Справа № 712/6248/24
Провадження № 1кс/712/2651/24
17 травня 2024 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси внесене у кримінальному провадженні №12024250310001644від 15.05.2024 року слідчим СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП
в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Чигиринського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_7 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Розсошенці, Чигиринського району, Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою-технічною освітою, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, депутатом, інвалідом, учасником бойових дій, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не являється, без місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 115 КК України,
Слідчий СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , за погодженням прокурора Чигиринського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15 травня 2024 року у невстановлений слідством час, перебуваючи в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на позбавлення життя потерпілого, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді настання смерті іншій людині та бажаючи їх настання, на ґрунті неприязних відносин із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вийшов з будинку та у прибудові домоволодіння, взяв до рук металевий цвяходер, після чого повернувся до житлової кімнати будинку, взяв двома руками вищевказаний металевий цвяходер та наніс лежачому на ліжку ОСОБА_8 не менше трьох ударів по потиличній ділянці голови, внаслідок яких потерпілий від отриманих травм помер на місці.
Відповідно до остаточного лікарського свідоцтво про смерть № 563 від 16.05.2024 видане КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_8 помер внаслідок використання тупого предмета метою убивства чи нанесення ушкодження.
По даному факту СВ Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області 15.05.2024 відкрите кримінальне провадження № 12024250310001644, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
16.05.2024 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
16.05.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення підтверджується:
- даними електронного рапорту;
- даними протоколу огляду від 16.05.2024, за адресою: АДРЕСА_1 ;
- даними протоколу затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.05.2024;
- даними протоколу огляду предметів від 16.05.2024;
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.05.2024;
- даними протоколу огляду трупа у приміщенні КУ «ЧОБСМЕ» від 16.05.2024;
- даними остаточного лікарського свідоцтва про смерть № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого проти життя та здоров'я особи, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме високий ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Також ОСОБА_6 може перешкоджати проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні іншим чином, у тому числі шляхом спотворення чи знищення речових доказів.
Враховуючи, що підозрюваний, вчинив тяжкий злочини, який посягає на життя та здоров'я особи за який передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, а також те, що в кримінальному провадженні проведені не всі необхідні слідчі (розшукові) дії є підставою вважати, що ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватися від органів досудового розслідування.
З урахуванням практики ЄСПЛ, в цьому випадку обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_6 підтверджується зібраними за такий короткий час доказами в кримінальному провадженні, що перераховані вище. Таким чином, на даний час ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який посягає на життя та здоров'я особи, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, під тягарем відповідальності за скоєний злочин, а також можливості бути засудженим до позбавлення волі на певний строк, може залишити місце свого проживання, таким чином переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також беручи до уваги, те, що останній проживає у будинку, що є місцем вчинення злочину, тому подальше його перебування за вище вказаною адресою є не можливим;
- п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, враховуючи те, що місцем проживання підозрюваного є фактично місце вчинення кримінального правопорушення, перебуваючи на волі останній матиме можливість знищити чи спотворити речові докази, враховуючи також той факт, що наразі усі необхідні слідчі дії не проведені у даному кримінальному провадженні і може виникнути необхідність у повторному огляді місця вчинення кримінального правопорушення;
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків та потерпілого, у цьому ж кримінальному провадженні, а саме приймаючи до уваги те, що ОСОБА_6 проживає в одному населеному пункті зі свідками а тому він матиме реальну можливість здійснювати незаконний вплив, об'єктивно тиснути на них шляхом вмовлять, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності;
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, а саме враховуючи те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, перебуваючи на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України слід оцінити в сукупності всі обставини, а саме передбачені п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України - міцність соціальних зв'язків підозрюваного, а саме те, що на даний час ОСОБА_6 , офіційно не одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, не має офіційного джерела доходу, вчинив злочин, який посягає на життя та здоров'я особи, перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп'яніння, репутацію підозрюваного, який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, необхідно врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , його особу, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, враховуючи його вік, стан здоров'я, враховуючи існуючу можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідчий в клопотанні вказує, що на підставі вище викладеного, враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вище вказаним ризикам, тому наявні підстави для обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні просили не застосувати до нього запобіжний захід пов'язаний з позбавленням волі, а саме просили застосувати домашній арешт.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання приходить до наступного.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У провадженні слідчого відділення Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження №12024250310001644від 15.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
15.05.2024 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
16.05.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Із наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження випливає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 ,у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується наданими суду доказами.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Слідчий в своєму клопотанні зазначає, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 є запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, ризик незаконного впливу на свідків та потерпілої у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: даними електронного рапорту; даними протоколу огляду від 16.05.2024, за адресою: АДРЕСА_1 ; даними протоколу затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.05.2024; даними протоколу огляду предметів від 16.05.2024; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.05.2024; даними протоколу огляду трупа у приміщенні КУ «ЧОБСМЕ» від 16.05.2024; даними остаточного лікарського свідоцтва про смерть № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи питання щодо правильності кваліфікації дій підозрюваного, вважає, що наявні у провадженні докази свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як вбачається з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних засобів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя, з'ясовуючи наявність зазначених слідчим ризиків, виходить з наступного.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - рішення «Бекчиєв проти Молдови», § 58, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Аналізуючи ризик переховування від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)).
Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_6 від слідства та суду з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного, запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень, можливості незаконно впливати на свідків та потерпілу, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_6 слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Слідчий суддя вважає не визначати підозрюваному розмір застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 40, 131-132, 176-178, 181, 183-184, 193 - 194, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 13.07.2024 року, включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання підозрюваного ОСОБА_6 , тобто з 15.05.2024 року.
Для утримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою, останній підлягає направленню до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після її оголошення, слідчому для виконання та прокурору для відома.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Копію цієї ухвали мені вручено « » травня 2024 року о « » год. « » хв.
Одночасно роз'яснено порядок її оскарження.
Підозрюваний: ОСОБА_6