Справа № 127/9745/24
Провадження № 3/127/3171/24
"17" травня 2024 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шлапак Д.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП,-
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
16.03.2024 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА 316700 про те, що 16.03.2024 о 13 год. 50 хв. в м. Вінниці по вул. Пирогова 49 «Ринок Урожай», ОСОБА_1 в громадському місці висловлювався нецензурною лексикою в бік працівників поліції. Чим порушив громадський порядок.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину в скоєні адмінправопорушення не визнав, зазначив, що громадський порядок не порушував та пояснив, що 16.03.2024 він побачив як працівники поліції спілкуються та оформляють матеріали відносно незнайомого йому громадянина та з метою не порушення прав громадянина, почав знімати всю подію на мобільний телефон. Після цього, працівники поліції почали грубо до нього говорити та між ними дійсно була суперечка, однак він поводився коректно та працівників поліції не ображав, а лише захищав свої права. В сторону працівників поліції він нецензурною лайкою не виражався.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності є один із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Як докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суду надані: протокол серії АА 316700 від 16.03.2024, письмові пояснення ОСОБА_1 , відеозапис з нагрудних камер поліцейських та інші матеріали.
Статтею 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 19 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю за винятковим цинізмом.
Суд бере до уваги те, що громадський порядок це обумовлена потреба суспільства, система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами, система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Таким чином, дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності є один із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Проаналізуваши зміст протоколу суд приходить до висновку, що зазначені у протоколі обставини не відповідють диспозиції ст. 173 КУпАП, що інкримінується ОСОБА_1 .
Так, хоча в протоколі і містяться формальні відомості щодо того, що 16.03.2024 о 13 год. 50 хв. в м. Вінниці по вул. Пирогова 49 «Ринок Урожай», ОСОБА_1 в громадському місці висловлювався нецензурною лексикою в бік працівників поліції. Чим порушив громадський порядок, однак в порушення вимог ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, він не містить обов'язкові дані, передбачені вказаною статтею, а саме відсутні ознаки суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, - як мотив вчинення і направленість умислу, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень та кримінальних правопорушень, тому не є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу порушника.
Фактичні обставини справи свідчать, що конфлікт між ОСОБА_1 та працівниками поліції виник раптово, свідки та потерпілі події відсутні, як це прямо зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Такі обставини, встановлені у судовому засіданні підтверджують відсутність у ОСОБА_1 умислу на вчинення дрібного хуліганства, зокрема нецензурної лайки в громадському місці, порушення громадського порядку та спокою громадян.
Щодо інших наданих суду доказів, то слід зазначити, що вони також не містять будь-якої інформації як саме ОСОБА_1 порушував громадський порядок, а тому іх не можна вважати доказами винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Так, надані на розгляд адміністративні матеріали, у тому числі і письмові пояснення, не містять доказів на підтвердження ознак дрібного хуліганства, вчиненого саме з метою порушення громадського порядку та спокою громадян.
Щодо відеозапису, долучений працівниками поліції до матеріалів справи, в якості доказу вини ОСОБА_1 , який оглянутий в судовому засіданні суд зазначає, що відеозапис також не підтверджує порушення громадського порядку з боку ОСОБА_1 . Таким чином, наданий відеозапис, не підтверджує вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення.
Будь-яких інших доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суду не надано.
Таким чином, будь-яких фактичних даних, на основі яких можна було б дійти висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке посягає на громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинив дрібне хуліганство, об'єктивна сторона якого передбачає посягання на суспільні відносини у громадських місцях, і як наслідок порушення спокою громадян, тобто невизначеного кола осіб, як потерпілих, під час судового розгляду не встановлено, а наявні обставини у своїй сукупності переконливо свідчать про відсутність прямого умислу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у порушенні громадського порядку чи спокою громадян.
Слід підкреслити, що умисел особи має бути спрямований саме на порушення громадського порядку, а не на конкретний конфлікт з іншою людиною.
Чинне адміністративне законодавство не передбачає можливості органу, який розглядає адміністративну справу, самостійно визначати правову кваліфікацію складу вчиненого правопорушення.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України також відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
Так, у своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
У рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Дослідивши матеріали справи, надані докази, оскільки складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, сукупність досліджених судом доказів переконує суд в тому, що поведінка ОСОБА_1 вказує на відсутність з його боку «дрібного хуліганства».
Таким чином, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 173, 245, 247, 283, 284 КУпАП суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.
Суддя: