справа № 703/476/24
провадження № 1-кп/691/239/24
17 травня 2024 рокуГородищенський районний суд Черкаської області
в складі :
судді ОСОБА_1
за участі секретарів судового засідання ОСОБА_2
ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
представника потерпілої ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городище кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Троїцьке Луганської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України,
ОСОБА_7 , 21.02.2023 року, близько 19 год. 57 хв., керуючи у стані сп'яніння внаслідок вживання амфетаміну технічно-справним автомобілем «Кіа Optima», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі - вул. Чмиренка у м. Сміла Черкаського району Черкаської області, у напрямку від вул. Смоленська до вул. Шота Руставелі, у порушення вимог п.п. 16.11 та 33.2.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, наближаючись до перехрестя нерівнозначних доріг, перед яким по напрямку його руху був встановлений знак пріоритету 2.1 «Дати дорогу», не надав дорогу іншому транспортному засобу, у результаті чого допустив зіткнення із автомобілем «Honda Acord» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 , який рухався прямолінійно по головній дорозі вул. Трипільська у напрямку від автозаправки «WOG» до провул. Пролетарського.
У результаті виниклої дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Honda Acord» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому верхньої третини тіла грудини, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 02-01/409 від 15.05.2023 року, за ознакою тривалого розладу здоров'я відносяться до категорії середньої тяжкості.
Спричинення ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, знаходиться у причинному зв'язку із порушенням водієм ОСОБА_7 вимог п. п. 16.11 та 33.2.1 Правил дорожнього руху України.
Тобто, обвинувачений ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України, кваліфікуючими ознаками якого являється порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані сп'яніння внаслідок вживання амфетаміну, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_7 винним себе у скоєні вказаного кримінального правопорушення, в якому йому було повідомлено про підозру, визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, та дав детальні пояснення щодо його обвинувачення, які повністю узгоджуються з обставинами скоєння кримінального правопорушення, наведеними у обвинувальному акті.
Враховуючи те, що ОСОБА_7 повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд, за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами та оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд приходитьдо висновку, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 мало місце.
Оскільки ОСОБА_7 , керуючи транспортним засобом у стані сп'яніння внаслідок вживання амфетаміну, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, суд кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Призначаючи вид та розмір покарання, суд враховує:
- приписи ст. 50 КК України щодо того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення злочинів як засудженими, так і іншими особами;
- вимоги ст. 8 Конституції України, згідно якої в Україні діє принцип верховенства права;
- загальні засади призначення покарання, закріплені в ст. 65 КК України;
- роз'яснення, наведені в п. 1 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» щодо реалізації принципу законності, справедливості та індивідуалізації покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного;
- практику ЄСПЛ, зокрема рішення «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року про те, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає співмірним.
Керуючись вище наведеним, суд вважає, що покарання ОСОБА_7 слід призначити у межах установлених у санкції ч. 1 ст. 286-1 КК України, враховуючи при цьому ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке законодавцем, згідно ст. 12 КК України, віднесене до нетяжких злочинів, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_7 , згідно ст.66 КК України, суд вважає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_7 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Суд, враховуючи зазначені обставини в їх сукупності, бере до уваги те, що ОСОБА_7 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, вину у скоєному визнав повністю, щиро кається, враховуючи думку потерпілої, яка в судовому засіданні, при вирішенні питання про призначення покарання, просила суд суворо обвинуваченого не карати, дійшов до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, буде призначення покарання за скоєний злочин у виді реального позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами.
Щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди заданої, внаслідок вчинення кримінального правопорушення у сумі 50000,00 гривень, то, суд вважає наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» даної постанови під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань потерпілого, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру грошового відшкодування, враховуються вимоги розумності і справедливості.
Виходячи з матеріалів справи та враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_7 визнав повністю цивільний позов та те, що потерпілій ОСОБА_6 з вини обвинуваченого ОСОБА_7 завдано моральних страждань у зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які потягнули за собою тривале її лікування, проблеми зі станом її здоров'я, погане самопочуття, перенесення потрясіння, значний фізичний біль та емоційний стрес, суд приходить до висновку, що грошове відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000,00 гривень відповідає принципам розумності та справедливості, характеру і обсягу страждань, яких зазнала потерпіла, а тому вважає за необхідне стягнути її з обвинуваченого ОСОБА_7 .
Згідно цивільного позову, позивач ОСОБА_6 , окрім вимоги про стягнення моральної шкоди, просить стягнути з відповідача ОСОБА_9 на її користь вартість сплати витрат по наданню професійної правничої допомогиу розмірі 5000 гривень.
Щодо процесуальних витрат, то відповідно до ст. 118 КПК України, вони, зокрема, складаються з витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ордеру № 1076376 від 28.02.2024 року вбачається, що згідно договору № 28/02/24 від 28.02.2024 року про надання правової допомоги потерпілій ОСОБА_6 у справі № 703/476/24, послуги надає адвокат ОСОБА_5 .
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Цивільний позивач ОСОБА_6 та її представник не надали суду детальний опис робіт (наданих послуг) із зазначенням затраченого часу на їх виконання та вартості, які б в сумі склали 5000 гривень та документ підтверджуючий сплату вказаної суми потерпілою ОСОБА_6 адвокату.
Враховуючи викладене, за відсутності належних доказів щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до висновку про відмову у їх стягненні.
Таким чином, цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 підлягає до часткового задоволення.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати у сумі 6692 гривні 00 копійок, а саме: за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу - 2868,00 гривень та судової транспортно трасологічної експертизи - 3824,00 гривень.
Речовий доказ по справі, а саме: автомобіль «Кіа Optima», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні у власника ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , суд вважає за необхідне повернути останній за належністю, знявши з нього арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01.03.2023 року.
Речовий доказ по справі, а саме: автомобіль «Honda Acord» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходиться на зберіганні у власника ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 , суд вважає за необхідне повернути останньому за належністю, знявши з нього арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01.03.2023 року.
Речові докази по справі, а саме: копії медичних документів, довідка про тимчасову непрацездатність, висновок КТ, знімок КТ, суд вважає за необхідне залишити при матеріалах справи.
До вступу вироку в законну силу, обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369 - 371, 373, 374 КПК України, суд,
Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 (три) роки.
До вступу вироку у законну силу обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк відбуття покарання рахувати з 17.05.2024 року.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати у сумі 6692 (шість тисяч шістсот дев'яносто дві) гривні 00 копійок.
Стягнути з ПроскуОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , моральну шкоду у сумі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.
Речовий доказ по справі, а саме: автомобіль «Кіа Optima», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні у власника ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , повернути останній за належністю, знявши з нього арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01.03.2023 року.
Речовий доказ по справі, а саме: автомобіль «Honda Acord» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходиться на зберіганні у власника ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 повернути останньому за належністю, знявши з нього арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01.03.2023 року.
Речові докази по справі, а саме: копії медичних документів, довідка про тимчасову непрацездатність, висновок КТ, знімок КТ залишити при матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити засудженому ОСОБА_7 та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку
Головуючий суддя ОСОБА_1