17 травня 2024 року м.Київ № 320/21372/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Головенко О.Д.,
при секретарі судового засідання Гаврилюк Я.В.,
за участю:
представника позивача - Сливка А.В.,
представника відповідача - Марценюк Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за зявою Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта" про підтвердження обгрунтованності адміністративного арешту,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта" та просить суд:
підтвердити обгрунтованість адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ЕЛІТА», накладеного рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 14.05.2024;
застосувати адміністративний арешт коштів у вигляді зупинення видаткових операцій на всіх рахунках ТОВ «Еліта» у всіх банківських установах.
Підставою для звернення податкового органу із даною заявою зазначено факт відмови керівника товариства у допуску до проведення фактичної перевірки на підставі наказу від 03.05.2024 № 1249-п "Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта".
Внаслідок зазначених обставин, посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області складений акт від 14.05.2024 № 1230/10-36-07-12/13730964, яким зафіксовано факт відмови посадовим (службовим) особам Головного управління ДПС у Київській області у допуску до проведення фактичної перевірки.
А відтак, за наявності підстав визначених п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України), заступником начальника Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення від 14.05.2024 № 22277/6/10-36-07-12 про застосування адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених ст. 283 КАС України.
Судове засідання щодо розгляду заяви по суті було призначено на 17 травня 2024 року о 10 год. 20 хв.
Відповідач не погоджується з позовними вимогами ГУ ДПС у Київській області, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству України з огляду на те, що у наказі № 1249-п від 03.05.2024 періоду перевірки включено період з 01.01.2017 по 31.12.2019, у той час як цей період вже був предметом перевірки відповідно до наказу Головного управління ДПС у Київській області від 11.02.2020 № 326, і перевірка за яким розпочалася на підставі направлень: № 723, 724, 725, 726, 727, 728 від 26.02.2020.
Вважає, що в наказі № 1249-п від 03.05.2024 визначено період перевірки без врахування положень п. 102 ПК України.
Враховуючи порушення порядку призначення податкової перевірки щодо товариства, на переконання відповідача він правомірно реалізував своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, відтак застосований умовний адміністративний арешт майна платника податків є необґрунтованим.
Крім того відповідач вказав, що 10.05.2024 подав до Київського окружного адміністративного суду заяву про забезпечення позову шляхом:
заборони Головному управлінню ДПС у Київській області проводити документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта» з питань з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та правомірності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 14.05.2024 тривалістю 20 робочих днів за період діяльності 01.01.2017 по 31.12.2023 на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області № 1249-п від 03.05.2024;
заборони Головному управлінню ДПС у Київській області застосувати адміністративний арешт майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта» за відмову від допуску до перевірки посадових - осіб контролюючого органу на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області № 1249- п від 03.05.2024;
заборони Головному управлінню ДПС у Київській області вчиняти дії щодо арешту майна та коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта» за відмову від допуску до перевірки посадових - осіб контролюючого органу на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області № 1249- п від 03.05.2024.
Також відповідач звернувся до Київського окружного адміністративного суду щодо скасування наказу ГУ ДПС у Київській області № 1249-п від 03.05.2024, а також рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 14.05.2024, оскільки вважає їх протиправними.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків та застосування арешту коштів, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив таке.
На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82, п.п. 69.35-2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, п. 2, ч. 1 ст. 13, п.п. 9-25 п. 9 розділу VIIІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування" Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято наказ від 03.05.2024 № 1249-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта".
14.05.2024 ГУ ДПС у Київській області видано направлення № 4604/10-36-07-12, № 4597/10-36-07-12, № 4596/10-36-07-12 та № 4602/10-36-07-12 на проведення з 14.05.2024 документальної планової виїзної перевірки тривалістю 20 діб.
На підставі наказу від 03.05.2024 № 1249-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта", а також направлень на перевірку посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області з метою проведення перевірки 14.05.2024 було здійснено вихід за адресою: Київська область, Білоцерківський район, смт. Терезине, вул. Першотравнева, 2 для проведення документальної перевірки.
Директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта" - Надією Кудлай відмовлено посадовим особам Головного управління ДПС у Київській області в допуску до проведення документальної перевірки, з підстав відображених в поясненнях до акту про відмову від допуску до перевірки, а саме зазначено, що період, в частині з 01.01.2017 по 31.12.2019 вже був охоплений під час попередніх перевірок платника податків на підставі наказу від 11.02.2020 № 326.
Крім того зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліта" відсутня в плані - графіку від 22.12.2023 щодо проведення перевірки, а також податковим органом не було вручено письмове повідомлення від 03.05.2024 № 354/10-36-07-12.
14.05.2024 посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області складено акт № 1230/10-36-07-12/ НОМЕР_1 про відмову від допуску до проведення фактичної перевірки перевірки.
Даний акт підписано та отримано директором товариства - Надією Кудлай з вищенаведеними зауваженнями.
14.05.2024 посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області складено акт № 1231/10-36-07-12 про відмову від підпису у направленнях на перевірку.
