справа № 691/1552/23
провадження № 2/691/135/24
09 травня 2024 рокуГородищенський районний суд Черкаської області
В складі :
головуючого судді Савенко О.М.
з участю секретаря судових засідань Шмунь Н.В.
сторона судового провадження:
представник позивача - адвокат Буртовий М.В.
(участь в режимі відеоконференції поза межами
приміщення суду, з використанням власних технічних засобів)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-
встановив :
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 30 листопада 2020 року Городищенським районним судом Черкаської області винесено заочне рішення у справі №691/959/20, яким вирішено стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, але не менше одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дочки, починаючи з 31 серпня 2020 року. На виконання рішення суду видано виконавчий лист №691/959/20 від 06 січня 2021 року, який пред'явлений до примусового виконання до Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ). Постановою державного виконавця Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Пасічною Аліною Анатоліївною від 11 березня 2021 року відкрито виконавче провадження №64792954 з примусового виконання виконавчого листа Городищенського районного суду Черкаської області №691/959/20 від 06 січня 2021 року та розпочато примусове виконання. ОСОБА_2 був обізнаний щодо цивільної справи та виконавчого провадження про стягнення з нього аліментів на утримання дочки та про необхідність щомісячної сплати аліментів. В порушення виконання рішення суду, рік не виконує свого обов'язку батька утримувати дочку, у зв'язку з чим порушує права дитини на належне матеріальне забезпечення. Згідно розрахунку заборгованості по аліментах відповідно до ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», станом на 14 листопада 2023 року, заборгованість по сплаті аліментів становить 32 246 грн. 93 коп.. Розрахунок пені за прострочення з 01 лютого 2023 року по 07 грудня 2023 року складає 57 358 грн. 16 коп., в тому числі щомісячно: січень 2023 року - 10143, 20 грн.; лютий 2023 року - 9227, 04 грн.; березень 2023 року - 8212, 72 грн.; квітень 2023 року - 7231,12 грн.; травень 2023 року - 6216,80 грн.; червень 2023 року - 5235, 20 грн.; липнь 2023 року - 4220, 88 грн.; серпень 2023 року - 3206, 56 грн.; вересень 2023 року - 2224, 96 грн.; жовтень 2023 року - 1210, 64 грн.; листопад 2023 року - 229, 04 грн.. Кошти на утримання дитини відповідач не надає, а тому прийняла рішення звернутися до суду з позовною заявою про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів виключно в інтересах дитини (а.с.1-4).
Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2023 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред'явлення зустрічного позову (а.с.11).
Представник позивача - адвокат Буртовий М.В., 08 лютого 2024 року за вхідним №ЕС-695/24, до початку судового розгляду, надіслав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів в сумі 83 643 грн. 63 коп. (а.с.39-40).
12 березня 2024 року ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області підготовче провадження у цивільній справі закрите та призначено судовий розгляд по суті з викликом сторін до суду (а.с.67).
11 квітня 2024 року постановлено ухвалу суду про витребування доказів в Чорнобаївському відділі Державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у виді належним чином завіреної копії виконавчого провадження №64792954 (а.с.83-84).
У судове засідання 09 травня 2024 року позивач ОСОБА_1 , інформована про судовий розгляд, не прибула. Участь взяв представник позивача ОСОБА_4 , який збільшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити в інтересах дитини, яка виховується без підтримки батька та повідомив, що питання судових витрат, які складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу слід вирішувати в порядку ст.270 ЦПК України, після узгодження з позивачем, про що буде додатково подана заява.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про слухання справи, шляхом надіслання ухвал про відкриття провадження, закриття підготовчого провадження та призначення цивільної справи до судового розгляду, судових повісток рекомендованими повідомленнями, що підтверджується поштовими трекінгами від 11 квітня 2024 року №0600256675800, від 29 квітня 2024 року №0600261038444, розміщеним 12 березня 2024 року оголошенням про виклик до суду на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://gd. ck. court. gov. ua., у судове засідання не з'явився, причин своєї неявки суду не повідомив, як і не надіслав заяв чи то клопотань про розгляд справи у його відсутність не подав, як і відзиву чи заперечення, зустрічного позову.
Суд, розглянувши позовну заяву в межах заявлених позовних вимог, заслухавши представника позивача, враховуючи належне повідомлення позивача, відповідача про день, час, місце судового розгляду, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов"язок утримувати дітей є рівною мірою обов"язком як матері, так і батька, причому обов"язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Оцінюючи усі докази, що є у справі в їх сукупності, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні правовідносини, які полягають в обов'язку матері, батька утримувати дітей.
Згідно зі ст. ст. 1,17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду, як джерело права.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, ч.8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
На підставі положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Статтею 141 Сімейного Кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст.181 Сімейного Кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною 7 ст. 7 СК України, передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини, той з батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджаються аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
При цьому суд в обов"язковому порядку повинен встановити наявність вини платника аліментів щодо виникнення заборгованості. Відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи, а не у всіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 661/905/19.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти. Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти. Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Верховний Суд у складі Великої Палати у Постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц зазначив, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожний місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Із досліджених судом доказів та пояснень представника позивача вбачається, що згідно заочного рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2020 року, відповідач ОСОБА_2 зобов'язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 1 (одного) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дочки, починаючи з 31 серпня 2020 року (а.с.27). У зв'язку з реєстрацією шлюбу, ОСОБА_5 , набула прізвище ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 та паспортом громадянина України № НОМЕР_2 (а.с.23-24). У відповідності до довідки виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської області про реєстрацію місця проживання особи від 07 жовтня 2021 року №245, позивач ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с.7). За вказаною адресою зареєстрована і неповнолітня ОСОБА_7 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської області про реєстрацію місця проживання особи від 07 жовтня 2021 року №246 (а.с.28). Як вбачається із довідки виконавчого комітету Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 19 лютого 2024 року №64, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , яка не відповідає зазначеній у заочному рішенні Городищенського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2020 року та виконавчому провадженні №64792954 (а.с.51). Представником позивача ОСОБА_4 у виді доказу надано Рішення восьмого скликання двадцять сьомої сесії Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 22 грудня 2022 року №27-16/VІІ про перейменування вулиць, провулків у населених пунктах Іркліївської сільської територіальної громади, відповідно до якого АДРЕСА_2 (а.с.56-59). Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 , позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 записані батьками неповнолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.25). На підставі заочного рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2020 року, видано 06 січня 2021 року виконавчий лист №691/959/20, який пред'явлено до примусового виконання (а.с.5). Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 11 березня 2021 року, державним виконавцем Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Пасічною А.А. відкрито виконавче провадження №64792954 (а.с.5). Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах, згідно ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», станом на 14 листопада 2023 року, заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів становить 32 246 грн. 93 коп. (а.с.6). Розрахунок пені за прострочення з 01 лютого 2023 року по 07 грудня 2023 року складає 57 358 грн. 16 коп. (а.с.1-4). До початку судового розгляду, 08 лютого 2024 року, представник позивача збільшив позовні вимоги, з підстав, що відповідач ОСОБА_2 продовжує ігнорувати свій обов'язок по сплаті аліментів, а тому збільшилась поточна заборгованість, яка станом на 16 січня 2024 року складає 41137, 34 грн., та як наслідок сума пені за період прострочення з 01 лютого 2023 року по 07 лютого 2024 року становить 83643, 63 грн., розрахунок якої проведено до відповідної формули, щомісячно із зазначенням днів прострочення (а.с.39-40,43). Сума заборгованості підтверджується довідкою Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 16 січня 2024 року №1183 (а.с.41-42).
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а, отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною. Законодавець установив розмір пені - 1 % за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, в який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Неустойка (пеня) є видом відповідальності за деліктну поведінку яка передбачає наявність вини саме боржника. Відповідно до ч.3 ст. 549. ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.Таким чином пеня може нараховуватись лише на заборгованість яка виникла з вини боржника з початку виконання.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом. Згідно з ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.Згідно з пунктом 4 розділу ХVІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Згідно з пунктом 7 розділу ХVІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, у разі надходження до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця заяви стягувача про видачу довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів орган державної виконавчої служби, приватний виконавець протягом трьох робочих днів видають стягувачу довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів (далі - довідка) (додаток 16), яка скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Для видачі довідки виконавець обчислює розмір заборгованості зі сплати аліментів з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання. Якщо сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання є меншим, ніж сума відповідних платежів за три місяці, орган державної виконавчої служби, приватний виконавець письмово повідомляє стягувача про відмову у видачі довідки та надає йому розрахунок заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного Кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Правові позиції щодо аналогічного спору Верховним Судом викладено в постанові від 14.04.2021 р. у справі № 759/1727/16-ц, який зробив наступні висновки: виходячи зі змісту ст. 196 СК України, суд повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки.
Цей припис підтверджує факт підвищеного захисту прав дітей. При розгляді справи суди повинні враховувати інтереси дитини, права якої, за будь-яких обставин, мають бути захищені. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, ч.1, ч.2 ст. 614 ЦК України.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що: "правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)".
У судовому засіданні 11 квітня 2024 року постановлено ухвалу суду про витребування доказів в Чорнобаївському відділі Державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у виді належним чином завіреної копії виконавчого провадження №64792954 (а.с.83-84). На виконання ухвали суду про витребування доказів, від Чорнобаївського відділу Державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надійшла належним чином завірена копія виконавчого провадження №64792954. Вказане виконавче провадження детально вивчено і досліджено у судовому засіданні та приєднано до матеріалів судового провадження №2/691/135/24. Із матеріалів виконавчого провадження вбачається, що відповідач ОСОБА_2 сплачував аліменти в період перебування на службі в Управлінні поліції охорони з фізичної безпеки Національної Поліції України, до 14 грудня 2022 року, тобто до звільнення (а.с.132). Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення пені за період виникнення заборгованості по сплаті аліментів у відповідача ОСОБА_2 з 07 грудня 2023 року, дати подачі позовної заяви (а.с.1-4).
Зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення пені від суми несплачених аліментів, на підставі частини першої статті 196 СК України, суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням встановленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Відповідно до довідки Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 16 січня 2024 року №1183, розрахунок заборгованості по аліментах, зроблений державним виконавцем у відповідності до ст.71 Закону України «Про виконавче провадження». Так, у зв'язку з відсутністю у державного виконавця відомостей щодо фактичного заробітку або доходу боржника ОСОБА_2 за період встановлення заборгованості, було визначено заборгованість шляхом обрахування по аліментах, виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості, з врахуванням п.2 ст.192 Сімейного Кодексу України, відповідно до якого мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку. Згідно вказаного розрахунку станом на 16 січня 2024 року, заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів становить 41137,34 грн. (а.с.41-42). Копія розрахунку направлена боржнику, для виконання, та стягувачу для відому (а.с.41-42). У відповідності до розрахунку сума заборгованості складає 41137,34 грн.. Розмір пені за розрахунком з 01 лютого 2023 року по 07 лютого 2024 року складає 83643,63 грн.. Сума пені обмежена законом і не може перевищувати 100 % заборгованості, проте при прийнятті рішення, суд бере до уваги, що відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав, аліменти не сплачував, причин несплати не пояснював, і тому це стало підставою звернення до суду з позовом про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником.
Відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. При цьому, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Відповідач заперечень проти позову не надав. Із матеріалів справи вбачається, що несплата аліментів не була наслідком скрутного матеріального становища ОСОБА_2 , а саме несвоєчасної виплати заробітної плати роботодавцем, затримки або неправильного перерахування аліментів банківською установою, тому відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності, як платника аліментів, за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені).
В судовому засіданні, беззаперечно було встановлено, що боржнику відомо про рішення суду, за яким має сплачувати аліменти. За матеріалами виконавчого провадження, аліменти сплачував у період перебування на роботі, з яких підстав припинив виконувати обов'язки по утриманню дитини, позивачу, як і державному виконавцю, не пояснив. Отримавши позовну заяву з вимогою про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, ОСОБА_2 заходів до зменшення заборгованості не вжив. Із дослідженого судом виконавчого провадження АСВВП №64792954 з примусового виконання виконавчого листа №691/959/20 від 06 січня 2021 року, виданого Городищенським районним судом Черкаської області, судом встановлено, що державний виконавець стосовно відповідача, як боржника зі сплати аліментів, приймав виконавче рішення про арешт коштів боржника, про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолодженою зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічним за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві керуванням транспортним засобом, про внесення відомостей щодо боржника до Єдиного реєстру боржників, про арешт майна боржника та інші, але вони не слугували для ОСОБА_2 тими рішеннями, які вказують на необхідність врегулювання питання прибуття до державного виконавця на виклики, на розмову із стягувачем, на усвідомлення, що від його дій неповнолітня дитина не отримує допомоги, як від батька, для свого розвитку, забезпечення умов побуту. З врахуванням вище зазначеного, суд прийшов до висновку у справі, що підстави прийнятого позивачем рішення звернутися до суду за захистом права неповнолітньої дитини на утримання від батька, у зв'язку з його несвоєчасним виконанням, є обґрунтованим. Навіть при створенні судом умов відповідачу для вирішення спору з позивачем у судовому порядку, він не прибув у судові засідання, не повідомив поважності неприбуття, двічі надсилав заяви про відкладення судових засідань без підтверджуючих документів, які б унеможливлювали його участь в розгляді справи, не надав письмових пояснень чи заперечень з огляду на віддаленість місця проживання, так як міг взяти участь в режимі відеоконференції, при цьому судом надсилалися відповідачу судові повістки за змістом яких він інформувався про кожне судове засідання. Суд, з повагою ставиться до ОСОБА_2 , як сторони у справі, проте його процесуальна поведінка, як учасника процесу, бажала б бути усвідомленою. У такому підсумку, суд мотивований, виключно, не бажанням відповідача брати участь у розгляді цивільної справи, спростовувати доводи позивача, а тому оцінка надавалася при прийнятті рішення у спорі доказам зі сторони позивача та витребуваних судом у державного виконавця.
При прийнятті рішення у справі, суд повинен вирішити відповідно до ч.1 ст.133, ч.1 ст.141 ЦПК України, питання про відшкодування судових витрат, які складаються на підставі пояснень представника позивача, з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Оскільки представник позивача повідомив суд в судових дебатах щодо вирішення питання відшкодування судових витрат з дотриманням порядку, передбаченого ст.270 ЦПК України, то відповідно, рішення суду в цій частині буде ухвалено додатково.
Позов підтверджується: копією заочного рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2020 року; копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 ; копією паспорта громадянина України № НОМЕР_2 ; копією довідки виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської області про реєстрацію місця проживання особи від 07 жовтня 2021 року №245; копією довідки виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської області про реєстрацію місця проживання особи від 07 жовтня 2021 року №246; копією довідки виконавчого комітету Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 19 лютого 2024 року №64; копією Рішення восьмого скликання двадцять сьомої сесії Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 22 грудня 2022 року №27-16/VІІ; копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 ; копією постанови про відкриття виконавчого провадження №64792954 від 11 березня 2021 року; копією розрахунку заборгованості по аліментах від 14 листопада 2023 року; розрахунком пені за прострочення з 01 лютого 2023 року по 07 грудня 2023 року; копією довідки Чорнобаївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 16 січня 2024 року №1183; копією матеріалів виконавчого провадження №64792954.
Керуючись ст.ст. 7, 141, 179, 180, 181, 196 Сімейного Кодексу України, ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", ст.5 Закону України «Про судовий збір», ст.614 ЦК України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив :
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , пеню за прострочення сплати аліментів в сумі 83 643 (вісімдесят три тисячі шістсот сорок три) грн. 63 коп. у виконавчому провадженні № АСВП №64792954 з примусового виконання виконавчого листа №691/959/20 виданого 06 січня 2021 року Городищенським районним судом Черкаської області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копію рішення суду направити позивачу, відповідачу, для відому.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.
Повне рішення суду буде складено та проголошено 14 травня 2024 року.
Відомості про сторін:
Позивач: особа 1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .
Представник позивача: особа 2 - адвокат Буртовий Микола Васильович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2762/10 від 27 січня 2005 року, юридична адреса АДРЕСА_3 .
Відповідач: особа 3 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_2 .
Повне рішення суду складено 14 травня 2024 року.
Суддя О. М. Савенко