17 травня 2024 рокусправа № 380/2721/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Андрея Митрополита, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому із урахуванням заяви про усунення недоліків від 14.03.2024 просить суд:
-визнати бездіяльність по відношенню до позивача протиправною та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 20.07.2023 (з дня звернення за пенсією) призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначив, що він звертався до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області із заявами про призначення пільгової пенсії за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Комісія Головного управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області розглянула заяву про підтвердження стажу роботи для підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, та рішенням № 45727/53-16 від 27.12.2023 відмовила у задоволенні заяви позивача, оскільки в наданих документах прізвище та по-батькові не відповідають паспортним даним. Позивач не погоджується з відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки вважає, що має право на призначення пенсії на пільгових умовах, досяг встановленого пенсійного віку та має необхідний страховий та пільговий стаж роботи. Вказане стало підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою від 19.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази.
Відповідач скористався правом на подання відзиву та подав суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд встановив таке.
20.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління у Львівській області із заявою про призначення пільгової пенсії за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Після реєстрації заяви та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, рішенням № 133850014452 від 04.08.2023 відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. У рішенні зазначив, що згідно з наданих до заяви документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявною трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (трудова книжка, військовий квигок, диплом), страховий стаж становить 32роки 04місяці 15днів, пільговий стаж за Списком №1 - відсутній. Також зазначено, що для зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 20.12.1999 по 18.04.2010, з 19.04.2010 по 31.03.2011 необхідно звернутись із відповідною заявою та документами для підтвердження пільгового стажу Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, що я і зробив в подальшому, але перед ти отримав ще одне рішення про відмову у призначенні мені пенсії за віком на пільгових умовах.
27.10.2023 позивач повторно звернувся до Головного управління у Львівській області із заявою про призначення пільгової пенсії за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Після реєстрації заяви та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, рішенням №133850014452 від 02.11.2023 відмовивло позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на тій підставі, що відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється Комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Позивач звернувся до Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про підтвердження його стажу роботи для підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пільгової пенсії за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Однак, Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області), розглянувши мою заяву про підтвердження стажу роботи для підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, рішенням №45727/53-16 від 27.12.2023 відмовила у задоволенні такої заяви.
У рішенні зазначила, що згідно із записами в трудових книжках НОМЕР_2 від 10.12.1993 та НОМЕР_3 від 10.12.1993, ОСОБА_1 працював на Дрогобицькому долотному заводі (згодом ВАТ «Дрогобицький долотний завод»), зокрема, з 20.12.1999 по 18.04.2010 нагрівальником (зварником) металу, з 19.04.2010 по 31.03.2011 ковалем-штампувальником у ковальсько- пресовому цеху № 1.
Списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, розділом XI «Оброблення металу», підрозділом 2 «Ковальсько-пресове виробництво», позицією 11-2а, а) робітники передбачені нагрівальники (зварники) металу, ковалі-штампувальники.
Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань підтверджується державна реєстрація припинення юридичної особи ВАТ «Дрогобицький долотний завод» у зв'язку з визнанням банкрутом за рішенням суду від 22.03.2013.
Документи з кадрових питань (особового складу) ВАТ «Дрогобицький долотний завод» передано на зберігання до відділу міського архіву Дрогобицької міської ради (довідка від 12.02.2018 №Л-42/03-9).
До документів долучено довідки, видані ОСОБА_2 ВАТ «Дрогобицький долотний завод» від 25.07.2011 № 25/44, 25/45 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Для підтвердження стажу роботи на пільгових умовах долучено надані архівним відділом копії первинних документів: особову картку форми Т-2, накази № 64к від 13.12.1999 про переведення транспортувальника КПЦ ОСОБА_2 з 20.12.1999 нагрівальником металу в цьому ж цеху; № 75к від 16.10.2003 року про присвоєння з 14.10.2003 ОСОБА_1 3-го розряду нагрівальника металу та витяг про ознайомлення; № 26/к від 23.04.2009 про присвоєння (увага) ОСОБА_1 2-го розряду коваля-штампувальника цеху № 01 та копію витягу про ознайомлення з підписом ОСОБА_1 ; № 17к від 19.04.2010 про переведення нагрівальника металу 3-го розряду ОСОБА_1 з 19.04.2010 ковалем-штампувальником 2-го розряду в ковальсько- пресовому цеху №1; № 24к від 29.03.2011 про звільнення; про атестацію робочих місць №204/в від 05.10 1999; №279/в від 24.09.2004 та № 18/в від 28.09.2009 із додатками; висновок №2456 державної експертизи умов праці до наказу про атестацію №218/в від 28.09.2009, яким обгрунтовано підтверджено право на пільгову пенсію нагрівальнику (зварнику металу), ковалю-штампувальнику за Списком № 1.
В особовій картці форми Т-2 (табельний номер 1023) наявна інформація про дати прийняття, звільнення, переведення, посади та інше.