14.05.2024 начальник управління податкового аудиту звернувся до заступника начальника ГУ ДПС у Київській області з письмовим зверненням про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
14.05.2024 заступником начальника Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю відповідальністю "Еліта".
Враховуючи наведене податковий орган звернувся до суду з вимогами про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків та застосування адміністративного арешту коштів у вигляді зупинення видаткових операцій на всіх рахунках у всіх банківських установах.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється ПКУкраїни.
Пунктом 94.1 ст. 94 ПК України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Положеннями п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Відповідно до п. 94.4 ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Згідно приписів п. 94.5 ст. 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.
Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Пунктом 94.10 ст. 94 ПК України встановлено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Аналогічні положення закріплено в Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 632, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 за № 948/30816.
З аналізу вказаних норм слідує, що для вирішення питання, чи є підстави для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, суд повинен встановити, за яких саме обставин відбувся недопуск таким платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки та, відповідно, чи були законні підстави для її проведення.
Суд звертає увагу, що під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення.
Оскарження платником податків наказу про проведення перевірки є запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідною заявою, однак, не є спором про право в розумінні п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС України і не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Обґрунтованість причин відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення податкової перевірки з боку платника податків входять до предмета доказування у справах, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 283 КАС України.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 640/17091/21.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у згаданій постанові зазначив, що під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення.
Верховний Суд також зазначив, що у разі створення платником податків перешкод у реалізації податковим органом своєї компетенції (права на проведення перевірки за наявності законних підстав) безпосередньо ПК України встановлює право на вжиття способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків - застосування адміністративного арешту майна. Відповідно, можливість вжиття цього способу не може ставитися в пряму залежність від оцінки самим платником податків законності підстав для проведення податкової перевірки, відмова у допуску до проведення якої або відмова від проведення якої з боку цього платника податків і передбачені як одна із підстав для застосування адміністративного арешту майна. Це призводить до неможливості розгляду заяви податкового органу в судовому порядку за процедурою, передбаченою ст. 283 КАС України.
Оцінку обґрунтованості заперечень платника податків щодо правомірності проведення перевірки має надавати суд в межах здійснення превентивного контролю при реалізації податковими органами певних видів його повноважень, шляхом розгляду заяв податкових органів, передбачених ч. 1 ст. 283 КАС України. У таких справах адміністративний суд фактично є незалежним суб'єктом, який здійснює перевірку об'єктивності прийнятого контролюючим органом рішення, та одночасно, виконує завдання захисту прав платників податків від потенційно можливих зловживань з боку суб'єктів владних повноважень.
Більш того, з огляду на ч. 1 ст. 4 КАС України звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про визнання протиправним рішення податкового органу про проведення податкової перевірки чи про застосування адміністративного арешту майна або дій такого органу при проведенні перевірки підпадає під поняття публічно-правового спору (п. 2). Визначення цього терміну не дає підстав для висновку, що «публічно-правовий спір» є тотожним до терміну «спір про право». Отже, подання до суду адміністративного позову про протиправність рішення/дій щодо проведення перевірки або накладення адміністративного арешту не може розглядатись як підстава для відмови у відкритті провадження у розумінні п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС України.
Верховним Судом у вищевказаній постанові сформульовано правовий висновок де зазначено, що за змістом ст. 283 КАС України після відкриття провадження у справі за відповідною заявою суд може або її задовольнити, або відмовити у її задоволенні. Наявність спору про право в розумінні п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС України має вбачатися саме на етапі вирішення питання про відкриття провадження у справі за заявою контролюючого органу, передбаченою ч. 1 ст. 283 КАС України. При цьому у справах за заявою контролюючого органу, передбаченою п. 2 ч. 1 ст. 283 КАС України, заперечення платника податків щодо правомірності проведення податкової перевірки, які полягають у оскарженні відповідного наказу про її проведення чи дій контролюючого органу при її проведенні, не можуть розглядатися як "спір про право".
Під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення. Оскарження платником податків наказу про проведення перевірки є запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідною заявою, однак, не є спором про право в розумінні п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС України і не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Обґрунтованість причин відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення податкової перевірки з боку платника податків входять до предмета доказування у справах, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 283 КАС України.
Слід звернути увагу, що у випадку наявності судового рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, платник податків не позбавлений можливості звернутися із заявою про його припинення, якщо в подальшому наказ про проведення перевірки буде визнано незаконним.
Як встановлено судом та визнається сторонами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліта" не допустило посадових осіб ГУ ДПС у Київській області до проведення планової перевірки.
До акту про відмову від проведення планової документальної перевірки від 14.05.2024, уповноважена особа підприємства - директор товариства подала пояснення де вкзала, що період, в частині з 01.01.2017 по 31.12.2019 вже був охоплений під час попередніх перевірок платника податків на підставі наказу від 11.02.2020 № 326.
Крім того зазначила, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліта" відсутнє в плані - графіку від 22.12.2023 щодо проведення перевірки, а також податковим органом не було вручено письмове повідомлення від 03.05.2024 № 354/10-36-07-12, а тому наказ від 03.05.2024 № 1249-п є протиправним.
Відтак, посадових осіб податкового органу було не допущено до проведення документальної планової перевірки.
