про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду
13 травня 2024 рокум. Ужгород№ 260/6196/23
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, яким просить суд:
- визнати неправомірними дії Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області щодо не проведення виплат та повного розрахунку із ОСОБА_1 ;
- стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період вимушеного прогулу за час затримки виконання рішення суду №807/1280/15 від 25.05.2020 починаючи з 26 травня 2020 по 27 червня 2023 до дня поновлення на посаді в сумі 368841,44, із утриманням обов'язкових податків та зборів;
- стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за зайнятою посадою за 28 червня 2023р., як за останній робочий день перед звільненням, із утриманням обов'язкових податків та зборів;
- стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 компенсацію за всі не використані дні щорічної основної відпустки, а також щорічної додаткової відпустки за весь період вимушеного прогулу починаючи з 13 червня 2015 по день звільнення в сумі 318 022,95грн., із утриманням обов'язкових податків та зборів;
- стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 матеріальні допомоги на оздоровлення за весь період вимушеного прогулу починаючи з 13 червня 2015 по 28 червня 2023р., із утриманням обов'язкових податків та зборів, у зв'язку з позбавленням права на використання щорічної відпустки у вказаний період;
- стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі середньої місячної заробітної плати за посадою зайнятою на час звільнення - начальника Головного управління ДКСУ у Закарпатській області із утриманням обов'язкових податків та зборів;
- стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки виплати заробітної плати, виплати компенсації за не використанні дні щорічної відпустки, вихідної допомоги з 29 червня 2023 по день прийняття рішення судом, із утриманням обов'язкових податків та зборів;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року (справа 260/6196/23) адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково:
- визнано протиправними дії Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області щодо не проведення повного розрахунку ОСОБА_1 при звільненні 28 червня 2023 року;
- стягнуто з Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду від 25.05.2020 у справі №807/1280/15 за період з 26 травня 2020 по 27 червня 2023 у розмірі 368841,44 грн. (триста шістдесят вісім тисяч вісімсот сорок одна гривня сорок чотири копійок) із утриманням обов'язкових податків та зборів;
- зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за 28 червня 2023 року, із утриманням обов'язкових податків та зборів;
- зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за всі не використані дні щорічної основної відпустки, а також щорічної додаткової відпустки за весь період вимушеного прогулу та враховуючи час затримки виконання рішення суду, за період з 13 червня 2015 по 27 червня 2023 року, із утриманням обов'язкових податків та зборів;
- зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі середньої місячної заробітної плати, передбачену ч.3 ст.83 Закону України "Про державну службу";
- у задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
31 січня 2024 року Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року в адміністративній справі №260/6196/23 було змінено, а саме:
- в абзаці другому резолютивної частини цього рішення суду виключити формулювання «Державної казначейської служби України та»;
- в абзаці третьому резолютивної частини цього рішення суду формулювання «Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області» замінити формулюванням «Державної казначейської служби України».
Решта частина рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року в адміністративній справі №260/6196/23 була залишена без змін.
В подальшому від позивача до суду надійшла заява про роз'яснення судового рішення, в якій позивач просить суд роз'яснити:
- з якої розрахункової суми підлягає нарахування та виплата заробітної плати за 28 червня 2023 року;
- з якої розрахункової суми підлягає нарахування та виплата компенсації за всі не використані дні щорічної основної відпустки, а також щорічної додаткової відпустки за весь період вимушеного прогулу та враховуючи час затримки виконання рішення суду, за період з 13 червня 2015 по 27 червня 2023 року.
Судом було встановлено, що оскільки в судових рішеннях вже було чітко зазначено, що до обов'язкових складових заробітної плати позивача - державного службовця відноситься надбавка за 6 ранг державного службовця (мінімальний ранг категорії Б - 6 ранг з надбавкою в 500грн. згідно Постанови КМУ від 18 січня 2017 р. №15.) та 50 % надбавки за вислугу років на державній службі (згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2020 р. №16), (судом встановлено та сторонами не заперечувалося того факту, що станом на 15.06.2015 року стаж державної служби позивача становив понад 20 років, що створило умови для призначення 50 % надбавки за вислугу років на державній службі).
Також в згаданих судових рішеннях наявне чітке посилання на Порядок обчислення середньої заробіної плали затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 №100.
А враховуючи, що з 12.09.2023 р. набули чинності зміни до цього Порядку, зокрема щодо розрахунку компенсації за невикористану відпустку, де встановлено, що згідно з абз. 2 п.2 Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.
Якщо працівник у 2024 році отримує компенсацію за дні відпусток, на які він набув право до 31.12.2023 року розрахунок середньої зарплали здійснюється виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році. До розрахунку включаються місяці, відпрацьовані упродовж 2023 року.
З врахуванням позиції Конституційного Суду України, який неодноразово зазначав, що заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства чи шляхом ігнорування рішень Конституційного Суду України та конституційних прав.
Беручи до уваги , що в тексті судових рішень судами чітко та зрозуміло написано, що у разі поновлення працівника судом на роботі він має право використати відпустку за весь час вимушеного прогулу або при звільненні отримати компенсацію за всі невикористані ним дні відпустки.
Суд констатував, що рішення є зрозумілими по суті та є можливими до виконання без затримок у часі, а тому підстави для задоволення заяви позивача про роз'яснення рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2024 року у справі №260/6196/23 явно були відсутні.
Саме тому Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у задоволенні заяви позивача про роз'яснення судового рішення було відмовлено.
Окремо від представника Державної казначейської служби України до суду надійшла заява про роз'яснення судового рішення, в якій просить суд роз'яснити рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 у справі № 260/6196/23 в частині утримання обов'язкових податків та зборів, а саме: який порядок, спосіб та сума відрахування Казначейством обов'язкових податків та зборів.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у задоволенні заяви відповідача про роз'яснення судового рішення було відмовлено по причині явної зрозумілості процедури в частині утримання обов'язкових податків та зборів при здійсненні виплат.
Окремо позивач звернувся до суду із даною заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, якою просить суд зобов'язати Державну казначейську службу України та Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області подати у встановлений судом строк Звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 №260/6196/23 з врахуванням його часткової зміни у відповідності до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду №260/6196/23 від 31 січня 2024р.
Заява мотивована тим, що станом на кінець березня 2024 рішення суду не виконане, а Відповідач 1 та Відповідач 2 ігнорують вимоги Конституції України та процесуального законодавства щодо обов'язковості виконання судового рішення.
У відповідності до вимог постанови КМУ №845 від 3 серпня 2011 р. “Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників”, органи ДКС України є органом, що забезпечує примусове виконання рішення суду в частині стягнення коштів державного бюджету.
Відповідач 1 ДКС України є головним розпорядником коштів та органом вищого рівня по відношенню до Відповідача 2 ГУ ДКС України в Закарпатській області.
У справі за даним позовом обидва Відповідача будуть і боржником і органом, що здійснюватиме примусове стягнення на мою користь. Орган влади вищого рівня по відношенню до ГУ ДКСУ в Закарпатській області є також боржником по справі. Дані обставини та факт тривалого не виконання рішення суду по справі №807/1280/15 зумовлюють виникнення ризику невиконання або затягування виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 (№260/6196/23) та Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024 (№260/6196/23).
Виконання судового рішення, як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Практика Свропейського суду з прав людини (справи "Юрій Миколайович Іванов проти України", "Горнсбі проти Греції") говорить, що право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним.
Розглянувши подану позивачем заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Так, відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч.2 ст.382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Так, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17.
Крім того, Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009р. №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
У справі Soering vs UK (judgement of 7 July 1989) Європейський суд визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Крім того, будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої забезпечення і розвиток ідеалів та цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.
Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст.6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Оскільки на момент розгляду даної заяви стало відомо, що 02 травня 2024р. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в сладі Верховного суду (справа №260/6196/23) було зупинено виконання Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду та Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду в частині стягнення з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 середного заробітку за час затримки виконання рішення суду від 2020р. у справі 807/1280/15 до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Однак інформація про виконання судового рішення Головним управлінням Державної казначейської служби України у Закарпатській області суду не надана та Ухвалою Касаційного адміністративного суду в сладі Верховного суду таке виконання зупинено не було, суд вважає за необхідне встановити контроль за виконанням рішення суду в частині виконання рішення саме Головним управлінням, шляхом зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області подати до суду звіт про виконання у місячний строк.
На підставі наведеного та керуючись ст.229, 248, 256, 382 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області подати до Закарпатського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року з врахуванням Постанови Восьмого апеляційного адміністративного від 31 січня 2024 року у справі №260/6196/23 у місячний строк з дня отримання даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.
Суддя П.П.Микуляк