17 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3970/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі - Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій” (далі - Постанова №889), за весь час затримки їх виплати; зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, за весь час затримки їх виплати - з січня 2016 року по день фактичної виплати (24 лютого 2024 року).
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що наказами відповідача був звільнений з військової служби та з 23 березня 2023 року виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Поряд з тим відповідач здійснив перерахунок та виплату щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року (з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення) із затримкою та заборгованість виплачена лише 24 лютого 2024 року (на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2023 року у справі №140/18749/23).
Позивач вважає, що відповідно до положень Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ “Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” (далі - Закон №2050-ІІІ) має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати у належному розмірі щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889. Однак відповідач при несвоєчасній виплаті сум щомісячної додаткової грошової винагороди не нарахував та не виплатив йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати, а звернення представника позивача про її виплату проігнорував, чим допустив протиправну бездіяльність.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.17-19). В обґрунтування цієї позиції вказав, що на виконання рішення суду у справі №140/18749/23 ОСОБА_1 було перераховано та виплачено грошову допомогу на оздоровлення за 2016-2017 роки та щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою №889, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року. Поряд з тим відповідно до приписів статті 2 Закону №2050-ІІІ компенсації у зв'язку із порушенням термів виплати підлягають лише ті доходи, які не мають разового характеру. Виплачені позивачу доходи до таких згідно з Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року №558 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306; далі - Інструкція №558), не належать.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23 березня 2023 року №260-ОС ОСОБА_1 , звільненого наказом від 21 березня 2023 року №254-ОС (а.с.8) у запас на підставі підпункту “г” пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу” (у зв'язку із закінченням строку контракту), виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 23 березня 2023 року (а.с.11).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року у справі №140/18749/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 роках, та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення (а.с.25-29).
24 лютого 2024 року на виконання рішення суду у справі №140/18749/23 Військова частина НОМЕР_1 виплатила ОСОБА_1 кошти у сумі 25273,97 грн, що підтверджується випискою Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” (а.с.9), листом відповідача від 01 березня 2024 року №09/2222-24/28 (а.с.10).
Відповідно до розрахунку відповідача ОСОБА_1 донараховано додаткову грошову винагороду за січень 2016 року - лютий 2018 року у сумі 22382,45 грн (а.с.10 зворот).
На звернення представника позивача - адвоката Каверіна С.М. від 15 березня 2024 року до Військової частини НОМЕР_1 (а.с.7) про нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, нарахованої та виплаченої на виконання рішення суду у справі №140/18749/23, за період з січня 2016 року по день фактичної виплати, відповідач листом від 22 березня 2024 року №09/2991-24-Вих/46 відмовив у зв'язку з відсутністю правових підстав для виплати компенсації (а.с.8).
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом №2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Відповідно до статей 3 та 4 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Норми Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.
За змістом статті 6 Закону №2050-ІІІ, пункту 7 Порядку №159 компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Із наведеного слідує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і які не мають разового характеру. Заробітна плата (грошове забезпечення) належать до виплат, які підлягають компенсації. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 14 квітня 2021 року у справі №465/322/17.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункту 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу” за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Така правова позиція є послідовною у постановах Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №465/322/17, від 05 липня 2022 року у справі №420/7633/20 та ряду інших (постанови від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі №523/1124/17, від 12 лютого 2019 року у справі №814/1428/18, від 08 серпня 2019 року у справі №638/19990/16-а).
Як встановлено судом вище, фактична виплата перерахованої щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року на виконання рішення суду від 01 вересня 2023 року у справі №140/18749/23 відбулася 24 лютого 2024 року, що не є спірним (підтверджується випискою банку, листом відповідача від 01 березня 2024 року) (а.с.9, 10).
Аргументи відповідача про те, що щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою №889, не належить до переліку доходів, які підлягають компенсації у разі порушення строків їх виплати, суд відхиляє.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №585 грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2023 року у справі №140/18749/23 установлено факт виплати ОСОБА_1 у період з 01 січня 2016 року по лютий 2018 року включно щомісячної додаткової грошової винагороди.
За змістом висновків Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17 щомісячна додаткова винагорода, передбачена Постановою №889, носила систематичний, щомісячний характер, належить до додаткових видів грошового забезпечення.
Оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою №889, належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (тобто вона належить до доходу, одержаного на території України і який не мав разового характеру), та з огляду на ту обставину, що відповідач здійснив її виплату ОСОБА_1 за січень 2016 року - лютий 2018 року у належному розмірі з порушенням строків (фактично виплачена 24 лютого 2024 року), то позивач має право на отримання компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889, за весь час затримки її виплати відповідно до приписів Закону №2050-ІІІ, Порядку №159.
Суд зауважує, що нарахування та виплата позивачу вказаної винагороди з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для її обрахунку індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її отримання відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідач в порушення приписів Закону №2050-ІІІ, Порядку №159 у зв'язку із несвоєчасною виплатою щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, виплату компенсації втрати частини доходів не здійснив, як і не зробив цього після звернення представника позивача за вирішенням цього питання.
За приписами пункту 8 Порядку №159 відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Отже, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи наведені вище норми права, якими урегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми перерахованої за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2028 року щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, а також зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди за вказаний період за весь час затримки виплати відповідно до Порядку №159.
З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми перерахованої за період з 01 січня 2016 року по лютий 2018 року щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій”.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми перерахованої за період з 01 січня 2016 року по лютий 2018 року щомісячної додаткової грошової винагороди за весь час затримки виплати відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк