Номер провадження 2/754/1720/24
Справа №754/177/24
Іменем України
16 травня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Буша Н.Д.,
секретаря судового засідання - Шклярської К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києвіу порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини разом з матір'ю.
Ухвалою суду від 12.01.2024 року вказану позовну заяву було залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Позивачем на виконання ухвали суду у встановлені суддею строки, було усунуто зазначені судом недоліки, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26.02.2024 року відкрито провадження у справі.
Відповідно до вимог ст.ст. 19, 279 ЦПК України справа за вказаним позовом розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи.
Позивач обгрунтовуючі свої вимоги, посилається на те, що 27 серпня 2014 року між сторонами було укладено шлюб. Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На протязі останніх трьох років сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося, тому що у сторін різні погляди на сімейне життя та обов'язки. На підставі чого в сім'ї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що сторони стали зовсім чужими людьми та в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин з лютого місяця 2023 року. З цього часу позивач з дитиною проживають окремо у її батьків. Можливості зберегти сім'ю немає. Подружні відносини між сторонами припинені та спільне господарство не ведеться. За таких обставин позивач вважає, що зберігати сім'ю з відповідачем є недоцільним, оскільки шлюб несе формальний характер.
Від сторін надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність та про підтримання/визнання позову.
Суд вважає за можливим проводити розгляд справи на підставі наявних в ній доказів без участі сторін.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов до переконання про задоволення позову на підставі наступного.
Судом встановлено, що 27 серпня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві було зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис №1303, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
Від даного шлюбу сторони мають сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідною копією свідоцтва про народження.
На теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, сторони не бажають зберегти шлюб, тому шлюб між ними повинен бути розірваний.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Відповідно до ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач позов визнав, суд стягує з останнього на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову та повертає позивачу 50 відсотків судового збору з державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 19,78, 81,82, 89, 142, 206, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 105, 112, 114-115 СК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - невідомо)та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - невідомо), зареєстрований 27 серпня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1303 - розірвати.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - невідомо)на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - невідомо), судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - невідомо) з державного бюджету частину судового збору, що становить 536 грн. 80 коп., сплаченого згідно з квитанції від 04.01.2024 року (які сплачені на рахунок одержувача НОМЕР_1 ).
Копію рішення направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання через Деснянський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 17.05.2024 року.
Суддя Н.Д.Буша