15 травня 2024 року № 320/47497/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби
Міністерства юстиції України
про скасування постанови ,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови від 04.12.2023 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №73282612.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 73282612 з виконання виконавчого листа № 320/1096/23, виданого 16.10.2023 Київським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 на посаді офіцера юридичного відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 з 12.05.2022. Відповідачем було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій ВП № 73282612 від 04.12.2023, з посиланням на абз.12 п.10-2 розділу ХІІІ "Перехідні та кінцеві положення" Закону України "Про виконавче провадження". Позивач не погоджується з даними діями відповідача та вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що порушує його права, оскільки дія зазначеного пункту не розповсюджується на виконавчі провадження з виконання судових рішень при поновленні на посаді у відносинах публічної служби, які належить виконати негайно.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято до провадження адміністративну справу, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представником відповідача було надано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена в рамках чинного законодавства, а саме відповідно до абз.12 п.10-2 розділу ХІІІ "Перехідні та кінцеві положення" Закону України "Про виконавче провадження".
Позивачем надана відповідь на відзив в якій зазначено про відсутність обґрунтованих заперечень щодо позовних вимог.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
перебуває виконавче провадження № 73282612 з виконання виконавчого листа № 320/1096/23, виданого 16.10.2023 Київським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 на посаді офіцера юридичного відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 з 12.05.2022.
04 грудня 2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на підставі абз.12 п.10-2 розділу ХІІІ "Перехідні та кінцеві положення" Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій ВП № 73282612.
Не погодившись з винесеною постановою про зупинення вчинення виконавчих, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (із змінами і доповненнями) (далі - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Пунктом 1 частиною 1 статті 3 Закону № 1404-VІІІ визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Згідно частини 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За правилами частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
Разом з тим, абз.12 п.10-2 розділу ХІІІ "Перехідні та кінцеві положення" Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.
З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що дана норма містить виключення та у період дії воєнного стану в Україні не зупиняється вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом, боржниками за якими є, зокрема, військові частини.
Суд зазначає, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому Указами Президента України неодноразово продовжувався строк дії воєнного стану в Україні та, останнім на даний час, Указом Президента України від 26.07.2023 № 4514/2023 було продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
У відповідності до статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 № 1932-XII органи військового управління - Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, Генеральний штаб Збройних Сил України, інші штаби, командування, управління, постійні чи тимчасово утворені органи у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, призначені для виконання функцій з управління, в межах їх компетенції, військами (силами), з'єднаннями, військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, а також територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Відповідно до Переліку органів військового управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 20.06.2016 № 270 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.05.2016 за № 785/28915) Командування Сил логістики Збройних Сил України є органом військового управління. Вказані обставини на думку відповідача зумовлюють зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 73282612 до закінчення дії воєнного стану в Україні, оскільки боржником за виконавчим листом № 320/1096/23 від 16.10.2023, що видав Київський окружний адміністративний суд визначено Командування Сил логістики Збройних Сил України.
Суд зазначає, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2023 у справі №320/1096/23 адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано пункт 14 наказу Командувача Сил логістики Збройних Сил України (по особовому складу) від 12.05.2022 №96 про увільнення ОСОБА_1 від займаної посади офіцера юридичного відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 і зарахування розпорядження Командувача Сил логістики Збройних Сил України з 12.05.2022;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді офіцера юридичного відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 з 12.05.2022.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами, встановленими статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 2 статті 372 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
При цьому пункт 3 частини 1 статті 371 КАС України передбачено, що рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
Отже за змістом судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді офіцера юридичного відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 з 12.05.2022 воно підлягає негайному виконанню.
В свою чергу, відповідно до абз.12 п.10-2 розділу ХІІІ "Перехідні та кінцеві положення" Закону України "Про виконавче провадження", у період дії воєнного стану в Україні не зупиняється вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень за позовами фізичних осіб про перерахунок грошового забезпечення військовослужбовців, відтак суд доходить висновку і в виконавчих провадженнях щодо поновлення на роботі.
За встановлених обставин відсутні умови для застосування абзацу 12 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VІІІ.
А відтак суд зазначає, що відповідачем було протиправно винесено оскаржувану постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 04.12.2023 №73282612, з підстав, передбачених абз.12 п.10-2 розділу ХІІІ "Перехідні та кінцеві положення" Закону України "Про виконавче провадження".
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо відшкодування судових витрат у даній справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04.12.2023 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №73282612.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .
Суддя Колеснікова І.С.