Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 травня 2024 року Справа №200/2660/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84116, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010)
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 07.02.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 07.02.2023.
Ухвалою від 03 травня 2024 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження в адміністративній справі № 200/2660/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
13 травня 2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Крім того, у відзиві відповідач зазначає про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, наданий відповідачем відзив на позовну заяву та докази, суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 07 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перехід на інший вид пенсії.
За результатами розгляду вказаної заяви територіальним органом Пенсійного фонду України ОСОБА_1 було переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та розраховано розмір цієї пенсії, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії від 10 лютого 2023 року.
Підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стало застосування територіальним органом Пенсійного фонду України при призначенні (переведенні на інший вид) позивачу пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки замість показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, тобто за останні три роки, що передували року звернення із заявою про призначення пенсії за віком.
Отже, предметом спору у розглядуваній справі є дії територіального органу Пенсійного фонду України, який розглядав заяву ОСОБА_1 від 07.02.2023 року про перехід на інший вид пенсії, які полягали у незастосуванні при призначенні (переведенні на інший вид) позивачу пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки, тобто за останні три роки, що передували року (2023 рік) звернення із заявою про призначення пенсії за віком згідно із Законом № 1058-ІV, а не дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки, як то визначив позивач.
З огляду на викладене, порушення прав позивача відбулося з моменту переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та розрахунку розміру пенсійної виплати, тобто 07 лютого 2023 року.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 зазначив, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, на думку Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Зі встановлених фактичних обставин справи, вбачається, що порушення прав позивача відбулося у лютому 2023 року при переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та визначенні розміру цієї пенсії. Отже, отримавши першу виплату, позивач мала реальну, об'єктивну можливість вчинити дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення/перерахунок пенсії, з яких складових вона складається та яким чином обрахований її розмір.
Суд зазначає, що отримання позивачем листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05 січня 2024 року № 0500-0202-8/1886 щодо відмови у перерахунку пенсії не змінює дату, з якої позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права.
Як встановлено судом, порушення прав позивача відбулося з моменту переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та розрахунку розміру пенсійної виплати, тобто 07 лютого 2023 року, проте, до суду з цим позовом позивач звернулася лише у травні 2024 року.
Отже, позивачем пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом, передбачений частиною 2 статті 122 КАС України. Заяви про поновлення такого строку позивачем не надано.
Враховуючи викладене, позивачу слід надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом із зазначенням інших обґрунтованих доводів щодо поважності причин пропуску такого строку, а також надати докази поважності причин його пропуску.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Аналогічні правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 31.03.2023 року у справі № 240/12017/19, від 25.09.2023 року у справі № 200/10870/20-а.
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом та цей недолік позовної заяви унеможливлює розгляд справи по суті.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись, ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84116, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк 5 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде залишена без розгляду.
4. Залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
5. Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.
6. Ухвала постановлена та підписана 17 травня 2024 року.
Суддя С.В. Смагар