Справа №296/2752/24
6/295/197/24
16.05.2024 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду міста Житомира Кузнєцов Д.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець Клітченко Оксана Анатоліївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» про заміну сторони у виконавчому провадженні,-
ТОВ «Дебт Форс» звернулося до Корольовського районного суду м. Житомира з указаною заявою про заміну вибулого стягувача ТОВ "Вердикт Капітал" на правонаступника ТОВ "Дебт Форс" у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису №1682, вчиненого 13.08.2019 приватним нотаріусом Гамзатовою А.А. про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал".
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 01.04.2024 року заяву передано за підсудністю до Богунського районного суду м. Житомира на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.
Відповідно до статті 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Також зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що місцем виконання рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання, тобто місце проживання боржника, місце його перебування, роботи або місце знаходженням його майна.
Водночас, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19.
З наявної в матеріалах справи копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 59995683 від 09 вересня 2019 року вбачається, що місцем проживання боржника ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_1 . Разом з тим, відповідних належних та допустимих доказів проживання боржника саме за вказаною адресою матеріали справи не містять.
У свою чергу, за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області боржник ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що не належить до території Богунського району м. Житомира.
Інформація про місце роботи та/або місцезнаходження майна боржника на території Богунського району м. Житомира у матеріалах справи відсутня.
Розділ VI ЦПК України не містить положень, які б передбачали направлення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні за підсудністю.
Відповідно до частини дев'ятої статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що заявлені вимоги полягають у заміні сторони стягувача у виконавчому провадженні, суддя дійшов до висновку, що дана заява територіально не підсудна Богунському районному суду міста Житомира за правилами частини другої статті 446 ЦПК України.
Відповідно до частини дев'ятої статті 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Статтею 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Ураховуючи викладене, суддя вважає за необхідне передати справу за заявою ТОВ "Дебт Форс" про заміну сторони у виконавчому провадженні на розгляд до Черняхівського районного суду Житомирської області, за місцем виконання виконавчого напису.
Керуючись статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 10, 31, 32, 187, 352-354, 446 ЦПК України, суддя
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець Клітченко Оксана Анатоліївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» про заміну стягувача надіслати за підсудністю до Черняхівського районного суду Житомирської області.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.
Суддя Д.В. Кузнєцов