Справа № 756/5570/24
Номер провадження № 1-кп/756/1238/24
10 травня 2024 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі судді ОСОБА_1 , розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт, затверджений 30.04.2024 у кримінальному провадженні, внесене 22.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105050000329, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, у відношенні:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лисичанськ, Луганської області, громадянки України, яка має професійно-технічну освіту, заміжня, офіційно працевлаштована, зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України,
1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.
1.1. З березня 2024 року до теперішнього часу ОСОБА_2 здійснює діяльність у сфері продажів продовольчих товарі, а саме працює продавцем у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Для здійснення такої діяльності в останньої виникла необхідність в оформленні особистої медичної книжки форми №1-ОМК, форма та зміст якої встановлена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.02.2013 № 150 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2013 за № 662/23197.
У цей час у ОСОБА_2 , яка не мала бажання на проходження встановленої законом процедури, для отримання особистої медичної книжки, виник умисел, направлений на пособництво у підробленні документів.
Реалізуючи вказаний умисел, точної дати не встановлено, але не пізніше березня 2024 року, ОСОБА_2 , перебуваючи на території Оболонського району міста Києва та скориставшись всесвітньою мережею Інтернет, знайшла оголошення про виготовлення особистих медичних книжок з номером мобільного телефону невстановленої досудовим розслідуванням особи. Відповідно ОСОБА_2 зателефонувала до невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка займалась виготовленням підроблених медичних книжок на ім'я замовника за 250 грн 00 коп. Після чого ОСОБА_2 домовилась телефоном з невстановленою досудовим розслідуванням особою про всі деталі власного замовлення та зазначила свої анкетні дані, а саме прізвище, ім'я, по-батькові, дату, місяць та рік народження.
У подальшому, приблизно через 10 днів після замовлення, точний день та час не встановлено, ОСОБА_2 отримала у відділенні «Нової пошти» медичну книжку форми 1-ОМК 2 серії ААВ № 965506 на ім'я ОСОБА_2 , яку видано Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер».
Між тим, під час досудового розслідування встановлено, що медична книжка форми 1-ОМК 2 серії ААВ № 965506 на ім'я ОСОБА_2 є підробленою, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер» не видавалась.
1.2. Отже, ОСОБА_2 учинила кримінальний проступок, передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, а саме пособництво у виготовленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його іншою особою.
2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
2.1. 30.04.2024 до Оболонського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у якому міститься клопотання прокурора ОСОБА_3 про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додані:
- письмова заява підозрюваної ОСОБА_2 , складена в присутності захисника ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;
- матеріали кримінального провадження.
Як видно з наданих матеріалів, на час надходження обвинувального акту до суду щодо ОСОБА_2 не застосовано затримання після виявлення вчиненого кримінального проступку.
2.2. Ураховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.
2.3. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
2.4. Діючи відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 17, ст. 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, з обвинувального акту вбачається, що досудовим розслідуванням були встановлені наступні фактичні обставини, що з березня 2024 року та по теперішній час року ОСОБА_2 здійснює діяльність у сфері продажів продовольчих товарі, а саме працює продавцем у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Для здійснення такої діяльності в останньої виникла необхідність в оформленні особистої медичної книжки форми №1-ОМК, форма та зміст якої встановлена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.02.2013 № 150 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2013 за № 662/23197.
У цей час у ОСОБА_2 , яка не мала бажання на проходження встановленої законом процедури, для отримання особистої медичної книжки, виник умисел, направлений на пособництво у підробленні документів.
Реалізуючи вказаний умисел, точної дати не встановлено, але не пізніше березня 2024 року, ОСОБА_2 , перебуваючи на території Оболонського району міста Києва та скориставшись всесвітньою мережею зв'язку «Інтернет», знайшла оголошення про виготовлення особистих медичних книжок з номером мобільного телефону невстановленої досудовим розслідуванням особи. Відповідно ОСОБА_2 зателефонувала до невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка займалась виготовленням підроблених медичних книжок на ім'я замовника за 250 грн 00 коп. Після чого остання домовилася в режимі телефонної розмови з невстановленою досудовим розслідуванням особою про всі деталі власного замовлення та зазначила свої анкетні дані, а саме прізвище, ім'я, по-батькові, дату, місяць та рік народження.