Перевіряючи обґрунтованість причин відмови платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, суд враховує таке.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Статтею 77 ПК України визначено порядок проведення документальних планових перевірок.
Так, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки (п. 77.1 ст. 77 ПК України)
Пунктом 77.2 ст. 77 ПК України визначено, що до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов'язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.
Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.
Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).
Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними ст. 45, 49, 50, 51, 57 ПК України.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліта» (податковий номер 13730964) було включено до Плану - графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік, а сам включено до Плану-графіку 22.12.2023 (тобто до річного Плану -трафіку, який оприлюднюється до 25 грудня) (URL: https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/plani-ta-zviti-roboti/760287.html).
Дана інформація перебуває у відкриторму доступі та не потребує доказуванню.
З Плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік вбачається, що перевірка буде проведена у травні 2024 року, що підтверджується інформацією, яка розміщена на сайті ДПС України (Головна/Діяльність/Плани та звіти роботи/ Плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік/Архів/: https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/plani-ta-zviti- roboti/760287.html).
Щодо тверджень відповідача, що період за який мала бути проведена перевірка, а саме з 01.01.2017 по 31.12.2019 вже здійснювалась, про що свідчить наказ від 11.02.2020 № 326, то на думку суду вони є помилковими, оскільки нормами ПК України не передбачена заборона повторного включення періоду, який мав або був перевірений, в тому числі під час призначення документальний плавнових перевірок.
Виключенням є документальні позапланові перевірки, де контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені п.п. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків (п. 78.2 ст. 78 ПК України).
Також суд не бере до уваги твердження відповідача про не вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Еліта" податковим органом письмового повідомлення від 03.05.2024 № 354/10-36-07-12 із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, оскільки воно направлялось 03.05.2024 (докази направлення містяться в матеріалах справи) разом з наказом про проведення документальної планової виїзної перевірки від 03.05.2024 № 1249-п, який отримано відповідачем 07.05.2024 та не заперечується стороною у відзиві на заяву про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Аналізуючи наведені вище норми ст. 94 ПК України та Порядку № 632 суд дійшов висновку, що арешт майна платника податків може бути застосовано за наявності підстав, визначених п. 94.2 ст. 94 ПК України.
Так, податковим органом було прийнято рішення № 22277/6/10-36-07-12 від 14.05.2024 про застосування умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта" на підставі акту від 14.05.2024 та звернення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.
Оскільки судом встановлено, що відповідач без достатніх на це підстав, відмовився від проведення перевірки, факт чого у встановлений ПК України спосіб, задокументований актом від 14.05.2024, суд дійшов висновку про обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків - відповідача у справі, адже його застосовано за наявності підстав, визначених п. 94.2 ст. 94 ПК України.
Щодо посилань відповідача на подану заяву про забезпечення позову та оскарження наказу і рішення, то на думку суду вони є необгрунтованими, оскільки у задоволенні заяви про забезпечення позову ухвалою суду було відмовлено 15.05.2024 (справа № 320/20988/24), а подані позови лише зареєстровано в Київському окружному адміністративному суді та питання щодо відкриття провадження у справі на даний час не вирішено (справи № 320/21682/24, № 320/21685/24).
Щодо вимог позивача про застосування адміністративного арешту коштів у вигляді зупинення видаткових операцій на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта" у всіх банківських установах, суд зазначає наступне.
Частиною 4 ст. 5 КАС України встановлено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Звертаючись із вимогами про зупинення видаткових операцій відповідача, позивач як на підставу звернення посилається на вимоги п.п. 20.1.31 п. 20.1 ст. 20 ПК України.
Вказаною нормою визначено, що контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України, мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках/електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.
Отже, вказана норма надає право податковому органу звертатися до суду з вимогою щодо зупинення видаткових операцій платника податків у випадку недопущення посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.
В силу п. п. 16.1.13 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний допустити посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Аналізуючи вказані норми законодавства, суд доходить висновку, що недопущення посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень може відбуватися лише під час проведення податковим органом перевірок.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, перевірка ГУ ДПС у Київській області Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта" не проводилась, відповідач відмовився від її проведення, факт чого підтверджується відповідним актом від 14.05.2024 № 1230/10-36-07-12/13730964.
Разом з тим, наведені заявником підстави, не визначено підставами для накладення арешту на кошти платника податку згідно змісту проаналізованих приписів ст. 94 та п.п. 20.1.31 п. 20.1 ст. 20 ПК України.
Отже, розглянувши подані заявником документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд дійшов висновку, що в цій частині заява не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 8 ст. 283 КАС України рішення суду у справах, визначених п. 1-4, 7 цієї статті, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 242, 245, 246, 250, 255, 283, 295 КАС України, суд
Заяву Головного управління ДПС у Київській області про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна, зупинення видаткових операцій - задовольнити частково.
Визнати обґрунтованим рішення Головного управління ДПС у Київській області від 14.05.2024 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта" (код ЄДРПОУ 13730964).
У задоволенні заяви в іншій частині - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 283 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Суддя Головенко О.Д.