Справа № 761/27056/21
Провадження № 6/761/67/2024
25 січня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Сіромашенко Н.В.,
за участю секретаря Дем'янчук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого документа, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред'явлення до виконання,-
У серпні 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва засобами поштового зв'язку надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого документа, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред'явлення до виконання.
В обґрунтування вимог заявник зазначає, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16.07.2010 у цивільній справі № 2-11310/10 задоволено позовні вимоги ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором 778680/ФЛ від 29.02.2008 у розмірі: 611 267,56 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 1700,00 грн, витрати по оплаті ІТЗ у сумі 120,00 грн.
Згідно Договору № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020, право вимоги за Кредитним договором № 778680/ФЛ від 29.02.2008, укладеного між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП», згідно Договору № GL48N718070_bIank_01, про відступлення прав вимоги від 30.09.2020 відступило права вимоги на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід'ємними частинами.
За договором про відступлення вимоги № GL48N718070_bIank_01, від 30.09.2020 право вимоги за кредитним договором № 778680/ФЛ від 29.02.2008 перейшло до ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ».
Зважаючи на викладене, заявник вважає, що його звернення, як правонаступника кредитора із заявою про надання правового статусу стягувача, відповідає змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України, ч.5 ст. 442 ЦПК України.
Крім цього вказує, що згідно інформації з Єдиного реєстру боржників та сайту автоматизованої системи, виконавчого провадження з виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16.07.2010 у цивільній справі № 2-11310/10 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «Комерційний банк «Надра» не знайдено. В матеріалах кредитної справи № 778680/ФЛ від 29.02.2008 виконавчі листи по справі № 2-11310/10 - відсутні. Факт відсутності виконавчого документа у стягувача та органі державної виконавчої служби, на думку заявника, свідчить про його втрату.
При цьому, заявник посилаючись на вимоги законодавства та судову практику просив поновити строк для пред'явлення дублікатів виконавчих листів до виконання, оскільки вважає, що він пропущений не з його вини.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2021 вищевказана заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.
Згідно довідкової інформації головного спеціаліста цивільної канцелярії суду від 11.08.2021 до заяви 6/761/2016/2021, цивільна справа № 2-11310/10 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості була передана до провадження судді Пономаренко Н.В. для розгляду про видачу дубліката виконавчого документу, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строку для пред'явлення його до виконання та станом на дату надання довідкової інформації до цивільної канцелярії не поверталася у зв'язку з чим передати матеріали вищевказаної справи судді Сіромашенко Н.В. на розгляд не вбачається можливим.
Цивільну справу № 2-11310/10 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості було передано до провадження судді Сіромашенко Н.В. 07.02.2022.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.02.2022 прийнято заяву та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
В подальшому у судове засідання, яке призначене на 25.01.2024, представник заявника та заінтересовані особи не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку. У заяві про видачу дублікату виконавчих листів, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред'явлення заявник просив провести розгляд справи без участі представника.
Відповідно до вимог ст. 433, 442 ЦПК України ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для розгляду заяви.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представника заявника та заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання здійснюється судом, за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16.07.2010 у цивільній справі № 2-11310/10 задоволено позовні вимоги ПАТ «Комерційний банк «Надра» про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно заборгованості за кредитним договором 778680/ФЛ від 29.02.2008 у розмірі: 611 267,56 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 1700,00 грн, витрати по оплаті ІТЗ у сумі 120,00 грн.
Даних про видачу виконавчу виконавчих листі та наявність виконавчих проваджень про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 матеріали справи не містять.
05.08.2020 між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» укладено договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, згідно якого право вимоги за кредитним договором №778680/ФЛ від 29.02.2008 укладеного між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 , та за договором поруки №778680/ФЛ-П від 29.02.2008 укладеного між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2 перейшло до ТОВ «ФК ДНІПРОФІНАНСГРУП».
В подальшому, 30.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» укладено договір про відступлення права вимоги № GL48N718070_blank_01. Згідно з умовами даного договору право вимоги до позичальника, поручителя за зобов'язаннями передбаченими кредитним договором №778680/ФЛ від 29.02.2008 перейшло до ТОВ «Брайт Інвестмент».
У матеріалах справи відсутні дані про видачу дублікату виконавчих листа, заміну стягувача у виконавчому листі, поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчих листів попередньому стягувачу.
Вирішуючи питання обґрунтованості наведених заявником підстав для поновлення строку пред'явлення виконавчих листів до виконання, заміну стягувача у виконавчих листах та видачу дублікатів виконавчих листів у їх взаємозв'язку, відповідності таких обґрунтувань вимогам процесуального закону, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», чинної на момент видачі ухвалення судового рішення, такий виконавчий документ як виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду, може бути пред'явлений до виконання протягом 3 (трьох) років.
За загальним правилом ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням кредитором дій до заміни його правонаступником, переходить до правонаступника, тож правонаступник має довести, що пропуск строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання стався з причин, які є об'єктивно непереборними, і можуть бути визнані судом поважними.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
За ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Виходячи з аналізу практики Верховного Суду щодо питань поновлення строків пред'явлення виконавчих листів до виконання, поважність причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документу до виконання є оціночною категорією і встановлюються у кожному конкретному випадку. Поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача. Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані в дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Аналізуючи вищевикладене, поважність причин пропуску строку пред'явлення виконавчих листів до виконання має існувати у межах встановленого законом строку, а не після його закінчення.
ЦПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Причини поважності пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих заявником доказів на їх підтвердження.
Заявник в своїй заяві вказує як підставу поновлення йому строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання той факт, що ТОВ «ФК ДНІПРОФІНАНСГРУП» відступило право вимоги на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» лише 30.09.2020. В матеріалах переданої кредитної справи відсутній виконавчі листи по справі №2-11310/10, що унеможливлює виконання судового рішення.
Водночас, оскільки перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, суд, враховуючи вимоги ст. 89 ЦПК України, дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд не погоджується з такими доводами заявника, оскільки відсутні дані про те, що попередній стягувач - ПАТ КБ «Надра» отримав виконавчі листи. Відомостей про пред'явлення виконавчих листів до виконання, наявність відкритих виконавчих проваджень чи повернення виконавчих документів матеріали справи не містять. Відступлення права вимоги до ТОВ «ФК ДНІПРОФІНАНСГРУП», а в подальшому на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» не є поважною причиною для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання. Недбале ставлення до процесуальних обов'язків з боку стягувача за таких обставин не може виправдовувати пропуск відповідних процесуальних строків, оскільки фактично покладає надмірний тягар на боржника.
Суд враховує, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В даному випадку, первісним кредитором ПАТ «КБ «Надра» не було вжито всіх заходів для вчасного отримання та пред'явлення виконавчих листів до виконання і контролю за їх виконанням, внаслідок чого допущено значний пропуск строку пред'явлення до виконання.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).
Встановлення в законі строків на пред'явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.
Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).
Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р., яка набрала чинності для України з 11.09.1997 р. та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п.53 рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 р. у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).
Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначені в заяві причини пропуску строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання не поважні, а тому строк не підлягає поновленню.
Щодо заміни стягувача у виконавчих листах його правонаступником слід зазначити наступне.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення прав вимоги не є окремим видом Договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору, купівлі-продажу; дарування; факторингу.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст. 262 ЦК України).
Сама по собі заміна стягувача у виконавчому проваджені не може бути поважною підставою поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Виходячи з норм чинного законодавства, саме на заявника покладається обов'язок доведення поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Заміна стягувача його правонаступником після спливу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.
Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За своєю суттю заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована сторона), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Отже, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчою провадження, тобто, може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Водночас, відповідно до ст. 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.
За ч. 1 та ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується виконанням судового рішення або спливом строку пред'явлення виконавчого документу до виконання. Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред'явлення до виконання виконавчого листа, означатиме, що стягувач після спливу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.
Отже, заміна стягувача його правонаступником після спливу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17, від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14.
Також, суд звертає увагу на те, що належних та допустимих доказів переходу прав вимоги до заявника, як підтвердження виконання умов договору, оплати вартості права вимоги, матеріали заяви не містять.
Щодо вимог заявника про видачу дублікатів втрачених виконавчих документів, суд виходить з наступного.
У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно п.17.4 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі №2-1053/10 (провадження №61 - 18169св18) зроблено висновок, що «при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».
Відповідно до роз'яснень, викладених у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 р. «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв'язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов'язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.
Дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №419/310/12.
Таким чином, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.
Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Брайт Інвестмент» не надано достатніх, належних та допустимих доказів втрати виконавчого листа.
Суд вважає, що відсутність виконавчого документа у матеріалах кредитної справи та у виконавчій службі не може свідчити про беззаперечний факт, що виконавчий документ втрачений, оскільки стягувачем не доведено видачу виконавчого листа, обставин втрати виконавчого документа.
Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію попереднім стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення матеріали справи не містять.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Доведення втрати виконавчого документа і факту подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа це не право, а обов'язок стягувача і невиконання останнім своїх процесуальних обов'язків, дає лише правові підстави для висновку про недобросовісне користування та зловживання своїми процесуальними правами.
Крім того, відповідно до правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19, пункт 35) у разі якщо сплив строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно положень ст.ст. 77-79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
З огляду на викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявником не доведено поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, тому вимоги заяви щодо поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання задоволенню не підлягають. А відтак, не підлягають задоволенню вимоги щодо видачі дублікату виконавчого документу, заміни стягувача у виконавчому листі.
Керуючись ст.ст.259, 260, 261, 263, 268 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого документа, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред'явлення до виконання відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Н.В. Сіромашенко