Справа № 570/816/21
номер провадження 1-во/570/3/24
30 квітня 2024 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника потерпілої ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівному заяву адвоката ОСОБА_3 про виправлення описки ухвалі суду від 22.03.2024 у кримінальному провадженні №12020180180000892 за клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст. 15 п.п.2,13, ч.2 ст. 115 КК України,
Згідно ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 22 березня 2024 року, до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Представник потерпілої ОСОБА_3 звернувся до суду з із заявою про виправлення описки в ухвалі суду від 22.03.2024, а саме: просить викласти дійсну позицію потерпілої та її представника, відповідно до змісту письмової промови у судових дебатах адвоката ОСОБА_3 від 20.03.2024, а також відповідно до виступу адвоката ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_4 у судових дебатах від 20.03.2024 року.
В обгрунтування своїх вимог зазначає, що суд допустив описку в ухвалі, а саме в поясненнях потерпілої, вказавши, що потерпіла зазначила, що " ОСОБА_5 здійснила постріл щільно впритул до ділянки голови ОСОБА_6 та постріли в грудну клітку доньки, чітко усвідомлюючи що вона робить та бажаючи заподіяти смерть ОСОБА_6 та доньки. Просить відмовити у задоволенні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 та застосувати до останньої покарання у виді довічного позбавлення волі". Тоді як, згідно тексту письмової промови у судових дебатах за підписом представника потерпілої адвоката ОСОБА_3 , що узгоджується з виступом у судових дебатах, згідно звукозапису судового засідання від 20.03.2024, представник потерпілої у підсумку за результатами виступу у судових дебатах просив суд про наступне: "Враховуючи вищенаведене, а також той факт, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні в стані неосудності суспільно небезпечних діянь, що містять ознаки особливо тяжких кримінальних правопорушень, вона продовжує нести небезпеку для життя оточуючих, її доньки, для ОСОБА_4 , а також для себе, то до неї повинні бути застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом, а не покарання у виді довічного позбавлення волі, як про це вказано Рівненським районним судом в ухвалі від 22.03.2024.
Прокурор подала заяву в якій просить питання про виправлення описки розглянути без її участі.
Згідно ч.2 ст.379 КПК України, питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Вислухавши думку потерпілої, її представника та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про виправлення описки в ухвалі суду не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Описка - це зроблена судом механічна чи граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів майна, зазначення дат та строків.
Отже, судом можуть бути усунуті помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення.
Зі змісту вказаної норми випливає, що виправлення описки є правом, а не обов'язком суду і необхідність її виправлення виникає тоді, коли допущена описка має істотний характер, спотворює текст судового рішення, що може призвести до труднощів або унеможливить його виконання.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом під час розгляду кримінального провадження № 51-4670во19 (ухвала від 18.11.2019), вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати.
Незмінність є елементом законної сили судового рішення, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили. Вона є властивістю рішення суду як процесуального документа, як акта правосуддя, що набувається ним незалежно від набрання законної сили.
Виправлення описки не може змінювати зміст судового рішення.
Зі змісту заяви про виправлення описки вбачається, що заявник не просить виправити описку, а фактично порушує питання про зміну змісту прийнятого судового рішення, його мотивувальну частину, та внесення до нього нових даних, що є недопустимим та виходить за рамки ч.1 ст. 379 КПК України.
Слід зазначити, що в ухвалі суду від 22.03.2024 викладені послідовно пояснення потерпілої, надані нею під час судового розгляду, а не у судових дебатах, як зазначає адвокат ОСОБА_3 . Зокрема, вказане прідтверджується звукозаписом судового засідання від 21.02.2024, під час якого в залі суду було допитано потерпілу, яка надала показання, викладені в ухвалі суду та чітко висловила свою позицію під час судового розгляду стосовно кваліфікації та покарання, а саме: на запитання свого представника ОСОБА_3 : "На яке покарання заслуговує ОСОБА_5 .?" потерпіла чітко відповіла: "Довічне позбавлення волі." (16:30-16:38 хвилини звукозапису судового засідання від 21.02.2024).
Таким чином, вищезазначене свідчить про те, що ухвала суду від 22.03.2024 не містить помилок та описок, в розумінні ст. 379 КПК України, які призводять до її неправильного сприйняття та виконання. В ухвалі зазначено саме те, що суддя мав на увазі при її винесенні. Незгода заявника з зазначеними в ухвалі відомостями не свідчить про необхідність виправлень в ухвалі. Тому суд не вбачає правових підстав для виправлення описки.
Керуючись ст. 379 КПК України, суд,-
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілої про виправлення описки в ухвалі суду від 22.03.2024 року відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1