16 травня 2024 року справа №640/7961/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Офіс Генерального прокурора, про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку,
за участю сторін:
позивача - не з'явився,
від відповідача-1 (Київської міської прокуратури) - Рябов О.А.,
від відповідача-2 (Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)) - не з'явився,
від третьої особи - ОСОБА_2 ,
23 березня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Київської міської прокуратури (далі - відповідач-1), Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2 №10 від 24.11.2020 про неуспішне проходження атестації прокурором Київської місцевої прокуратури №7 м. Києва ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Київської міської прокуратури №283к від 22.02.2021 про звільнення з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №7 м.Києва та з органів прокуратури ОСОБА_1 на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" (далі - оскаржуваний наказ);
- зобов'язати відповідача-1 поновити в органах прокуратури на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури №7 м. Києва ОСОБА_1 з 12.03.2021 або на рівнозначній посаді в Подільській окружній прокуратурі м. Києва;
- стягнути з відповідача-1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 12.03.2021 і до моменту фактичного поновлення на посаді.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021 (суддя Шрамко Ю.Т.) відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
06.05.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача-1 Київської міської прокуратури надійшов відзив на позовну заяву разом із доказами по справі.
11.05.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2021 (суддя Мамедова Ю.Т.) задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Витребувано у Офісу Генерального прокурора належним чином засвідчені відповідні копії наказів Генерального прокурора:
№425 від 10 вересня 2020 року "Про створення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)" зі змінами, внесеними наказами Генерального прокурора від 15.09.2020 №450, від 17.11.2020№ 536, від 24.11.2020 №559);
- №425 від 10 вересня 2020 року "Про створення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)" зі змінами, внесеними наказами Генерального прокурора від 15.09.2020 №450);
- №559 від 24 листопада 2020 року Про внесення змін до наказу Генерального прокурора від 10.09.2020 №425 "Про створення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)".
15.06.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від ОГП надійшли витребувані докази.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2021 (суддя Мамедова Ю.Т.) закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2021 (суддя Мамедова Ю.Т.) задоволено клопотання представника Офісу Генерального прокурора про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Залучено до участі в адміністративній справі №640/7961/21 Офіс Генерального прокурора в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
20.07.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.
Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2021 (суддя Мамедова Ю.Т.) суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Мамедової Ю.Т., справу в порядку пп.2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду передано на повторний автоматизований розподіл справ між суддями Окружного адміністративного суду міста Києва та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2022 визначено головуючого суддю Арсірія Р.О.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2022 (суддя Арсірій Р.О.) прийнято адміністративну справу №640/7961/21 до провадження судді Арсірія Р.О., вирішено розглядати справу в порядку письмового провадження.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
31.01.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 10.01.2023 №03-19/1912/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/7961/21.
31.01.2024 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2024 прийнято адміністративну справу №640/7961/21 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 09.04.2024.
09.04.2024 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв'язку із відсутністю в приміщенні суду інтернет-зв'язку. Призначено наступне підготовче судове засідання на 15.05.2024.
У підготовче судове засідання, призначене на 16.05.2024, з'явились представники відповідача-1 та третьої особи. Позивач та представник відповідача-2 не з'явились. Від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Суд зазначає, що 15.05.2024 на адресу суду від позивача надійшло клопотання від 08.05.2024 про заміну сторони її правонаступником, в якому позивач просить суд замінити первісного відповідача-2 - Четверту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) на правонаступника - Офіс Генерального прокурора.
Розглянувши клопотання позивача про заміну відповідача-2 на правонаступника, суд дійшов наступних висновків.
У позовній заяві позивач просить суд, зокрема, визнати протиправним та скасувати рішення Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №10 від 24.11.2020 про неуспішне проходження атестації прокурором Київської місцевої прокуратури №7 м. Києва ОСОБА_1 .
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон №1697-VII).
Законом № 1697-VII забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
Між тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-IX (далі - Закон №113-IX) запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв'язку із чим до Закону № 1697-VII були внесені зміни.
Так, зокрема частиною 1 статті 14 Закону № 1697-VII, у зв'язку із внесеними змінами Законом №113-IX) встановлено, що загальна чисельність працівників органів прокуратури становить не більше 15000 осіб, зокрема загальна чисельність прокурорів становить не більше 10000 осіб.
У тексті Закону № 1697-VII слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно словами «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури».
Відповідно до пунктів 6, 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
Положення щодо проходження атестації, передбаченої цим розділом, поширюються на прокурорів та слідчих органів прокуратури, які:
1) на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах;
2) на день набрання чинності цим Законом займали посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, але з поважних причин, до яких належать тимчасова непрацездатність, відпустка по догляду за дитиною, відрядження для участі в роботі інших органів на постійній основі тощо, не проходили атестацію;
3) звільнені з органів прокуратури у зв'язку з настанням підстав, передбачених підпунктами 1 і 2 пункту 19 цього розділу, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах;
4) звільнені до набрання чинності цим Законом з органів прокуратури, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах.
Прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 цього пункту, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації.
Проходження атестації особами, зазначеними в підпункті 3 цього пункту, розпочинається з етапу, на якому було прийнято рішення про неуспішне її проходження.
Згідно із пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, мають право у строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур, утворення, визначення складу, періоду та порядку роботи яких, здійснюється Генеральним прокурором (п. 11 р. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ).
Відповідно до пункту 14 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
У той же час, за правилами підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання однієї з таких підстав, а саме: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.
На виконання вимог Закону №113-ІХ, наказом Генерального прокурора №221 від 03.10.2019 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221).
Згідно із пунктом 1 розділу 1 Порядку №221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Пунктом 2 розділу 1 Порядку №221, серед іншого регламентовано, що атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями.
Атестація слідчих органів прокуратури відбувається за процедурою, передбаченою для прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур відповідно до цього Порядку.
В силу вимог пункту 4 розділу 1 Порядку №221 порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
Так, наказом Генерального прокурора від 10.09.2020 № 425 створено Четверту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
Згідно з наказом Генерального прокурора від 16.07.2021 № 236 наказ Генерального прокурора від 10.09.2020 № 425 про створення Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) втратив чинність.
Отже, станом на момент розгляду справи судом Четверта кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) припинила свою діяльність.
Органом, що здійснює дисциплінарне провадження, є Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, яка є колегіальним органом, що відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності прокурорів, переведення та звільнення прокурорів з посади (стаття 73 Закону № 1697-VII).
Згідно з положеннями пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 1697-VII, до повноважень відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, серед іншого віднесено здійснення інших повноважень, передбачених законом.
Так, частиною першою статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Верховним Судом у постанові від 11.10.2019 у справі № 812/1408/16 сформовано правовий висновок, згідно з яким публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Положення Кодексу адміністративного судочинства України, на відміну від чинного цивільного чи господарського процесуального законодавства, не пов'язують процесуальне правонаступництво з обов'язковою наявністю факту припинення юридичної особи. Ключовим за правилам Кодексу адміністративного судочинства України є доведення обставин вибуттям сторони - суб'єкта владних повноважень з відносин, щодо яких виник спір. Вказані правила Кодексу адміністративного судочинства України встановлені, враховуючи специфіку публічно-правових відносин, а саме: повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб'єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13.03.2019 (справа № 524/4478/17) та від 20.02.2019 (справа № 826/16659/15).
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі № 2а-23895/09/1270.
У такому разі також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.12.2021 у справі № 802/4159/14-а, а також у постанові від 11.05.2023 у справі № 640/30310/21.
Зважаючи на викладене, ураховуючи приписи п. 11 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ та наказ Генерального прокурора від 16.07.2021 № 236, враховуючи, що Четверта кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) з 16.07.2021 була ліквідована, і іншим наказом Генерального прокурора не передано повноваження ліквідованої кадрової комісії іншій кадровій комісії, суд вважає за необхідне здійснити заміну відповідача-2 Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) на Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів.
Отже, клопотання позивача від 08.05.2024 про заміну сторони її правонаступником підлягає частковому задоволенню.
У підготовчому судовому засіданні 16.05.2024 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено 17.05.2024.
Керуючись ст.ст. 52, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Клопотання позивача від 08.05.2024 про заміну сторони її правонаступником, - задовольнити частково.
2. Замінити первісного відповідача-2 у даній справі - Четверту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) на його правонаступника - Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів (ідентифікаційний код 41356563, адреса місцезнаходження: 04050, м.Київ, вул. Іллєнка Юрія, 81Б).
3. Зобов'язати позивача протягом двох днів з дня отримання повного тексту цієї ухвали направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами, а суду надати докази такого надсилання протягом двох днів з дня надсилання.
4. Запропонувати відповідачу Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали та копії позовної заяви подати до суду відзив на позовну заяву.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частин третьої, четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
5. Запропонувати позивачеві протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини другої статті 163, частин третьої, четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відповіді на відзив мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) її іншим учасникам справи.
6. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
7. Копію ухвали направити учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Кушнова А.О.