08.05.2024 Справа № 756/12825/23
Справа № 756/12825/23
Провадження № 2/756/807/24
08 травня 2024 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Тихої О.О.,
за участю секретаря Ребеко О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в. м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ПРАЙМ АЛЬЯНС», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Яцишин Андрій Миколайович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
У провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ПРАЙМ АЛЬЯНС», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Яцишин Андрій Миколайович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 06.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання позивач повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суду належним чином не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав.
Інші учасники у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 05.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ПРАЙМ АЛЬЯНС», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Яцишин Андрій Миколайович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 06.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду.
У судові засідання, які були призначені на 23.11.2023; 24.01.2024; 21.02.2024; 04.03.2024; 10.04.2024 та 08.05.2024 позивач не з'явився, про день, час та місце судових засідань був повідомлений у встановленому законом порядку.
Про дату судового засідання, призначеного на 23.11.2023, позивач був повідомлений шляхом направлення судової повістки на його номер мобільного телефону НОМЕР_1 , зазначений ним у позовній заяві, а також на електронну адресу останнього: ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказана судова повістка, відповідно до довідки про доставку у додаток «Viber», а також довідки про доставку електронного листа, була отримана адресатом 09.10.2023 о 14:36:30 год. та 14:38:10 год, відповідно.
Про дату судового засідання, призначеного на 24.01.2024, ОСОБА_1 було повідомлено шляхом направлення судової повістки за місцем його проживання (трекінг відправлення - 0600243999062). Додатково було направлено повідомлення на номер мобільного телефону позивача.
05.01.2024 від адвоката Мазурик З.Я. до електронну пошту суду надійшла заява, у якій адвокатом зазначено, що вона діє в інтересах позивача ОСОБА_1 та просить розглядати справу за їхньої відсутності. Разом з тим, до заяви не додано документів на підтвердження повноважень адвоката Мазурик З.Я. діяти від імені та в інтересах ОСОБА_1 у даній справі.
Судову повістку на 21.02.2024 було направлено на номер мобільного телефону ОСОБА_1 , а також його електронну адресу. Вказана судова повістка, відповідно до довідки про доставку SMS, була отримана адресатом 26.01.2024 о 16:57:47 год.
Судову повістку на 04.03.2024 було направлено на номер мобільного телефону ОСОБА_1 , а також направлено судову повістку про виклик за місцем зареєстрованого місця проживання позивача та за адресою для листування, зазначеною позивачем у позові, та на електронну адресу позивача. Вказана судова повістка, відповідно до довідки про доставку SMS, була отримана адресатом 23.02.2024 о 09:06:26 год., рекомендовані листи повернулись у зв'язку із відсутністю адресата за вказаними адресами.
Про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 10.04.2024, ОСОБА_1 було повідомлено шляхом направлення судової повістки про виклик за місцем зареєстрованого місця проживання позивача та за адресою для листування. При цьому, лист направлений за адресою листування був отриманий про що свідчить відмітка у рекомендованому повідомленні, інший лист повернувся з відміткою « адресат відсутній за вказаною адресою».
Про дату судового засідання, призначеного на 08.05.2024, ОСОБА_1 було повідомлено шляхом направлення судової повістки за місцем його реєстрації. При цьому, лист повернувся з відміткою « адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, кожна дата судового засідання відображалась завчасно на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://ob.ki.court.gov.ua/.
Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, суд враховує правові позиції, викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, згідно з якими направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а отже, здійснення судом всіх можливих спроб для повідомлення позивача про наявність відповідного позову до нього.
Відповідно до правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №759/14068/19 та 17.11.2022 у справі №560/541/20, застосування судами альтернативних засобів комунікації не суперечать діючому законодавству та дозволяють досягти правової мети - інформування учасника справи.
Викладене свідчить про те, що суд виконав покладений на нього обов'язок повідомити учасників про дату, час та місце розгляду справи, проте позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не скористався своїм правом взяти участь у судовому засіданні, про причини неявки у встановленому законом порядку суду не повідомив, заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналіз зазначених норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (ВС/КЦС № 310/12817/13 від 22.05.2019).
Згідно зі ст. ст. 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18; від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, від 06 квітня 2023 року у справі №9901/345/21.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц.
З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання позивач повторно не з'явився у судове засідання, заяви про розгляд справи за його відсутності не надіслав, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Разом з тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України), тому порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вбачається.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 44, 223, 257, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ПРАЙМ АЛЬЯНС», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Яцишин Андрій Миколайович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О.Тиха