щодо припинення арештів майна боржника та відчуження його в подальшому боржником, в забезпечення розгляду касаційної скарги, заявлено клопотання про зупинення виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023 у справі № 420/8955/23 до прийняття остаточного рішення судом касаційної скарги.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нерозгляду у встановлений законодавством місячний строк звернення протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченій Конституцією та законами України.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.
Відповідно до ст. ст. 1, 3, 7 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Зокрема, заява (клопотання) це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
За змістом до ст. 15 та ч. 1 ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 19, ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Як встановлено судом, 22.12.2023 ОСОБА_1 звернулася до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заявою, у якій просила у встановлений законом строк розглянути звернення, зняти арешти, накладені під час здійснення виконавчого провадження № 60270421 постановами старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Олени Грайровни на кошти ОСОБА_1 (постанова від 22.07.2020), на корпоративні права ОСОБА_1 (постанова від 22.07.2020), на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 (постанова від 10.10.2019), виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про боржника ОСОБА_1 . Заява від 22.12.2023 відповідачем отримана 27.12.2023.
Відповідач розглянув заяву позивача та надав відповідь листом від 23.01.2024 № 11461/Я-43823.
Таким чином, заяву від 22.12.2023, яка надійшла 27.12.2023, відповідач розглянув 23.01.2024, тобто у термін не більше одного місяця від дня її надходження.
Суд вважає за необхідне зазначити, що у резолютивній частині позовної заяви допущено описку щодо зазначення дати звернення « 22.11.2023» замість « 22.12.2023».
Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що будь-які звернення ОСОБА_1 від 22.11.2023 на адресу Міністерства юстиції України не надходили .
Таким чином, суд вважає, що у даному випадку відсутня бездіяльність відповідача, оскільки звернення позивача розглянуто у строк, встановлений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».
Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду сторона позивача не довела обґрунтованість позовних вимог, за таких обставин, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний