про залишення позовної заяви без руху
16 травня 2024 року Київ № 320/1007/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Комунального житлово - експлуатаційного підприємства Глевахівської селищного ради до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального житлово - експлуатаційного підприємства Глевахівської селищного ради до Головного управління ДПС у Київській області, в якій позивач просить суд:
- поновити строк у зверненні до суду у справі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №002548704 ВІД 19.05.2020 винесене Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі акту камеральної перевірки №878/10-365704/33018727 від 18.05.2020;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0030445704 від 09.06.2020 року винесене Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі акту камеральної перевірки №401/10-36-57-04/33018727 від 23.03.2020 по нарахуванню штрафних санкцій Комунальному житлово - експлуатаційному підприємству Глевахівської селищної ради у розмірі 33 128,97 грн.
Згідно частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з вимогами частини третьої статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою зазначеної статті, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий суб'єктом владних повноважень або юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Згідно з частиною другою зазначеної статті, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який поданий суб'єктом владних повноважень або юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн.) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (26840,00 грн.).
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення Головного Управління ДПС у Київській області на підставі акту камеральної перевірки №401/10-36-57-04/33018727 від 23.03.2020 по нарахуванню штрафних санкцій Комунальному житлово - експлуатаційному підприємству Глевахівської селищної ради у розмірі 33 128,97, яка в свою чергу породжує підстави для зміни майнового стану позивача, у зв'язку з чим має майновий характер, тому, в даному випадку, належною сплатою судового збору при поданні до суду адміністративного позову майнового характеру вважається сплата судового збору в розмірі 2684,00 грн.
Даний висновок щодо майнового характеру позовних вимог позивача узгоджується з практикою Верховного суду, висловленою в ухвалах від 26.12.2017 у справі № 814/1557/17, від 04.01.2018 у справі № 805/3249/17-а.
До позовної заяви позивачем не додано квитанцію про сплату судового збору у визначеному розмірі.
З урахуванням наведеного позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 2 684,00 грн.
Поряд з цим, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Пунктом 56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Пунктом 102.1 ст.102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, позивач мав оскаржити податкове повідомлення-рішення №002548704 від 19.05.2020 в строк, не пізніше закінчення 1095 дня, проте до суду позивач звернувся лише 28.12.2023.
Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.01.2022 року по справі №160/11673/20 (адміністративне провадження №К/9901/30170/21), Верховний Суд зазначив, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України. При цьому мова йде не тільки про строки, згадані в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті. Аналіз статті 102 ПК України дає підстави для висновку, що після закінчення визначеного у ній строку давності питання вирішення спору, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення-рішення взагалі не може бути поставлене перед контролюючим органом вищого рівня або судом. Суд дійшов висновку, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду.
Водночас, судова палата дійшла висновку, що пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
З цих підстав суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і сформулював такий правовий висновок.
Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Отже, за висновками вищевказаної постанови, судова палата зазначила, що стаття 122 КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами. Однак, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).
Судова палата вважає, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України. Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов'язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, судова палата відступає від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі №805/1146/17-а та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок. Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Представник позивача у позовній заяві, як підставу пропуску строку на звернення до суду з позовною заявою, покликався на те, що йому стало відомо про існування податкового повідомлення - рішення 002548704 від 19.05.2020 під час розгляду справи №320/12388/21, що перебуває в провадженні Київського окружного адміністративного суду. Зауважує, що фактично саме під час ознайомлення з матеріалами справи №320/12388/21 позивач дізнався про існування податкового - повідомлення - рішення 002548704 від 19.05.2020. Разом з тим, вказує, що ухвалою суду від 15.06.2022 у справі №320/12388/21 витребувано докази від відповідача докази використання коштів зі спеціального рахунку адміністрування ПДВ за період травень 2020 року по квітень 2021 року включно та докази прийняття та надіслання податкових повідомлень рішень та акті перевірок, проте вимоги ухвали не виконано. У відповідь на адвокатський запит від 13.06.2023 вих. №13/06/23-02 було надано копію Акту перевірки 23.03.2020. З огляду на що представник позивача вважає, що саме з дати фактичного отримання копій документів, складених за результатами камеральної перевірки 23.03.2020.
Суд звертає увагу, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою у рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Тобто, позивач, будучи обізнаним про відкриття провадження по справі 320/12388/21, відповідно до ухвали суду від 18.10.2021, яка розглядалась за правилами загального позовного провадження мав бути обізнаним про суть позову та предмет розгляду адміністративної справи. Крім того, як слушно зауважив представник позивача, ухвалою суду від 15.06.2022 у справі №320/12388/21 було задоволено клопотання представника Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради та витребувано від Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України: докази використання коштів зі спеціального рахунку адміністрування ПДВ за період травень 2020 року по квітень 2021 року включно; докази прийняття та надіслання податкових повідомлень рішень та акті перевірок: 0025485704 від 19.02.2020 на суму 26428,14 грн; 0025485704 від 19.02.2020 на суму 6700,83 грн; 0039835704 від 17.08.2020 на суму 7800,00 грн; 0039835704 від 17.08.2020 на суму 6401,03 грн; 0039835704 від 17.08.2020 на суму 2000,00 грн; 0039835704 від 17.08.2020 на суму 940,00 грн; 0039835704 від 17.08.2020 на суму 198,97 грн. Зобов'язано Головне управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України надіслати відповідачеві, у відповідності до положень п. 9 ст. 79 КАС України, належним чином завірені копії вищевказаних витребуваних судом документів.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також згідно з вимогами частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З огляду на що позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом та документи на підтвердження та обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Разом з тим, відповідно до частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд зазначає, що позивач звернувся з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0030445704 від 09.06.2020 року винесене Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі акту камеральної перевірки №401/10-36-57-04/33018727 від 23.03.2020 по нарахуванню штрафних санкцій Комунальному житлово - експлуатаційному підприємству Глевахівської селищної ради у розмірі 33 128,97 грн.
Крім того, просить поновити строк у зверненні до суду у справі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №002548704 ВІД 19.05.2020 винесене Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі акту камеральної перевірки №878/10-365704/33018727 від 18.05.2020.
При цьому, до позовної заяви додано копію податкового - повідомлення рішення від 19.05.2020 №0025485704 винесене Головним управлінням ДПС у Київській області. Копія податкового повідомлення-рішення №0030445704 від 09.06.2020 року, яке винесене Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі акту камеральної перевірки №401/10-36-57-04/33018727 від 23.03.2020, в матеріалах позову відсутня.
З огляду на вище наведене, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви ст. 160-161 КАС України.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом надання суду:
- уточнену позовну заяву, з урахуванням вказаних судом зауважень, для суду та відповідача;
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2684, 00 грн.
- клопотання про поновлення строку, документів на підтвердження та обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву Комунального житлово - експлуатаційного підприємства Глевахівської селищного ради до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
Установити позивачеві п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Я.В. Горобцова