Справа № 761/41637/23
Провадження № 2/761/4254/2024
30 квітня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні за вимогою іншого співвласника, -
встановив:
У жовтні 2023р. позивач звернувся до Шевченківського районного суду до зазначеного відповідача, в якому просив суд:
-припинити право власності відповідача на частку у розмірі 19/500 частин (часток) квартири АДРЕСА_1 (далі по тексту - спірна квартира), стягнувши з позивача на користь відповідача 74 750,60 грн, шляхом перерахування коштів, внесених позивачем на депозитний рахунок суду (далі по тексту - вимога №1);
-визнати за позивачем право власності на частку у розмірі 19/500 частин (часток) спірної квартири, що належала відповідачу на праві власності (далі по тексту - вимога №2).
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зазначив наступну адресу місця проживання відповідача:
АДРЕСА_2 .
У відповідності до вимог ст. 187 ЦПК України, судом здійснені численні запити до Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області щодо отримання відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача у даній справі, та отримано відповідь 24 квітня 2024р.
Згідно вказаної відповіді, за інформацією старости Гружчанського старостинського округу Бишівської сільської ради Фастівського району Київської області відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідною довідкою.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Також, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем заявлено одну вимогу немайнового (вимога №1), та 1 вимогу майнового характеру (вимога №2).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023р.встановлений в розмірі 2684,00 грн.
Отже, сторона при зверненні до суду з вимогою немайнового характеру зобов'язана сплатити судовий збір у розмірі, який передбачений п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме - 1073,60 грн.
Стосовно судового збору за вимогою майнового характеру, суд зазначає, що його розмір залежить від визначеної суми ціни позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно - вартістю майна.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10 вересня 2003р., ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
За статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III від 12 липня 2001р. незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн за вимогу немайнового характеру (вимога №1); зазначити ціну позову, та у відсотковому співвідношенні до ціни позову сплатити судовий збір за звернення до суду із вимогою майнового характеру (вимога №2).
Суд роз'яснює позивачу, що сторона може сплатити вказаний судовий збір за вищезазначені позовні вимоги немайнового та майнового характеру за наступними реквізитами Шевченківського районного суду м. Києва:
Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA628999980313151206000026011; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті). Судовий збір за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що у ст. 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
У постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020р. у справі № 367/7792/16-ц зазначено: «рішеннями Європейського суду з прав людини неодноразово (зокрема, у справі «Андрій Руденко проти України», заява № 35041/05), зроблено висновок про порушення національними судами статті 1 Першого протоколу до Конвенції з тих підстав, що суди за вимогою інших співвласників позбавили особу права власності на належну їй частку квартири з порушенням правил щодо попереднього внесення суми відшкодування вартості такої частки на депозит суду, не врахувавши, що встановлена статтею 365 ЦК України вимога про попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості частки в спільному майні в разі припинення права власності за вимогою інших співвласників є однією з основних умов ухвалення рішення про позбавлення особи майна без її згоди».
Таким чином, позивачу необхідно внести на депозитний рахунок суду суму дійсної вартості частки спірної квартри, на яку останній просить припинити право власності відповідача за наступними реквізитами:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)26268059
Банк отримувачаДКСУ, м.Київ
Код банку отримувача (МФО)820172
Рахунок отримувачаUA128201720355259002001012089
Докази внесення зазначеної суми на депозитний рахунок надати суду (оригінал квитанції).
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Приписами ч. 1 та 2 ст. 95 ЦПК України, визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
При цьому, позивачем не подано жодного доказу на які посилається позивач, як на підставу заявлених вимог та обставин, викладених у позові.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду копію позовної заяви з додатками для направлення відповідачу, так як останнім подано до суду лише один примірник позову.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного вище, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом виконання всіх вимог зазначених в цій ухвалі суду.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні за вимогою іншого співвласника, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: