16 травня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/10409/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач (через представника - адвоката Позненка Ю.В.) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить:
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової чистини НОМЕР_1 №158 від 07.10.2022 "Про результати проведення службового розслідування самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_1 ", в частині що його стосується;
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №28 від 15.03.2023 "Про результати службового розслідування";
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування і невиплати йому грошового забезпечення за період з 23.09.2022 по 22.03.2023;
зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити йому грошове забезпечення за період з 23.09.2022 по 22.03.2023;
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування і невиплати йому додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за період з 23.09.2022 по 22.03.2023;
зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити йому додаткову винагороду у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у розмірі 30 000,00 (тридцять тисяч) гривень за період з 23.09.2022 по 22.03.2023;
зобов'язати відповідача перерахувати і виплатити грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за 2022-2023 рік, з урахуванням раніше виплачених сум.
18.01.2024 представник відповідача подав до суду заяву, у якій просив:
- закрити провадження у справі за позовними вимогами: визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення за період з 23.09.2022 по 22.03.2023; зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 23.09.2022 по 22.03.2023; визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за період з 23.09.2022 по 22.03.2023; зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 30 000,00 (тридцять тисяч гривень) за період з 23.09.2022 по 22.03.2023; зобов'язати в/ч НОМЕР_1 перерахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за 2022-2023 рік, з урахуванням раніше виплачених сум, які розглянуті в справі №340/6266/23 про що відомо позивачу;
- в частині позовних вимог: визнати протиправним та скасувати наказ командира в/ч НОМЕР_1 №158 від 07 жовтня 2022 року "Про результати проведення службового розслідування самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_1 ", в частині що його стосується; визнати протиправним та скасувати наказ командира в/ч НОМЕР_1 №28 від 15 березня 2023 року "Про результати службового розслідування" - залишити без розгляду на підставі п.8 ст. 240 КАС України (а.с.60-61а).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Встановлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 у справі № 340/6266/23 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , у якому він просив: визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_2 , щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення за період з 23 вересня 2022 року по 22 березня 2023 року; зобов'язати в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 23 вересня 2022 року по 22 березня 2023 року; визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_2 , щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 30 000,00 (тридцять тисяч гривень) за період з 23 вересня 2022 року по 22 березня 2023 року; зобов'язати в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити додаткову винагороду у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 30 000,00 (тридцять тисяч гривень) за період з 23 вересня 2022 року по 22 березня 2023 року; зобов'язати в/ч НОМЕР_2 перерахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за 2022 - 2023 рік з урахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 Міністерства Оборони України, щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення за період з 23 вересня 2022 року по 22 березня 2023 року; зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 23 вересня 2022 року по 22 березня 2023 року; визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 30 000,00 (тридцять тисяч гривень) за період з 23 вересня 2022 року по 22 березня 2023 року; зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 30 000,00 (тридцять тисяч гривень) за період з 23 вересня 2022 року по 22 березня 2023 року; зобов'язати в/ч НОМЕР_1 перерахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за 2022 - 2023 рік з урахуванням раніше виплачених сум.
Судом досліджуючи спірні правовідносини у справі № 340/6266/23 було встановлено, що Пунктом 2 наказу №149 від 27.09.2022 “Про призначення службового розслідування” наказано, згідно наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам”, а саме згідно пункту 15, з 24.09.2022 року не виплачувати грошове забезпечення під час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше солдату ОСОБА_1 , на час проведення службової перевірки. Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 №158 від 07.10.2022 “Про результати проведення службового розслідування щодо самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_1 ”, встановлено факт самовільного залишення військової частини, не прибуття до пункту дислокації військової частини НОМЕР_1 . Вищезазначені накази командира військової частини НОМЕР_1 не скасовані, є діючими та підлягають до застосування. В зв'язку з вищевикладеним, самовільне залишення (не прибуття до місця служби після закінчення лікування) військової частини з 23.09.2022 ОСОБА_1 є підставою для припинення будь-яких нарахувань та виплат як грошового забезпечення та додаткової винагороди так й компенсації за невикористану основну щорічну відпустку. Крім того з матеріалів справи вбачається, що компенсація за невикористану основну щорічну відпустку за весь час служби до 23.09.2022 позивачеві була нарахована та виплачена.
Предметом судового розгляду у справі № 340/6266/23 не були накази командира в/ч НОМЕР_1 № 158 від 07.10.2022 "Про результати проведення службового розслідування самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_1 " в частині, що його стосуються; № 28 від 15.03.2023 від 15.03.2023 "Про результати службового розслідування".
Отже, враховуючи наведене вище, суд вважає, що незважаючи на заявлені у справі № 340/6266/23 позовні вимоги, обставини щодо ненарахування і невиплати позивачу основного грошового забезпечення, додаткової винагороди і компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, його відсутність на службі у спірний період фактично не було предметом оцінки суду у цій справі, а тому правові підставі для закриття провадження у справі № 340/10409/23 в частині таких вимог відсутні.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Водночас, суд звертає увагу, що норма ст.123 КАС України передбачає, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Отже, правові підставі для залишення позову без розгляду в частині інших вимог також відсутні.
Судом також враховано те, що відповідачем не надано до суду належних доказів на підтвердження взагалі повідомлення позивача про проведення відносно нього службового розслідування, ознайомлення з його результатами та оскаржуваними наказами.
Керуючись ст.ст.240, 248, 256, 238, 294, 295 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог.
Відмовити у задоволенні заяви представника військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена в строк і порядок, передбачені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО