Справа №:755/7975/24
Провадження №: 1-кс/755/1763/24
"14" травня 2024 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040001582 від 07.05.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про накладення арешту натимчасово вилучене майно,
старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 за погодженням прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 звернувся до слідчої судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене 07.05.2024 під час огляду місця події, а саме приміщення жіночої вбиральні за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення, в тому числі й збереження речового доказу, з забороною використання, розпорядження, відчуження вказаного майна, а саме: обгортки від морозива Laska; обгортки від двох шоколадок Kinder; обгортки від шоколадки Lion; порожньої банкиРедбул; відкритої пляшки алкоголю Bushmills, 0,5; обгортки від «шинка ніжна копчено-варена»; кофти світлого кольору; куртки світло коричневого кольору.
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024100040001582 від 07.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
07.05.2024 приблизно о 03 год 30 хв, в період дії воєнного стану, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом віджиму вхідних дверей, проник до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », звідки таємно викрав товар, а саме спиртні напої, шоколад, сім карки та батарейки вартістю 4932 грн 80 коп.
07.05.2024 слідчим слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за участі понятих проведено огляд місця події, а саме приміщення жіночої вбиральні за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час огляду місця події виявлено та вилучено: обгортка від морозива Laska; обгортка від двох шоколадок Kinder; обгортка від шоколадки Lion; порожня банка Редбула; відкрита пляшка алкоголю Bushmills, 0,5; одна упаковка Філей «Горіхової сирокопченої»; шоколадки Kinder в кількості 12 шт.; шоколадні яйця Kinder в кількості 3 шт.; газ для заправлення запальничок в кількості 4 шт., дві з яких без кришки; шоколадки Nutella 4 шт.; ліхтарики 2 шт., червоного кольору; обгортка від «шинка ніжна копчено-варена»; Sim-картки 6 шт., Skittles у кількості 5 уп.; запальничок 5 шт.; батончик Bueno 1 шт.; одна упаковка цукерок; три упаковки батарейок Durasel; одна упаковка епоксидного клею; одна упаковка супер клею; один пальник газовий; одна не розпакована пляшка алкоголю Bushmills; одна упаковка презервативів durex; одна упаковка серветок; одна електронна сигарета; кульок синього кольору пластиковий; зонтик повнорозмірний чорного кольору; кофта світлого кольору; куртка світло коричневого кольору; футболка; штани темних та світлих кольорів; футболки сірого кольору зі зразами; жіночий одяг.
08.05.2024 вилучені предмети було визнано речовими доказами в кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що перелічені вище предмети мають значення речових доказів в значенні ст. 98 КПК України, а саме є матеріальними об'єктами, які могли бути знаряддям вчинення злочину та/або могли зберегти на собі його сліди (п. 1, 2, 3, 15, 16), можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, необхідно накласти арешт шляхом заборони використання, розпорядження, відчуження майна, слідчий звернувся з даним клопотанням.
Слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Власники майна - ОСОБА_5 та представник ТОВ "Епіцентр" у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
З огляду на положення ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідча суддя, ознайомившись з клопотанням, дослідивши матеріали, яким воно обґрунтовується, дійшла такого висновку.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних.
Відповідно до ч. 5,7 ст. 237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.
При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
07.05.2024 слідчим СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 проведено огляд місця події, а саме: приміщення жіночої вбиральні за адресою: АДРЕСА_1 під час якого вилучено вищеперераховані речі.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України У випадку, передбаченому п. 1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Ст. 98 КПК України визначеною, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 5 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови і з наведенням мотивів такого рішення.
Постановою старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 від 08.05.2024 вилучене під час огляду місця події 07.05.2024 майно визнано речовими доказами.
Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що вищезазначене майно є тимчасово вилученим, а тому з урахуванням наведених прокурором підстав на зазначене майно може бути накладений арешт на підставі ст. 170 КПК України, так як існує сукупність розумних підозр вважати, що дані речі мають значення доказів вчинення кримінального правопорушення, а отже з метою збереження доказів та необхідності проведення експертного дослідження.
За таких обставин, слідчою суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна, тому підлягає задоволеннюшляхом накладення арешту на вищевказане майно.
Стаття 41 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності і право приватної власності є непорушним.
Аналогічні гарантії захисту права власності містяться у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року, згідно якого ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії», заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).
У своєму рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» заява № 19336/04 п. 168, Європейський суд з прав людини також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. The United Kingdom), п. 50, Series A № 98).
Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Найменш обтяжливим способом арешту майна за даних обставин, зважаючи на необхідність проведення експертиз у даному кримінальному провадженні, є заборона відчуження, розпорядження та користування майном.
Взявши до уваги вищевикладене, кваліфікацію кримінального правопорушення за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 26, 40, 100, 167, 168, 170-173, 175, 208, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідча суддя
клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040001582 від 07.05.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно-задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 07.05.2024 під час огляду місця події, а саме приміщення жіночої вбиральні за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: обгортку від морозива Laska; обгортки від двох шоколадок Kinder; обгортку від шоколадки Lion; порожню банку Редбул; відкриту пляшку алкоголю Bushmills, 0,5; обгортку від «шинка ніжна копчено-варена»; кофту світлого кольору; куртку світло коричневого кольору, із забороною відчуження, розпорядження та користування майном.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідча суддя: ОСОБА_1