Справа № 761/6671/24
Провадження № 2/761/5797/2024
30 квітня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно та усунення перешкод в користуванні, -
встановив:
У лютому 2024 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до зазначеного відповідача в якому просив суд:
-визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло від 10 квітня 2022р., видане на ім'я відповідача;
-визнати позивача власником квартири АДРЕСА_1 (далі по тексту - спірна квартира);
-зобов'язати відповідача не чинити перешкод позивачу у користуванні спірною квартирою.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Як вбачається з матеріалів позову, позивачем зазначено наступну адресу проживання відповідача: АДРЕСА_2 .
У відповідності до вимог ст. 187 ЦПК України, судом здійснені численні запити до Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області щодо отримання відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача у даній справі, та отримано відповідь 24 квітня 2024р.
Згідно вказаної відповіді, на території Побузької селищної ради, відповідач зареєстрованим не значиться.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.
Так, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнання недійсним свідоцтва про право власності та усунення перешкод у користуванні), та 1 вимогу майнового характеру (визнання позивача власником спірної квартири, що за своєю правовою природою є вимогою про визнання права власності).
По тексту позову позивач просив суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у даній справі, посилаючись на введення військового стану у державі та відсутності на даний час доходів у останнього, також позивач зазначив, що на даний час не працює, відповідно і не отримує доходів.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд звертає увагу позивача, що останнім, як на підставу вимоги щодо відстрочення сплати судового збору не долучено жодного доказу до позовної заяви, які б документально підтверджували скрутне матеріальне становище сторони, тому суд критично оцінює доводи позивача щодо зазначеної вимоги та доходить до висновку, що правові підстави для відстрочення сплати позивачем суового збору за подання вказаного позову відсутні.
З огляду на викладене, суд роз'яснює позивачу наступне.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023р.встановлений в розмірі 3028,00 грн.
Отже, сторона при зверненні до суду з вимогами немайнового характеру зобов'язана сплатити судовий збір у розмірі, який передбачений п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» , а саме - 1211,20 грн за кожну вимогу. Так, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, тому судовий збір становить у розмірі 2422,40 грн.
Стосовно судового збору за вимогою майнового характеру, суд зазначає, що його розмір залежить від визначеної суми ціни позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно - вартістю майна.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10 вересня 2003р., ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
За статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III від 12 липня 2001р. незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Як вбачається з матеріалів позову, згідно звіту про оцінку майна від 22 березня 2023р. ринковою вартістю спірної квартири станом на дату складання звіту визначено у розмірі 1100000,0 грн.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, за позовну вимогу майнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 11000,00 грн.
Суд роз'яснює позивачу, що сторона може сплатити вказаний судовий збір за вищезазначені позовні вимоги немайнового та майнового характеру за наступними реквізитами Шевченківського районного суду м. Києва:
Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA628999980313151206000026011
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті). Судовий збір за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа.
Відповідно до 175 ЦПК України позовна заява, зокрема, повинна містити:
-зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
-виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту своїх прав, свобод чи інтересів, які мають бути сформульовані максимально чітко і зрозуміло.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 263-267 ЦПК України. У ній, зокрема, має бути зазначено й висновок суду по суті позовних вимог:які саме права позивача визнано або поновлено; конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права.
Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких грунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.
При цьому, заявлені позивачем вимоги є не конкретизованими.
Так, позивач просить суд визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло, проте не конкретизує яке саме житло, адресу, відомості щодо свідоцтва, тощо.
Крім того, позивачем зазначено, що що останньому було надано для ознайомлення вказана копія свідоцтва, проте до матеріалів справи вказаний документ не долучено.
Також позивачу необхідно коректно зазначити вимогу щодо визнання останнього власником квартири, оскільки вказана вимога, як вже зазначено зазначалось судом, за своєю правовою природою є вимогою щодо визнання права власності позивача на спірну квартиру та в запропонованій позивачем редакції є такою, що не призведе до відновлення його порушених прав, у разі задоволення позовних вимог, а тому потребує уточнення.
Суд зауважує, що відповідно до п. 7 постанови пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009р. у позовній заяві повинні не лише повинні міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач посилається на додатки, копії яких додаються до позову, проте перелік додатків є неповним, зокрема, відсутній додаток №2 (копія договору оренди житлового приміщення від 01 січня 2022р.), відтак позивачу необхідно надати копію вказаного додатку до суду.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, позивачу необхідно подати до суду нову редакцію позовної заяви для суду з урахуванням вищевикладених недоліків.
Надати виправлену редакцію позову у кількості для суду та учасників судового процесу.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно та усунення перешкод в користуванні - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: