Іменем України
Справа № 542/434/24
Провадження № 3/542/225/24
16 травня 2024 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Кашуби М.І.,
за участю секретаря судового засідання Журавель О.В.
розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 130 КпАП України, -
04.03.2024 звідділення поліції № 3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області до Новосанжарського районного суд Полтавської області надійшов протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у якому зазначено, що 23.02.2024 о 20 год 06 хв в селищі Нові Санжари по вул. Шевченка, 18 громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mersedes-Benz A 170 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
ОСОБА_1 в ході судового розгляду справи вини своєї у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Узагальнені доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судовому засіданні зводяться до наступного. Так, ОСОБА_1 вважає, що процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння було порушено, оскільки йому було запропоновано пройти огляд за допомогою алкотестера драгер на що він погодився, однак після цього працівник поліції запропонував ОСОБА_1 їхати до медичного закладу в м. Полтаву для проходження огляду на стан сп'яніння, але він відмовився, оскільки поспішав до дітей, які залишилися самі вдома. Зазначив, що праціники поліції не пропонували йому пройти огляд в медичному закладі в селищі Нові Санжари. Також вказав, що не погоджується з протоколом в частині зазначення ознак алкогольного сп'яніння, оскільки він не вживав алкогольних напоїв тому вказані у протоколі ознаки алкогольного сп'яніння у нього були відсутні. Зазначив, що проходить лікування та приймає ліки.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Михайленко О.В. в ході судового розгляду справи зазначив, що були відсутні підстави зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , а транспортний засіб мав лише очевидні технічні несправності. Крім того вказав, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його право на правничу допомогу. Також зазначив, що працівниками поліції було порушено процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, натомість працівники поліції видали йому направлення на проходження огляду в медичному закладі у м. Полтаві.
ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Михайленко О.В. в судове засідання16.05.2024 не з'явилися, повідомлялися про день, час та місце розгляду справи належним чином.
Разом з цим, суд враховує, що 16.05.2024 на електронну адресу суду від імені захисника - адвоката Михайленка О.В. надійшла скан-копія заяви про зупинення розгляду справи.
Надаючи оцінку поданій заяві, суд враховує, що подання до суду заяви в електронному вигляді не звільняє особу від обов'язку дотримуватися правил, за якими мають подаватися такі документи.
Порядок використання для обміну документами електронної пошти встановлено Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", в якому зазначено, що порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу.
Використання електронного підпису врегульоване Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», який набрав чинності 07 листопада 2018 року.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання електронних даних за участю третіх осіб, може здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без їх використання.
Згідно зі статтею 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає, зокрема, надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Згідно з приписами ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Згідно п. 15, п. 27 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Отже, електронний цифровий підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора цього документа іншими суб'єктами електронного документообігу.
Відповідно до пункту 120 Розділу VI «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Отже, законодавством на теперішній час передбачені такі способи звернення до суду, зокрема із клопотанням, шляхом його надсилання (подачі) у паперовому варіанті особою, яка його подає або у електронному вигляді за допомогою підсистеми «Електронний суд» чи на офіційну електронну адресу суду із засвідченням кваліфікованим електронним підписом у порядку, наведеному вище.
Такий висновок узгоджується з висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20), альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через електронний кабінет.
Надсилання документів, їх сканованих копій у електронному вигляді на офіційну електронну адресу (електронну поштову скриньку) суду без кваліфікованого електронного підпису не є, за наведених обставин належним, способом звернення до суду.
З урахуванням наведеного, враховуючи, що заява від імені захисника про зупинення розгляду справи, яка надійшла 16 травня 2024 року на електронну адресу суду, не була підписана захисником у порядку, визначеному законом, суд не бере її до уваги.
Як вбачається з частини 1 статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За таких обставин суд вважає можливим закінчити розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника за наявними в справі про адміністративне правопорушення матеріалами, оскільки перенесення розгляду справи призвело б до безпідставного її затягування та порушення вимог статтей 38, 277 КУпАП.
Надаючи оцінку доказам у справі, суд враховує наступне.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 2 та п. 3 Розділу 1 Інструкції, - огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до положень п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень п. 2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння або за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Із суб'єктивної сторони дії особи повинні бути вчиненні у формі прямого умислу.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння визначений у ст. 266 КУпАП, а також передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103(надалі Порядок).
У відповідності до частини 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Згідно з п. 7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я (ч. 4 ст. 266 КУпАП).
Згідно з п. 3, 4 Розділу ІІІ Інструкції огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Надаючи оцінку твердженням сторони захисту щодо незаконності дій працівників поліції, зокрема, у тій частині, що водію було запропоновано пройти огляд не у найближчому закладі охорони здоров'я та його було направлено для проходження огляду у м. Полтаву, суд зауважує, що згідно з повідомленням Комунального некомерційного підприємства «Новосанжарська центральна лікарня Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області», вказаний заклад здійснює медичні огляди з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції категоріям осіб не пов'язаних з керуванням автотранспортом і не передбачених спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 «Про затвердження інструкції про порядок виявлення у водів траспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції".
Натомість, відповідно до Наказу Департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації № 301 від 15.12.2020 "Про затвердження Переліку лікувально-профілактичних закладів області, яким надається право проведення медичних оглядів з метою виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" Комунальне підприємство «Полтавський обласний центр терпії залежностей Полтавської обласної ради» включений до переліку закладів, яким надається право цілодобового проведення медичних оглядів.
З урахуванням місця та часу зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , найближчим закладом охорони здоров'я, якому надано право на проведення медичних оглядів з метою виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичнго чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, було КП «Полтавськй обласний центр терпії залежностей Полтавської обласної ради» (відокремлений структурний підрозділ № 3), що знаходиться за адресою: м. Полтава, пров. Шевченка, 5 А.
Разом з тим, суд зауважує, що наведені у цій постанові положення закону вказують на те, що у разі відмови водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, або у разі незгоди водія з результатом огляду на стан сп'яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський зобов'язаний запропонувати водію пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я. У разі згоди водія на проходження такого огляду поліцейський протягом двох годин зобов'язаний доставити водія до найближчого закладу охорони здоров'я для проходження огляду, бути присутнім під час такого огляду у закладі охорони здоров'я та складення висновку за його результатами.
Відтак, законодавством України чітко встановлено, що у разі виявлення ознак алкогольного сп'яніння, передбачених п.3 розділу І зазначеної вище Інструкції, поліцейський зобов'язаний провести огляд на місці зупинки автомобіля за допомогою спеціальних технічних засобів. І тільки у разі незгоди водія із результатами такого огляду або відмови від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський має запропонувати водієві пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису, який міститься на диску № 2 (хронологічний відрізок 05:46) вбачається, що працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, на що ОСОБА_1 погодився. Після чого працівник поліції зазначив, що огляд можна пройти тільки в медичному закладі в м. Полтаві, оскільки Драгер на повірці.
Із наведеного вбачається, що працівники поліції істотно порушили порядок проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння. Зокрема, на момент зупинки транспортного засобу у патрульних був відсутній спеціальний технічний засіб для проведення огляду. Пропозиція пройти огляд відбулася без роз'яснення ОСОБА_1 прав та обов'язків передбачених КУпАП, без інформування останнього про порядок проведення огляду за допомогою спеціального технічного засобу та без демонстрації засобу. При тому, що ОСОБА_1 фактично погодився пройти огляд.
Такі дії працівників поліції вказують на їх формальний підхід до проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціальних засобів на місці зупинки автомобіля, що в свою чергу позбавило ОСОБА_1 можливості ознайомитися з правами та обов'язками особи, щодо якої розпочату справу про адміністративне правопорушення, наглядно зрозуміти та усвідомлювати дії, за яких відбувається огляд особи на стан сп'яніння, а відповідно прийняти рішення, яке б чітко вказувало на його волевиявлення.
Невиконання працівниками поліції в чіткій послідовності процедури проведення огляду водія на стан сп'яніння, не роз'яснення в доступній та зрозумілій формі ОСОБА_1 його процесуальних прав та обов'язків, а також наслідків вчинення (не вчинення) ним певних дій, зважаючи на положення законодавства, дають суду підстави вважати, що порядок огляду та направлення водія для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння було проведено з порушенням вимог закону.
Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до вимог чинного законодавства, а саме ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки усіх доказів по справі.
Постанова судді про притягнення до адміністративної відповідальності згідно зі статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Згідно зі ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Відповідно до частини 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Натомість, у відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали складені з порушенням вимог закону, не узгоджуються між собою та з наданим відеозаписом, з огляду на що не доводять, поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Таким чином, викладене вище надає обґрунтовані підстави дійти висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що вказує на відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обставиною, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення є відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення. Провадження у такій справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
У зв'язку з недоведеністю вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доходжу до висновку про необхідність закриття провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 9, 245, 247, 251, 252, 283 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Кашуба М.І.