16 травня 2024 року м. Ужгород№ 260/165/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, що виразилися у порушенні вимог ст. 63 Закону України №Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" при проведенні перерахунку пенсії в бік зменшення її розміру;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок пенсії відповідно до рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 року у справі №260/4647/23, з урахуванням посадового окладу - 6340,00 грн, окладу за військовим званням - 1410,00 грн, процентної надбавки за вислугою років - 3875,00 грн, надбавки за особливості проходження служби 20%, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень 15%, надбавки за кваліфікацію майстер 7% від посадового окладу, премії 37%, індексації грошового забезпечення 4439,14 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 02.08.2019 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 року у справі №260/4647/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії та виплату пенсії на підставі довідки №11/18250-суд від 06.02.2023 року, виданої Адміністрацією державної прикордонної служби України, з врахуванням відомостей про виплачену індексацію грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. Вказує на те, що звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати інформацію щодо добровільного виконання вищевказаного рішення суду та надання розрахунку перерахованої пенсії і інформації щодо розміру пенсії станом на 01.12.2023 року. З отриманого листа дізнався про те, що при виконанні рішення відповідач підмінив складові грошового забезпечення, які отримані після призову за мобілізацією для захисту батьківщини, так як посада, яку займав була нижчою, ніж та, що при звільненні.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційні права на соціальний захист.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
06.02.2024 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги позивача не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, позивач двічі звертався за отриманням пенсії, при призначенні пенсії повторно, суми складових зазначених у грошовому забезпеченні були нижчі ніж первинно. Проте, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 року по справі №260/4647/23 виконано Головним управлінням в добровільному порядку, що підтверджується копіями протоколів перерахунку пенсії, а тому відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії згідно інформаційної довідки, виданої Адміністрацією ДПС України.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 року витребувано у відповідача оригінал пенсійної справи позивача.
Відповідно до положень ч. 5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) проходив службу в органах Державної прикордонної служби України.
Станом на день виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Із матеріалів пенсійної справи вбачається, що Адміністрацією ДПС України надіслано до Головного управління Пенсійного Фонду України довідку №11/18250-суд від 06.02.2023 року по щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону №2262 та на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 року у справі №260/743/21.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 року у справі №260/4647/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату з 02 серпня 2019 року пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки №11/18250-суд від 06.02.2023, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, з врахуванням відомостей про виплачену індексацію грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії відповідно до якого пенсія позивача становила 16681,94 грн, з урахуванням індексації базового ОСНП (14633,28-0,140).
Натомість, згідно протоколу перерахунку пенсії з 01.12.2023 року розмір пенсії позивач зменшено до 15164,78 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом шостим частини першої статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі по тексту - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ (в редакції на момент призначення пенсії) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII частину четверту статті 63 Закону № 2262-ХІІ викладено у такій редакції: "Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України" (набрання чинності з 01 січня 2017 року).
Таким чином, починаючи з 01 січня 2017 року, законодавцем змінено правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат.
У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (в редакції Закону №1774-VIII від 06 грудня 2016 року).
Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення у бік підвищення відповідних категорій військовослужбовців, проведена виключно на підставі рішення Кабінету Міністрів України.
Враховуючи наведене, Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області здійснюючи перерахунок пенсії позивача з вересня 2022 року та нараховуючи пенсію у сумі 13139,51 грн, тобто зменшуючи розмір пенсії порушило вимоги ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Крім того, суд вказує на те, що Конституційний Суд України неодноразово наголошував (справа №5-рп/2002 рішення від 20.03.2002; справа 7-рп/2004, рішення від 17.03.2004 р), що особи, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, створених відповідно до законів України, а також члени їх сімей мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Конституційний Суд України вважає, що норми частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер.
Тобто, заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб (військовослужбовців), у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Виходячи з таких висновків Конституційного Суду України зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій не можу бути звужено.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Засіб юридичного захисту має бути "ефективним", зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому.
Окрім того, відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області, здійснюючи перерахунок пенсії позивача позивача в бік зменшення не виконав процесуального обов'язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 20453063) щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) в бік зменшення її розміру.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 20453063) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) відповідно до рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 року у справ №260/4647/23, з урахуванням проведених виплат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяС.А. Гебеш