15 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/131/24
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому просить:
- визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 27.11.2023 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, викладене у формі повідомлення про відмову у призначенні пенсії від 05.12.2023 № 0600-0217-8/129495;
- зобов'язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити мені ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.12.2023 пенсію із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону Х2796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, виходячи із наявного страхового стажу роботи, який становить більше 20 років.
В обґрунтування позову вказує, що 22.11.2023 звернувся до відповідачів із заявою та відповідним пакетом документів про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на 4 роки, відповідно до ст. 55 Закону №796, однак рішенням ГУ ПФУ в Тернопільській області від 27.11.2023 відмовлено у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку з тих підстав відсутності страхового стажу, який, на думку пенсійного органу, має становити не менше 24 роки для мене як потерпілого 4 категорії від аварії на ЧАЕС. Позивач у позові вказує, що у своїх рішеннях про відмову у призначенні пенсії відповідачі чітко зазначають, що відповідно до ст. 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії призначаються із зниженням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Разом з тим відповідачі у рішенні та повідомленні про відмову у призначенні пенсії зазначають, що страховий стаж позивача становить 21 рік 11 місяців 24 дні. Позивач зауважує, що тривалість його страхового стажу є більшою ніж визначено Законом №796-ХІІ, що становить більше 20 років страхового стажу для чоловіків, але відповідачі не враховують і не беруть до уваги ту обставину, що я дійсно працював і проживав на радіоактивно забрудненій території, а саме в зоні посиленого радіоекологічного контролю та набув відповідного страхового стажу. Позивач у позові зазначає, про наявність у нього трудового стажу майже 22 роки, що є більшим за кількість років визначених Законом №796. Вважає, що рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області від 27.11.2023 року та рішення ГУ ПФУ в Житомирській області викладене у формі повідомлення про відмову у призначенні пенсії від 05.12.2023 № 0600-0217-8/129495 є не правомірними.
Суддя своєю ухвалою від 08.01.2024 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Зобов'язала Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надати до суду у термін, протягом п'ятнадцяти днів, з дня отримання даної ухвали, належним чином завірені копії матеріалів відмовної пенсійної справи ОСОБА_1 .
Відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшов до суду 22.01.2024. Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначає, що відповідно до статті 55 Закону №796 особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058 за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які постійно проживали чи постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - пенсійний вік зменшується на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років. Початкова величина зниження пенсійного віку на 2 роки встановлюється особам, які постійно працювали у вище зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період. Згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема в період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років. Отже, відповідно до ст. 55 Закону №796 з врахуванням статті 26 Закону №1058, при - необхідний 24 років (29 років - 5 років). Страховий стаж особи становить 21 рік 11 місяців 24 дні. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не може бути зараховано період догляду за дитиною з 01.01.2001 по 31.12.2003, оскільки позивач з 01.01.2000 зареєстрований як приватний підприємець. Оскільки страховий стаж позивача становить 21 рік 11 місяців 24 дні із необхідних 24 років, у пенсійного органу відсутні правові підстави для призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов до суду 29.02.2024. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що після реєстрації заяви Позивача та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву Позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 27.11.2023 № 064050004909 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Про зміст рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 05.12.2023 №0600-0217-8/129495 Управління повідомило Позивачу. Дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вважає правомірним. Просить відмовити у задоволенні позову.
Копії матеріалів відмовної пенсійної справи надійшли до суду 01.03.2024.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Встановлено, що 22.11.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Тернопільській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 27.11.2023 №064050004909 про відмову в призначенні пенсії (а.с. 66). В рішенні вказано:
"Згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема в період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років. Відтак, у 2022 році право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мають особи за наявності страхового стажу не менше 24 роки.
Страховий стаж особи становить 21 рік 11 місяців 24 дні.
Результат розгляду документів, доданих до заяви:
за доданими документами до страхового стажу нe зараховано період догляду за дитиною 22.09.1994 року народження, що потерпіла від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12 річною віку з 01.01.2001 по 31.12.2003, оскільки догляд за постраждалою дитиною зараховується до страхового стажу одному з батьків, який не працював, у витязі з ЄДР для ФОП міститься інформація, що заявник з 01.01.2000 зареєстрований як приватний підприємець.
У зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на даний час відсутнє."
Листом №0600-0217-8/129495 від 05.12.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії.
Вважаючи таке рішення протиправним, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Вказане право деталізоване у Законах України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Згідно із статтею 26 № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу у 2022 році - не менше 29 років.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 796) визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 49 Закону № 796 визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону № 796, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з абзацом 6 пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796, потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у такому порядку: 2 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
За визначенням, що міститься у ст. 1 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
За приписами частин 2 та 4 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області у рішенні від 27.11.2023 №064050004909, відмовляючи у призначенні позивачу пенсії посилався лише на недостатність страхового стажу.
Судом, при дослідженні матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, що відповідачем визнається наявність у позивача страхового стажу тривалістю 21 рік 11 місяців 24 дні.
Позивач звернувся за призначенням пенсії 22.11.2023, станом на дату звернення до відповідача позивачу виповнилося повних 56 років.
Долучені до матеріалів справи докази підтверджують, що позивач є постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та має право за цим критерієм на призначення пенсії на підставі частини 2 статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 4 року. Зазначена обставина не заперечується і відповідачем.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу пенсія може бути призначена із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (60 років), за наявності відповідного страхового стажу (15 років), зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку (4 роки).
Таким чином, страховий стаж позивача 21 рік 11 місяців 24 дні відповідає вимозі частини 2 статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме не менше 15 років страхового стажу, що достатньо для призначення пенсії на дату звернення ум відповідності до частини 2 статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 27.11.2023 №064050004909 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Суд відмічає, що Головне управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області жодного рішення щодо ОСОБА_1 не приймало, а лише листом №0600-0217-8/129495 повідомило заявника про рішення, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.
З урахуванням викладеного суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, викладене у формі повідомлення про відмову у призначенні пенсії від 05.12.2023 № 0600-0217-8/129495.
Матеріалами справи встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийняло рішення від 27.11.2023 №064050004909 відповідно до законодавства про екстериторіальність. У свою чергу, ОСОБА_1 подавав заяву та документи про призначення пенсії за віком за місцем свого проживання, після прийняття рішення про призначення пенсії позивачу, останній буде знаходитись на обліку саме в Головному Пенсійному фонді України в Житомирській області, яке йому буде виплачувати пенсію, а тому ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фону України в Житомирській області призначити позивачу пенсію зі зниженням пенсійного віку.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання призначити пенсію.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог та сплатою судового збору за одну позовну вимогу немайнового характеру, суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду у Тернопільській області у повному розмірі, оскільки рішення саме цього відповідача судом визнано протиправним та таким, що порушує право позивача на призначення пенсії.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Частково задовольнити позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7,м. Житомир,10003, ЄДРПОУ: 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3,м. Тернопіль, 46001, ЄДРПОУ: 14035769) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області від 27.11.2023 №064050004909 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 із 01 грудня 2023 року пенсію із зниженням пенсійного віку на сім років, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук