Дата документу 16.05.2024Справа № 554/11411/23
Провадження № 1-кп/554/256/2024
16 травня 2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
прокурора ОСОБА_2 ,
захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;
секретаря судового засідання ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку запобіжних заходів у кримінальному провадженні №12023170420002593 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,
На розгляді в суді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив окремі клопотання про продовження строку обраних запобіжних заходів, зокрема, обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, а також обвинуваченому ОСОБА_6 у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяця із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Так, в обґрунтування клопотання відносно ОСОБА_5 прокурор покликається на обставини, викладені в обвинувальному акті, за якими органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Зазначає, що ухвалою суду ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, строк дії якого продовжувався судом, і строк такого запобіжного заходу закінчується 24 травня 2024 року.
Підставами для продовження обраного запобіжного заходу ОСОБА_5 прокурор зазначає наявність обґрунтованого обвинувачення щодо останнього у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, який кваліфікується як особливо тяжкий і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати та їх вагомість наразі не зменшилась. Тобто зазначає мету забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам останнього: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що може полягати у його нез'явленні на виклики до суду, оскільки той усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винуватим за санкцією статті інкримінованого йому злочину; 2) незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки він володіє інформацією щодо місць проживання зазначених учасників судового розгляду, тоді як незаконний вплив на них унеможливить досягнення мети кримінального провадження; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки в минулому обвинувачений був неодноразово засуджений за вчинення аналогічних злочинів проти власності.
На переконання прокурора, інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути вищевказані ризики з тих причин, зокрема, що особисте зобов'язання неможливо застосувати до ОСОБА_5 , так як він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення; особисту поруку неможливо застосувати через те, що наразі не надходили письмові звернення від осіб, які могли б поручитись за належну процесуальну поведінку обвинуваченого; заставу неможливо застосувати у зв'язку з тим, що обвинуваченому інкриміновано вчинення злочину із застосуванням насильства; домашній арешт неможливо застосувати, оскільки в умовах цього запобіжного заходу неможливо запобігти спробам обвинуваченого реалізувати зазначені вище ризики, що матиме негативний вплив на повноту та всебічність встановлення істини у кримінальному провадженні.
В обґрунтування клопотання щодо обвинуваченого ОСОБА_6 прокурор покликається на обставини, викладені в обвинувальному акті, згідно з якими органами досудового розслідування той обвинувачується у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Зазначає, що ухвалою суду щодо ОСОБА_6 суд обрав запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строк якого продовжувався і наразі закінчується 24 травня 2024 року.
Підставою ж для продовження обраного запобіжного заходу ОСОБА_6 . прокурор зазначає наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які продовжують існувати і наразі їх вагомість не зменшилась. Отже, метою прокурор вказує необхідність забезпечення виконання з боку ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам останнього: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що може полягати у його нез'явленні на виклики до суду, оскільки той усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винуватим за санкцією статті інкримінованого йому злочину; 2) незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки він володіє інформацією щодо місць проживання зазначених учасників судового розгляду, тоді як незаконний вплив на них унеможливить досягнення мети кримінального провадження.
На переконання прокурора, інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути вищевказані ризики з тих причин, зокрема, що особисте зобов'язання неможливо застосувати до ОСОБА_6 , так як він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, тоді як цей запобіжний захід вимагає особливої довіри до обвинуваченого та дотримання ним процесуальних обов'язків; особисту поруку неможливо застосувати через те, що наразі не надходили письмові звернення від осіб, які могли б поручитись за належну процесуальну поведінку обвинуваченого; заставу неможливо застосувати у зв'язку з тим, що обвинуваченому інкриміновано вчинення злочину із застосуванням насильства. Тому, запобіжний захід у виді домашнього арешту на теперішній час є найбільш виправданим і доцільним.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлені ним клопотання та просив задовольнити з відповідних підстав.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора, вважали, що відсутні правові підстави для продовження запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою. Просили суд змінити запобіжний захід на більш м'який, а саме обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту із покладенням на нього відповідних процесуальних обов'язків та застосуванням електронного засобу контролю.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора, просили змінити умови домашнього арешту з цілодобового на нічний час доби.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження щодо доцільності продовження строків дії обраних запобіжних заходів кожному із обвинувачених, дослідивши необхідні матеріали судового провадження, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Щодо запобіжного заходу, обраного обвинуваченому ОСОБА_5 , суд зазначає про таке.
Обвинувачений ОСОБА_5 , який раніше неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
Так, 03 листопада 2023 року під час досудового розслідування кримінального провадження ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів без визначення розміру застави.
Вказане рішення слідчого судді обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України. При цьому слідчий суддя врахував обставини та характер злочину, його тяжкість, дані про особу обвинуваченого, його вік та стан здоров'я, наявність судимостей, реальну можливість впливу на потерпілого та свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні.
14 грудня 2023 року під час судового розгляду суд своєю ухвалою обрав та надалі продовжив, востаннє 27 березня 2024 року, строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, і строк цього запобіжного заходу закінчується 24 травня 2024 року.
Оскільки справа перебуває на стадії судового розгляду, суд не дає оцінки обґрунтованості підозри.
Суд вважає, що вказані прокурором ризики продовжують існувати на теперішній час з огляду на таке.
Обвинувачений має кримінальний досвід, раніше неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень корисливої спрямованості проти власності, офіційно не працевлаштований, не одружений, знову обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, і це дає підстави вважати, що він може переховуватись від суду, продовжити злочинну діяльність, свідчить про існування ризику повторного вчинення кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте подекуди таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. При цьому ризик втечі оцінюється у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками.
Вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує дані про його особу, репутацію та майновий стан, який раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, у тому числі, пов'язаних із насильством, не має офіційного місця роботи, навчання та джерел доходу.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
На думку суду, враховуючи характер (обставини) і тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , загальновідомі обставини воєнного стану, запровадженого в Україні, а також фактичні бойові дії на значній її території, самі по собі є достатніми для висновку, що ризики, які встановлені в ухвалі суду та заявлені прокурором, не зменшилися, а жоден інший запобіжний захід не зможе їм запобігти.
Також прокурор довів ризик ухилення обвинуваченого від суду, і такий ризик залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_5 , а також суворість можливого покарання, яке йому загрожує у разі доведення винуватості у вчиненні такого злочину. Це може спонукати обвинуваченого залишити постійне місце свого проживання, у тому числі, виїхати за межі України, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень.
Крім того, під час судового розгляду цього кримінального провадження потерпілий, свідки та обвинувачені у судовому засіданні не допитувалися, письмові та речові докази також не досліджувалися.
Тому ризик впливу на потерпілого та свідків з боку обвинуваченого також не втратив своєї актуальності.
Нових же, суттєвих обставин, які б давали підстави для зміни обраного запобіжного заходу обвинуваченому на інший, до суду не надано, тоді як встановлені вище ризики не зникли та не зменшилися, є реальними і доведені прокурором.
Відтак, існують достатні підстави вважати, що обвинувачений, якому інкримінується вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, дійсно може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, є підстави для задоволення клопотання та продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як про це просить прокурор.
З цих підстав суд вважає, що менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти встановленим ризикам, а тому клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт із застосування електронних засобів контролю задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд не визначає розмір застави, оскільки особа обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства.
Щодо запобіжного заходу, обраного обвинуваченому ОСОБА_6
03 листопада 2023 року під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, із забороною залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликом, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; утриматися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками кримінального провадження, за виключенням як за ініціативою слідчого чи прокурора і в їх присутності.
22 листопада 2023 року ухвалою Полтавського апеляційного суду зазначену ухвалу слідчого судді залишено без змін.
25 грудня 2023 року під судового розгляду суд своєю ухвалою обрав (продовжив) обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строк дії якого продовжувався ухвалами суду, востаннє 27 березня 2024 року, і такий строк закінчується 24 травня 2024 року.
Оскільки справа перебуває на стадії судового розгляду, суд не дає оцінки обґрунтованості підозри.
Суд вважає, що прокурор довів наявність на теперішній час наступних ризиків, які не зменшилися та є реальними, а саме, що обвинувачений може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
Потерпілий та свідки, а також інші обвинувачені у цьому кримінальному провадженні у судовому засіданні не допитувалися, речові та інші докази також не досліджувалися.
Тому, ризик впливу на потерпілого та свідків з боку цього обвинуваченого так само не втратив своєї актуальності.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до теперішнього часу.
Воєнний стан, запроваджений в Україні, а також фактичні бойові дії на значній території України, самі по собі, в цьому випадку, є достатніми для висновку, що вищеперераховані ризики наявні, підсилюються обставинами воєнного стану, а жоден інший запобіжний захід не може їм запобігти.
Також суд ураховує дані про особу обвинуваченого, його вік та стан здоров'я, який тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку із травмою ноги, на теперішній час проходить процедуру з реабілітації, має повну середню освіту, офіційно не працює, одружений, має на утриманні малолітню дитину (8-річного сина), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , однак фактично проживає у житлі, яке належить його дружині за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказані вище обставини є достатніми підставами для продовження обраного запобіжного заходу у виді саме цілодобового домашнього арешту, який є достатнім для неухильного виконання з боку обвинуваченого ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків, забезпечить належний контроль за його процесуальною поведінкою і ефективно запобігатиме встановленим ризикам.
З цих підстав суд вважає, що менш суворий запобіжний захід для обвинуваченого на теперішній час не зможе запобігти встановленим ризикам, а тому клопотання захисту щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт у нічний період доби задоволенню не підлягає.
Отже, клопотання прокурора потрібно задовольнити.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 177, 181, 183, 193, 194, 331, 370, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити до 13 липня 2024 року включно строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити до 13 липня 2024 року включно строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, обраного обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_6 цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком необхідності з'являтися до суду або медичного закладу в межах с.Судіївки чи м.Полтави.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 такі процесуальні обов'язки:
1) прибувати до суду за першим викликом;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
4) утриматися від будь-якого спілкування з іншими обвинуваченими, потерпілим і свідками у кримінальному провадженні без дозволу суду.
Визначити строк дії покладених на ОСОБА_6 процесуальних обов'язків до 13 липня 2024 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам та прокурору.
Копію ухвали направити уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».
Копію ухвали направити до Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, яке зобов'язати поставити обвинуваченого ОСОБА_6 на відповідний облік, про що повідомити суд.
Контроль за виконанням ухвали в частині запобіжного заходу покласти на процесуального прокурора.
Ухвала підлягає негайному виконанню та в частині запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1