Зокрема, з 27.12.1999 про присвоєння суміжної професії стропальника, з 14.10.2023 зазначено професію нагрівальник металу, про присвоєння суміжної професії коваля-штампувальника з 23.04.2009, про переведення з 19.04.2010 на посаду коваля-штампувальника, про звільнення з 31.03.2011, про надання чергових та інших відпусток.
Відділом міського архіву виконкому Дрогобицької міської ради надано довідки від 16.08.2023 № Б-372/03-9, Б-373/03-9 про нарахування заробітної плати та довідки від 05.07.2023 № Б-303-305/03-9 про фактично відпрацьовані дні. В особових рахунках нарахування заробітної плати робітників та службовців ВАТ «Дрогобицький долотний завод» за період з грудня 1999 року по квітень 2010 року ОСОБА_1 фактично відпрацьовано 2051 день на посаді нагрівальника.
Проведеною перевіркою достовірності документів про підтвердження наявного трудового стажу наданих для обчислення (перерахунку) пенсій (акти від 04.09.2003 року №1300-6004-1/10607, 1300-6004-1/10608) підтверджується факт роботи ОСОБА_1 з 20.12.1999 по 18.04 2010 на посаді нагрівальника та з 18.04.2010 по 31.03.2011 коваля-штампувальника цеху №1.
Вивчивши представлені документи, Комісія прийняла рішення відмовити ОСОБА_1 у підтвердженні стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 1 у ВАТ «Дрогобицький долотний завод» з 20.12.1999 по 18.04.2010 нагрівальником (зварником) металу, з 19.04.2010 по 31.03.2011 ковалем-штампувальником, оскільки в наданих документах прізвище та по-батькові не відповідають паспортним даним.
Позивач вважає вказане рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим усупереч положенням чинного законодавства, а тому його права підлягають захисту в судовому порядку, внаслідок чого звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи цей спір, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначаються положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі також Закон № 1058-IV ).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно зі ст.1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
За змістом ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до положень абзацу 1 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Згідно з абзацом 3 пункту 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає стаття 114 Закону № 1058-IV.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
18.11.2005 Міністерством праці та соціальної політики України було прийнято наказ № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії або посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Порядок підтвердження стажу роботи регламентується статтею 62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Згідно зі ст. 62 Закону № 1788-ХІІ (яка кореспондуються зі статтею 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій, їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.
Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19.
Суд встановив, що згідно із записами в трудових книжках НОМЕР_2 від 10.12.1993 та НОМЕР_3 від 10.12.1993, ОСОБА_1 працював на Дрогобицькому долотному заводі (згодом ВАТ «Дрогобицький долотний завод»), зокрема, з 20.12.1999 по 18.04.2010 нагрівальником (зварником) металу, з 19.04.2010 по 31.03.2011 ковалем-штампувальником у ковальсько- пресовому цеху №1. Списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, розділом XI «Оброблення металу», підрозділом 2 «Ковальсько-пресове виробництво», позицією 11-2а, а) робітники передбачені нагрівальники (зварники) металу, ковалі-штампувальники.
Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань підтверджується державна реєстрація припинення юридичної особи ВАТ «Дрогобицький долотний завод» у зв'язку з визнанням банкрутом за рішенням суду від 22.03.2013. Документи з кадрових питань (особового складу) ВАТ «Дрогобицький долотний завод» передано на зберігання до відділу міського архіву Дрогобицької міської ради (довідка від 12.02.2018 №Л-42/03-9).
До документів долучено довідки, видані ОСОБА_2 ВАТ «Дрогобицький долотний завод» від 25.07.2011 № 25/44, 25/45 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Для підтвердження стажу роботи на пільгових умовах позивачем долучено надані архівним відділом копії первинних документів, а саме: особову картку форми Т-2, накази № 64к від 13.12.1999 про переведення транспортувальника КПЦ ОСОБА_2 з 20.12.1999 нагрівальником металу в цьому ж цеху; № 75к від 16.10.2003 про присвоєння з 14.10.2003 ОСОБА_1 3-го розряду нагрівальника металу та витяг про ознайомлення; № 26/к від 23.04.2009 про присвоєння ОСОБА_1 2-го розряду коваля-штампувальника цеху № 01 та копію витягу про ознайомлення з підписом ОСОБА_1 ; №17к від 19.04.2010 про переведення нагрівальника металу 3-го розряду ОСОБА_1 з 19.04.2010ковалем-штампувальником 2-го розряду в ковальсько- пресовому цеху №1; №24к від 29.03.2011 про звільнення; про атестацію робочих місць №204/в від 05.10 1999; №279/в від 24.09.2004 та № 18/в від 28.09.2009 із додатками; висновок №2456 державної експертизи умов праці до наказу про атестацію №218/в від 28.09.2009, яким обгрунтовано підтверджено право на пільгову пенсію нагрівальнику (зварнику металу), ковалю-штампувальнику за Списком № 1. В особовій картці форми Т-2 (табельний номер 1023) наявна інформація про дати прийняття, звільнення, переведення, посади та інше.
Відділом міського архіву виконкому Дрогобицької міської ради надано довідки від 16.08.2023 № Б-372/03-9, Б-373/03-9 про нарахування заробітної плати та довідки від 05.07.2023 № Б-303-305/03-9 про фактично відпрацьовані дні. В особових рахунках нарахування заробітної плати робітників та службовців ВАТ «Дрогобицький долотний завод» за період з грудня 1999 року по квітень 2010 року ОСОБА_1 фактично відпрацьовано 2051 день на посаді нагрівальника.
Суд встановив, що відповідач на підставі поданих документів про підтвердження наявного трудового стажу наданих для обчислення (перерахунку) пенсій (акти від 04.09.2003 №1300-6004-1/10607, 1300-6004-1/10608) не заперечив щодо того, що ОСОБА_1 з 20.12.1999 по 18.04 2010 працював нагрівальником та з 18.04.2010 по 31.03.2011 ковалем-штампувальником цеху №1, однак відмовив у підтвердженні стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 1 у ВАТ «Дрогобицький долотний завод», оскільки в наданих документах прізвище та по-батькові не відповідають паспортним даним.
Тобто суд висновує, що єдиною підставою для невизнання відповідачем оскаржуваного періоду роботи позивача з 20.12.1999 по 18.04 2010 та 18.04.2010 по 31.03.2011 є та, що в наданих позивачем документах прізвище та по батькові не відповідають паспортним даним, а точніше форма написання першої літери у «по-батькові» позивача.
Проте суд наголошує, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні бухгалтерських документів, на підставі яких були видані архівні довідки, що містить невірне написання прізвища та по-батькові позивача.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а викладено правовий висновок, відповідно до якого працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та відповідно неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Також суд зазначає, що в трудових книжках НОМЕР_2 від 10.12.1993 та НОМЕР_3 від 10.12.1993 містяться записи, а саме: № 8 від 20.12.1999, де зазначено про наказ № 64к від 13.12.1999 про переведення ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 , нагрівальником металу 2-го розряду; № 10 від 14.10.2003, де зазначено про наказ №75к від 16.10.2003 присвоєння ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 , 3-го розряду нагрівальника металу; № 11 від 23.04.2009, де зазначено про наказ № 26/к від 23.04.2009 про присвоєння ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 , суміжної професії коваля-штампувальника 2-го розряду в ковальсько-пресовому цеху № 1.
Водночас, з наданих позивачем довідок ВАТ «Дрогобицький долотний завод» №25/44 від 25.07.2011, № 25/45 від 25.07.2011 та довідок ТзОВ «Універсальна бурова техніка» № 25/10 від 01.03.2017, № 1 від 11.05.2022 про підтвердження наявного трудового стажу для призначені пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, які підписані бухгалтером, жодним чином не може свідчити про недостовірність викладених в них обставин та інформації, тим паче, що, наведені в цих довідках відомості викладено на підставі книги реєстрації наказів ВАТ «Дрогобицький долотний завод», ТзОВ «Універсальна бурова техніка» і такі відомості не мають розбіжностей із даними трудової книжки позивача. Вказана довідки складені посадовими особами ВАТ «Дрогобицький долотний завод», ТзОВ «Універсальна бурова техніка» і засвідчені їхніми печатками.
Відтак, вказані відповідачем обставини не дають підстав для відмови у зарахуванні спірного стажу роботи, зазначених у довідках ВАТ «Дрогобицький долотний завод» №25/44 від 25.07.2011, № 25/45 від 25.07.2011 та довідок ТзОВ «Універсальна бурова техніка» № 25/10 від 01.03.2017, № 1 від 11.05.2022 до страхового стажу позивача.
Крім того, як зазначалось, визначальним є те, що страховий стаж позивача підтверджується відомостями трудової книжки. Тому, посилання відповідача на недоліки у довідках є необґрунтованими.
Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено, що позивач у спірний період працював на роботах з особливістю шкідливими та важкими умовами праці в ковальсько-пресовому виробництві на гарячих ділянках, за професією ковалем-штампувальника, що є підставою для зобов'язання відповідача зарахувати оскаржуваний період до страхового стажу.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення до пенсійного органу, а саме з 20.07.2023, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
-інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача з 20.07.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , з урахуванням висновків суду в даній справі.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом задоволено основну позовну вимогу позивача, то підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на його користь судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області розглянути питання щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 20.12.1999 по 18.04.2010 та з 19.04.2010 по 31.03.2011 відповідно до записів трудових книжок НОМЕР_2 від 10.12.1993 та НОМЕР_3 від 10.12.1993 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 20.07.2023, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.