У подальшому, приблизно через 10 днів після замовлення, точний день та час не встановлено, ОСОБА_2 отримала у відділенні «Нової пошти» медичну книжку форми 1-ОМК 2 серії ААВ № 965506 на ім'я ОСОБА_2 , яку видано ТОВ «Лаян Віннер».
Між тим, під час досудового розслідування встановлено, що медична книжка форми 1-ОМК 2 серії ААВ № 965506 на ім'я ОСОБА_2 є підробленою, оскільки ТОВ «Лаян Віннер» не видавалась.
2.5. Установлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом, не оспорювались учасниками кримінального провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачена ОСОБА_2 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності.
Окрім того, обвинувачена ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин.
2.6. Отже, саме з підстав викладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 (пособництво у виготовленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його іншою особою).
3. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
3.1. Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_2 установлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання останньої є щире каяття, та відсутні обставини, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують її покарання.
3.2. Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що як свідчать надані матеріали досудового розслідування, ОСОБА_2 беззаперечно визнала свою винуватість, співпрацювала з органом досудового розслідування, повністю повідомила про обставин вчинення кримінального правопорушення, а також надала дозвіл на спрощений розгляд кримінального провадження. Наведені відомості є достатніми, аби вважати дії ОСОБА_2 як каяття, а отже підставою для врахування їх як обставину, що пом'якшує покарання. Також суд бере до уваги, що і державне обвинувачення в особі прокурора ОСОБА_3 , уважає наявність такої обставини, що пом'якшує покарання, - щире каяття, та вказана в обвинувальному акті.
4. Мотиви призначення покарання.
4.1. Суд уважає, що підстави застосування положень статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.
Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_2 покарання суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
4.2. З урахуванням викладених обставин, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, відсутності завданої матеріальної шкоди, особистості обвинуваченої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, офіційно працює у ФОП « ОСОБА_5 », має професійно-технічну освіту, обставини, що пом'якшують покарання та відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд уважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливо без ізоляції від суспільства, а саме ОСОБА_2 необхідно обрати покарання у виді штрафу.
Зокрема ОСОБА_2 слід призначити за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України покарання в виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн 00 коп.
4.3. Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченої та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.
Бо примус зі сторони держав здійснити платіж на корить останньої, у значному розмірі, є не лише дієвим інструментом перевиховання, а й нагадуванням, негативним досвідом, з метою утриматися в майбутньому учинення повторних дій, що відповідає меті притягнення до кримінальної відповідальності, визначеної ст. 50 КК України.
5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
5.1. Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченої запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченої.
5.2. Цивільний позов у провадженні не заявлений. Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення експертизи № СЕ-19/111-24/22828-ДД від 18.04.2024 - 3029 грн 12 коп., відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь держави.
5.3. Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, зокрема особиста медична книжка форми 1-ОМК 2 серії ААВ № 965506 разом з додатком, на ім'я ОСОБА_2 , яка знаходиться в матеріалах судового провадження, слід залишити в матеріалах судового провадження протягом всього строку їх зберігання.
Керуючись статтями 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, та призначити їй покарання в виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 700 (одна тисяча сімсот) грн 00 коп.
Роз'яснити ОСОБА_2 , що відповідно до ст. 26 КВК України вона має сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документів про сплату штрафу.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Процесуальні витрати: за проведення експертизи № СЕ-19/111-24/22828-ДД від 18.04.2024 від у сумі 3029 грн 12 коп. стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.
Речові докази: особиста медична книжка форми 1-ОМК 2 серії ААВ № 965506 разом з додатком на ім'я ОСОБА_2 , яка знаходиться матеріалах судового провадження - залишити в матеріалах судового провадження протягом всього строку їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання його копії.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1