16.05.2024
Ленінський районний суд м. Полтави
Справа № 553/1070/24
Провадження № 2-з/553/13/2024
16 травня 2024 року м. Полтава
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Високих М.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Полтави із позовом до ОСОБА_2 , в якому прохає: встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . починаючи з серпня 2007 року; визнати об'єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме: квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на частини спільного майна, а саме: квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Провадження у справі відкрито за ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 03.04.2024.
16.05.2024 представник позивача адвокат Нескородь В.М. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій прохає заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації, у тому числі будь - яким акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти реєстраційні дії, щодо відчуження квартири АДРЕСА_3 та квартири АДРЕСА_2 , які зареєстровані на ім'я ОСОБА_2 .
Вжиття заходів забезпечення позову вмотивовано представником заявника тим, що позивач проживав з відповідачем без реєстрації шлюбу, та набули з нею у спільну власність нерухоме майно, а саме: квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , які перебувають у власності ОСОБА_2 . На сьогоднішній день стосунки між сторонами відсутні, жодних спілкувань та комунікацій між ними немає, ОСОБА_2 постійно погрожує вигнати з квартири ОСОБА_1 і має на меті здійснити відчуження квартир на інших осіб.
Перевіривши заяву про забезпечення позову, суд зазначає про наступне.
Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, ведення спільного господарства, побуту, визнання майна спільною сумісною власністю.
Згідно із ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При цьому, заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, суд лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Враховуючи викладене, беручи до уваги підстави та предмет позовних вимог, суд приходить до висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення шляхом встановлення заборон вчиняти реєстраційні дії.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-150,153 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити вчиняти реєстраційні дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_3 та квартири АДРЕСА_2 , які зареєстровані на ім'я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя
Ленінського районного суду м. Полтави М.С. Високих