пр. № 1-кп/759/1034/24
ун. № 760/1567/24
16 травня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні №42023102090000145 за обвинувальним актом стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кархівка Чернігівського р-ну Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 313 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Ріпки Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 313 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України,
сторони кримінального провадження - прокурор ОСОБА_9 , обвинувачені: ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , захисники: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15
У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 313 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 313 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
Прокурором подано до суду клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В своїх клопотаннях прокурор зазначає, що обґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їм злочинів повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, отриманими за результатами проведення процесуальних, слідчих (розшукових) дій, а причетність обвинувачених до вчинення злочинів є вірогідною і достатньою для застосування щодо них обмежувальних заходів, що відповідає практиці та позиції ЄСПЛ, згідно якої факти, які викликають підозру не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, а також те, що обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, прокурор у своїх письмових клопотаннях вказав, що підставою продовження стосовно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованих ризиків передбачених ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що обвинувачені, кожен окремо, можуть: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на свідків, з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження стосовно обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив суд їх задовольнити.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_15 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу стосовно його підзахисного ОСОБА_8 , при цьому, захисник вказав на відсутність обґрунтованої підозри вчинення його підзахисним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також заявлені ризики не підкріплені доказами.
Захисник ОСОБА_11 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора щодо продовження його підзахисному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Захисник зазначив, що у його підзахисного склались важкі сімейні обставини, за яких рідні потребують його підтримки, а тому просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Захисник ОСОБА_12 вказав, що клопотання прокурора є необґрунтованим, оскільки жоден ризик не підтверджений доказами, крім того вказав на необґрунтованість підозри стосовно його підзахисного ОСОБА_6 , а тому просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_13 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, при цьому вказав, що письмові клопотання прокурора стосовно обох його підзахисних - ОСОБА_4 та ОСОБА_7 є ідентичними, вказані у них ризики - не обґрунтовані.
Захисник ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 просив змінити його підзахисному запобіжний захід з тримання під вартою на інший, не пов'язаний з позбавленням волі та надав підтверджуючі документи щодо місця проживання обвинуваченого на території міста Києва, а також копію свідоцтва про шлюб на підтвердження міцних соціальних зв'язків.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , кожен окремо, підтримали позицію своїх захисників та просили змінити запобіжний захід із тримання під вартою на інший, а у разі задоволення клопотання прокурора просили визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в розумних межах.
Заслухавши думку сторін даного кримінального провадження, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Так, відповідно до матеріалів даного кримінального провадження ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 313 КК України, ОСОБА_4 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 313 КК України, ОСОБА_5 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, які згідно ст. 12 КК України є особливо тяжкими та тяжкими злочинами.
Зважаючи на тяжкість та реальність покарання, у разі доведення вини ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, суд вважає, що на даній стадії судового провадження існує ризик щодо переховування обвинувачених від органів досудового слідства та суду.
Крім того, суд враховує, що дане кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, де свідки, показання яких суд має сприймати безпосередньо, ще не допитані, тому, на думку суду, з великою ймовірністю також існує ризик незаконного впливу обвинувачених на свідків.
Висока ймовірність спроб кожного обвинуваченого перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення пов'язана з існуванням ризику переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та тими фактичними обставинами кримінального правопорушення, які встановив під час досудового розслідування прокурор.
Не вирішуючи питання на даному етапі кримінального провадження про оцінку доказів з точки зору їх допустимості і достатності для визнання обвинувачених винуватими чи невинуватими у вчиненні злочинів, суд приходить до висновку, що вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочинів, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , дають підстави для висновку, що з боку обвинувачених продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому, дані про зменшення або зникнення вказаних ризиків відсутні і наявність характеризуючих даних про особу обвинувачених не виключають наявність зазначених вище ризиків, а також ризику продовження чи повторення протиправної поведінки.
Разом з тим, що стосується доводів сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри, то суд вважає їх неспроможними з огляду на те, що обґрунтованість підозри неодноразово перевірялася слідчими суддями, як при обранні запобіжного заходу, так і при неодноразовому продовженні дії запобіжного заходу.
З'ясовуючи наявність обґрунтованості підозри при вирішенні питання про застосування, продовження та зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії підготовчого судового засідання, суд враховує наявність у даному кримінальному провадженні зазначених вище обставин, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , можливо вчинили певний злочин, оскільки перелік доказів, зібраних під час досудового розслідування, які прокурор запропонував суду дослідити на обґрунтування висунутого обвинувачення та викладених у клопотаннях прокурора, на думку суду, є вагомим, а більш детальну оцінку усім доказам суд надасть після їх безпосереднього дослідження на відповідній стадії судового розгляду.
Отже, враховуючи в сукупності зазначені вище ризики, які, на думку суду, є наявними і достатніми для продовження стосовно обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою, приймаючи до уваги вік та стан здоров'я обвинувачених, щодо яких на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування їх під вартою, дані про особу обвинувачених та інші обставини, визначені ст.178 КПК України, які суд оцінює виключно у своїй сукупності, враховуючи характер кримінальних правопорушень, які пов'язані із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, суд вважає, що на даній стадії судового провадження - підготовчого судового засідання, прокурором доведено у судовому засіданні, як того вимагає ч. 3 ст. 176 КПК України, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, як то застава, домашній арешт, особисте зобов'язання чи особиста порука, не можуть запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжити стосовно обвинувачених запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів.
Що стосується доводів сторони захисту щодо визначення стосовно обвинувачених альтернативного запобіжного заходу у виді застави, то суд у даному випадку керується ч.4 ст.183 КПК України, відповідно до якої суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо:
1) злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) злочину, який спричинив загибель людини;
3) особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого ст.255-255-3 КК України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Оскільки дане кримінальне провадження стосується особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, суд, керуючись правилами ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення при цьому обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розміру застави.
У підготовчому судовому засіданні захисником ОСОБА_13 , думку якого підтримали всі обвинувачені та їх захисники, заявлено клопотання про направлення даного кримінального провадження до Київського апеляційного суду для визначення підсудності, оскільки останній за часом найтяжчий злочин, який інкримінується обвинуваченим, вчинено у Дарницькому районі міста Києва.
Прокурор у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання сторони захисту, зазначивши, що Київський апеляційний суд визначив підсудність даного кримінального провадження за Святошинським районним судом міста Києва.
Ознайомившись з обвинувальним актом, вислухавши думку сторін даного кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 313 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 313 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, надійшло до Святошинського районного суду міста Києва 14.03.2024 за підсудністю з Київського апеляційного суду.
Відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 22.02.2024 дане кримінальне провадження направлено до Святошинського районного суду міста Києва для розгляду у зв'язку з заявленим стороною захисту клопотанням про здійснення кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів та неможливістю утворити у Солом'янському районному суді міста Києва колегію у складі трьох суддів.
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 409, п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону. Судове рішення в будь-якому разі підлягає скасуванню якщо порушено правила підсудності.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 313 КК України, ОСОБА_4 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 313 КК України, ОСОБА_5 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, які згідно ст. 12 КК України є особливо тяжкими та тяжкими злочинами.
Так, згідно обвинувального акту, останній епізод, який ставиться ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у провину за ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 313 КК України, які є особливо тяжкими злочинами, закінчено 22.09.2023 о 22 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_9 (т. 1 а.п. 37-40; 47-50), що територіально відноситься до Дарницького району міста Києва.
Тобто, згідно обвинувального акту, місцем закінчення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 313 КК України (останнього епізоду) є АДРЕСА_9 , що знаходиться в Дарницькому районі міста Києва.
Враховуючи наведене, суд вважає, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не підсудне Святошинському районному суду м. Києва, а розгляд справи за територіальною підсудністю відноситься до юрисдикції Дарницького районного суду міста Києва.
Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Відтак, суд приходить до висновку про необхідність направлення обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 313 КК України, ОСОБА_4 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 313 КК України, ОСОБА_5 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення даного кримінального провадження до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції, а саме - Дарницького районного суду міста Києва.
На підставі наведеного та, керуючись ст.ст.314-316 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження стосовно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 липня 2024 року.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 липня 2024 року.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 липня 2024 року.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 липня 2024 року.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 липня 2024 року.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 липня 2024 року.
Ухвалу передати на виконання до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Клопотання захисника ОСОБА_13 про направлення даного кримінального провадження до Київського апеляційного суду для вирішення питання про підсудність задовольнити.
Кримінальне провадження №42023102090000145 за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 направити до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення даного кримінального провадження до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції, а саме: з Святошинського районного суду міста Києва до Дарницького районного суду міста Києва, враховуючи вимоги процесуального закону про територіальну підсудність кримінального провадження.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу обвинуваченим може бути оскаржена шляхом подачі апеляції до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, в іншій частині - оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1