Житомирський апеляційний суд
Справа №278/2581/21 Головуючий у 1-й інст. Татуйко Є. О.
Категорія 39 Доповідач Шевчук А. М.
16 травня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) у м. Житомирі
цивільну справу №278/2581/21 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк»
на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2021 року, яке ухвалене під головуванням судді Татуйка Є.О. у м. Житомирі,
У серпні 2021 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «Акцент-Банк» або банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (позичальник). Просило стягнути з відповідача станом на 03 квітня 2021 року заборгованість на загальну суму 18 032,32 грн, яка складається із заборгованості: за тілом кредиту в сумі 13 920,02 грн та за процентами - 4 112,30 грн.
Позов обґрунтований тим, що 14 січня 2020 року ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору №б/н отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 44,4% річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду, що підписана нею анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку разом із Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://а-bаnk.соm.ua/terms, складає між нею та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ «А-Банк» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме, надало відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. У порушення умов договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим утворилася вищезазначена заборгованість.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2021 року позов задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за договором від 14 січня 2020 року в сумі 13 920,02 грн. У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання судового збору.
Не погодившись частково з рішенням суду першої інстанції, позивач АТ «Акцент-Банк» подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове, яким стягнути заборгованість із процентів за користування кредитом у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що: по-перше, щодо відсутності підпису на Тарифах і Умовах та правилах, то в анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у А-Банку відповідач під розпис підтвердила факт ознайомлення з Умовами та правилами надання банківських послуг і зобов'язалася в подальшому регулярно знайомитися зі змінами до них, викладеними на сайті банку, а також користувалася кредитом, тобто фактично прийняла пропозицію укласти договір дією, сплачуючи періодичні платежі; по-друге, щодо відмови у стягненні процентів, то до матеріалів справи додані не лише Тарифи, а й Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому чітко зазначені умови кредитування, строки, процента ставка, відповідальність сторін, зокрема, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також Паспорт підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Отже, сторонами була погоджена процентна ставка, а тому суду належало стягнути заборгованість за кредитним договором відповідно до умов договору. Підписавши анкету-заяву, яка є складовою частиною кредитного договору, а також Паспорт споживчого кредиту відповідач добровільно погодилася на відповідні умови кредитного договору та взяла на себе відповідні зобов'язання, які не виконала.
Копія ухвали про відкриття апеляційного провадження та копія апеляційної скарги із додатками направлені відповідачу 24 листопада 2021 року (а.с.77). Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскарженій частині, тобто в частині відмови у стягненні процентів за користування кредитом, відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Виходячи із засад диспозитивності цивільного судочинства, колегія суддів апеляційного суду не перевіряє рішення суду першої інстанції в частині стягнення тіла кредиту (ця частина рішення суду першої інстанції банком у апеляційному порядку не оскаржується).
Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що згідно з наданою позивачем копією анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку від 14 січня 2020 року ОСОБА_1 погодилася отримати послуги Акціонерного товариства «Акцент-Банк», при цьому розмір процентної ставки за користування кредитом у заяві не зазначений. Також у анкеті-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку від 14 січня 2020 року інформація про Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» відсутня (а.с.6).
При цьому анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку підписна відповідачем ОСОБА_1 , що сторонами не оспорюється.
У анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку ОСОБА_1 зазначила, що вона погодилася із тим, що ця заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами, Правилами користування основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг.
До позовної заяви долучені ксерокопії: кредитної карти «Зелена», витяг із Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк», розміщених на сайті https://a-bank.com.ua/green/tariffs в розділі «Умови та правила», Тарифів користування кредитною карткою «Зелена», на яких відсутній підпис відповідача.
До позовної заяви також додано ксерокопію Паспорта споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», де прописані базові процентні ставки, зокрема 3,7% в місяць (44,4% річних), та процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту тощо. Паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 14 січня 2020 року простим електронним підписом шляхом підтвердження ОТП 3126 із номера телефону (а.с.7).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 03 квітня 2021 року за відповідачем рахується заборгованість у сумі 18 032,32 грн, яка складається із: 13 920,02 грн заборгованості за тілом кредиту; 4 112,30 грн заборгованості за процентами (524,91 грн заборгованість за процентами на поточну заборгованість + 3 587,39 грн заборгованість за процентами на прострочену заборгованість) (а.с.5).
До апеляційної скарги позивач додав виписку по картці за період із 14 січня 2020 року по 05 листопада 2021 року. Доказ не був поданий до суду першої інстанції. Позивачем не надано доказів неможливості подання до суду першої інстанції виписки по картці. За таких обставин, виписка по картці не може бути прийнята судом апеляційної інстанції, оскільки банком не надано доказів причин, які об'єктивно не залежали від позивача та перешкодили йому надати суду першої інстанції виписку по рахунку. Отже, виняткового випадку не доведено.
Відповідно до частин першої та другої ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умовами, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст.1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмові формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, окрім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків при застосуванні конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Визначальним є додержання письмової форми договору.
У наданій позивачем анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку від 14 січня 2020 року будь-яка процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій анкеті-заяві відсутні й умови договору про застосування процентної ставки при невиконанні позичальником зобов'язання щодо повернення кредиту. Отже, сама по собі підписана анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку від 14 січня 2020 року не може бути підставою для стягнення процентів на строкове та прострочене тіло кредиту, оскільки такі істотні умови договору сторонами у встановленому законом порядку не погоджені.
Роздруківки із сайту позивача (кредитні карти «Зелена», витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк», розміщених на сайті https://a-bank.com.ua/green/tariffs в розділі «Умови та правила», Тарифи користування кредитною карткою «Зелена», на яких відсутній підпис відповідача) належними доказами бути не можуть, оскільки ці докази повність залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Банк міг додати до позову документи в редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги щодо Паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», який підписаний відповідачем простим електронним підписом, спростовуються наступним.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію».
Разом із тим у даному випадку, Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна карта» є підтвердженням виконання позивачем переддоговірного обов'язку, оскільки у анкеті-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку від 14 січня 2020 року відсутнє посилання на Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка». Отже, ознайомлення відповідача з Паспортом споживчого кредиту за програмою «Кредитна карта» та його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором не дає підстав для стягнення процентів за користування кредитом, оскільки він не є документом, який складає договір про надання банківських послуг, а тому не можна вважати, що у ньому відбулася фіксація волі сторін договору. Також апеляційний суд враховує, що поняття «форма правочину» та «спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації» не є тотожними поняттями.
Решта доводів апеляційної скарги спростовується викладеним вище та додаткового правового обґрунтування не потребує. Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення в оскарженій частині ухвалене судом першої інстанції без додержання норм матеріального та процесуального права, а тому суд першої інстанції законно відмовив у стягненні процентів. За таких обставин, рішення суду першої інстанції в оскарженій частині, тобто в частині відмови у стягненні процентів, залишається без змін, що відповідає положенням ст.375 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції не перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині стягнення тіла кредиту, приймаючи до уваги, що у цій частині банк рішення суду першої інстанції не оскаржує у апеляційному порядку та із ним у цій частині погодився.
Відповідно до п.2 частини третьої ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 частина шоста ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись ст.ст.367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуюча Судді