17.05.2024 Справа № 756/614/24
Унікальний № 756/614/24
Провадження № 3/756/843/24
16 травня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Яценко Н.О.
за участю секретаря Євтушик В.І.
адвоката Сафронюка П.В.
розглянувши в режимі відеоконференції матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ст. 124, ч.1 ст.130 КпАП України, -
21.12.2023 року о 23 год. 55 хв. в м. Києві, пр-ту Володимира Івасюка, 16-В водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Хюндай» д.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР
21.12.2023 року о 23 год.55 хв. в м.Києві на перехресті з круговим рухом пр-та В.Івасюка та вул. Героїв полку «Азов» водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Хюндай» д.н. НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на бардюрний камінь. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.12.1 ПДР.
В судові засіданні водій ОСОБА_1 не з'являвся, про розгляд справи судом повідомлявся. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Сафронюк П.В. подав клопотання про закриття провадження по справі з посиланням на те, що з протоколу убачається, що ОСОБА_1 інкримінують порушення п.12.1 ПДР, тобто те, що він не вибрав безпечну швидкість руху, в той час як перебування автомобіля на газоні може свідчити не тільки про порушення п.12.1., а і про порушення правил стоянки транспортного засобу, оскільки автомобіль розташувався на газоні на момент приїзду екіпажу патрульної поліції, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення.
Звертав увагу суду на схему ДТП, відповідно до якої вбачається, що ОСОБА_1 здійснив наїзд на бардюрний камінь, однак місце такого наїзду на схемі ДТП відсутнє, воно зазначене лише в переліку умовних позначень.
З відеозапису події, з пояснень свідків та з пояснень інших людей, які містяться на відеозаписі вбачається, що належного підтвердження факту керування вказаним автомобілем не має, так само як в матеріалах справи відсутні відомості про дату та час ДТП, оскільки свідків самого ДТП не виявилося, а згідно пояснень ОСОБА_3 на відеозаписі вбачається, що останній не бачив хто був за кермом автомобіля та не бачив моменту ДТП, а лише викликав поліцію, оскільки виявив автомобіль, який розташований поза межами проїзної частини. Вказаний свідок на неодноразові виклики до суду не з'являвся.
Щодо письмових пояснень ОСОБА_1 , то зазначав, що таких пояснень ОСОБА_4 не писав, та не підписував, на відеозаписі вбачається, що ОСОБА_1 у неадекватному стані та повідомив на питання поліцейських «хто був за кермом?» відповів «я», однак вважає, що мова не йшла про керування в момент так званого ДТП, а мова йшла взагалі про керування автомобілем, оскільки ОСОБА_1 є власником цього автомобіля, тож час від часу ним керує.
Також звертав увагу суду, що на даний час закінчився строк про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП визначений ст.38 даного Кодексу, а тому відповідно до п.7 ст.247 КУпАП просив закрити провадження. Також посилався на те, що висновок про наявність вини в межах строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності буде порушенням презумпції невинуватості та права на справедливий суд за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Щодо невідповідності складу інкримінованого правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, то заперечував перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля, зазначив, що працівники поліції взагалі не зупиняли автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 , і він у відповідності до Інструкції не був направлений на огляд у встановленому законом порядку, а отже ОСОБА_1 не порушував п.2.5 ПДР, оскільки факт керування транспортним засобом недоведений, а процедура направлення водія на огляд не відповідає вимогам спеціальної інструкції, а отже вважає, що у ОСОБА_1 не було обов'язку проходити такий огляд.
Просив суд провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з закінченням строків для притягнення до адміністративної відповідальності; за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі ст.62 Конституції України у зв'язку з недоведеністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ст.130 КУпАП.
Вислухавши захисника ОСОБА_1 - адвоката П.В.Сафронюка, дослідивши письмові докази по справі, суд доходить до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 525592 від 22.12.2023 року, працівники патрульної поліції інкримінують водію ОСОБА_1 порушення п. 12.1 ПДР України.
Згідно п.12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Таким чином, беручи до уваги механізм ДТП, характер отриманих транспортним засобом механічних ушкоджень, суд приходить до висновку, що виникнення ДТП є прямим наслідком допущення водієм ОСОБА_1 порушення п.12.1 ПДР України. Суд критично ставиться до пояснень стосовно того, що ОСОБА_1 не керував автомобілем 21.12.2023 року о 23 год. 55 хв., оскільки з оглянутого в судовому засіданні відео чітко убачається, що належний ОСОБА_1 автомобіль стоїть пошкодженим на газоні. При цьому в письмових поясненнях від 22.12.2023 року, які записано зі слів ОСОБА_1 та ним підписано, підпис не оспорювався, скарги на працівників поліції не подавалися стосовно фактів фальсифікації, пояснив, «що 21.12.2023 року о 23 год. 55 хв., ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Хюндай» д.н. НОМЕР_1 в м.Києві на перехресті В.Івасюка та вул.Героїв Полку «Азов» невідомий мені автомобіль скоїв аварійну ситуацію, в результаті чого я не впорався з керуванням і здійснив наїзд на бардюрний камінь». У вказаних поясненнях, стоїть підпис особи. На оглянутому в судовому засіданні відео ОСОБА_1 також не заперечував своє керування автомобілем.
Свідок ОСОБА_5 в судові засідання не з'являвся. В матеріалах справи містяться його письмові пояснення, в яких він зазначив, що побачив автомобіль, що був у сильному ДТП 21.12.2023 року о 23 год. 55 хв. на вул. Володимира Івасюка в м.Києві. Автомобіль «Хюндай» д.н. НОМЕР_2 був припаркований на траві. Поруч було три чоловіки, які були з явними ознаками алкогольного сп'яніння. На його питання хто був за кермом - не відповіли і він викликав відразу наряд поліції, але вони встигли піти.
Суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП, письмовими поясненнями водія. та відеоматеріалом. Згідно ч.2 ст.38 КУпАП України, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Згідно ч.7 ст.247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Враховуючи, що з часу вчинення ДТП пройшло більш ніж три місяці тобто сплив термін притягнення до адміністративної відповідальності, провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП України.
В свою чергу відповідно до ч.6 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Відносно інкримінованого ОСОБА_6 правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Відповідно до ст.31, 40 Закону України „Про Національну поліцію", Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, поліція використовує технічні засоби - нагрудні відеокамери (відеореєстратори).
Використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції (п. 1.3 Розділу І Інструкції).
Відповідно до п.3.3. Розділу III вищенаведеної Інструкції нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при поверхневому огляді; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відеофіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації.
Відповідно до відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції при складанні протоколів 22.12.2023 року, гр.ОСОБА_1 на запитання працівника патрульної поліції чи погоджується він пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» чи у лікаря-нарколога відповів, що відмовляється, при цьому не заперечує керування автомобілем.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до змісту ч.1 ст. 130 КУпАП ькерування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.6 розділу 1 та п.1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 09.11.2015 року (далі Інструкція) огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п.7 Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУаП.
Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Пунктами 1.3, 1.9 ПДР України на учасників дорожнього руху покладений обов'язок знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як зазначено в ст.252 КпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справив їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та відеоматеріалом з бодікамери. Не визнання водієм своєї вини, суд розцінює як обраний спосіб уникнення адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.33 КпАП України, суд, при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини.
Оскільки санкція ч. 1 статті 130 КУпАП передбачає безальтернативне покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 124, ч.1 ст. 130 КпАП України, п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) за ст. 124 КпАП України - закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду строків передбачених ст. 38 КпАП України.
ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а вразі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її постановлення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення до виконання три місяці, з дня набрання постановою законної сили.
Повний текст постанови складено 17.05.2024 р.
Суддя