Справа № 569/9000/24
17 травня 2024 року Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Ковальова І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересована особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради про звільнення опікунів від обов'язків опікуна, призначення опікуна,-
В Рівненський міський суд Рівненської області надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересована особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради про звільнення опікунів від обов'язків опікуна, призначення опікуна.
У своїй заяві заявники просять суд звільнити ОСОБА_1 від обов'язків опікуна недієздатної особи ОСОБА_4 ; звільнити ОСОБА_2 від обов'язків опікуна недієздатної особи ОСОБА_4 ; призначити ОСОБА_3 опікуном недієздатної особи ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч.1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч.2 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Усі доводи і докази щодо предмету доказування мають бути чітко і детально викладені заявником у поданій заяві.
З поданої до Рівненського міського суду Рівненської області заяви вбачається, що заявниками у повній мірі не дотримано вказаних вимог, зокрема: не викладено обставини якими обґрунтовано свої вимоги, не зазначено докази, що підтверджують вказані обставини, а саме в матеріалах справи відсутні будь-які докази чи довідки, що попередньо призначені (за своїм же клопотанням) опікуни - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не можуть виконувати обов'язки опікунів, безпосередньо на час звернення. А саме, матеріали справи не містять доказів погіршення стану здоров'я даних заявників, у зв'язку з чим вони не можуть виконувати покладенні на них обов'язки опікуна.
Відповідно до ч.1 ст.41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Відповідно до ч.2 ст.41 ЦК України недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.
Відповідно до ч.3 ст.41 ЦК України правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.
Відповідно до ст.55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до ст.63 ЦК України опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу.
Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.
Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.
Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
Однак, при подачі заяви про звільнення опікунів від обов'язків опікуна та призначення опікуна, заявниками не було долучено відповідне подання органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 над недієздатною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за наявності якого у відповідності до вимог ч.1 ст.60 ЦК України можливе встановлення опіки.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривня.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подачі заяви складає 605, 60 гривень.
Тобто, заявникам слід долучити квитанцію про сплату судового збору судового збору у розмірі 605,60 грн., або надати належним чином засвідчені письмові докази на підтвердження звільнення від сплати судового збору.
При цьому суд звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.50) визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення Суду від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» ("Kreuz v. Poland")). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, заяву слід залишити без руху, надавши заявникам термін для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків, а саме подати докази погіршення стану здоров'я заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у зв'язку з чим вони не можуть виконувати покладенні на них обов'язки опікуна відносно своєї сестри ОСОБА_4 ; долучити відповідне подання органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 над недієздатною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; долучити квитанцію про сплату судового збору судового збору у розмірі 605,60 грн., або надати належним чином засвідчені письмові докази на підтвердження звільнення від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177,185,293,311 ЦПК України,
суд,-
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересована особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради про звільнення опікунів від обов'язків опікуна, призначення опікуна - залишити без руху.
Надати заявникам термін протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху виконати недоліки заяви зазначені в ухвалі суду.
Роз'яснити, що якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала остаточна.
Суддя Рівненського
міського суду І.М.Ковальов