Справа№464/2396/24
пр.№ 3-в/464/11/24
16.05.2024 м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Шашуріна Г.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови,
Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 01 травня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також стягнуто на користь держави 605,60 грн судового збору.
Вказана постанова набрала законної сили 10 травня 2024 року.
ОСОБА_1 , 01 травня 2024 року звернулася до суду із заявою про розтермінування сплати штрафу, покликаючись, що на даний час не має можливості сплатити всю суму одразу.
На розгляд вказаної заяви ОСОБА_1 не з'явилась, просить розгляд такої здійснювати у її відсутності.
Дослідивши матеріали заяви, суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується в першу чергу для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За вимогами ст.304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом (ч.2 ст.301 КУпАП).
Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Заявляючи вимоги про розстрочку сплати штрафу, ОСОБА_1 не надала доказів, які б підтверджували вказані обставини щодо скрутного матеріального становища, а також взагалі будь-яких доказів щодо майнового стану. Звільнення з роботи за угодою сторін не може бути безумовною підставою для розстрочки штрафу. Таким чином, доводи ОСОБА_1 є голослівними та недостатніми, адже не підтверджують її неплатоспроможність. Більше того, беручи до уваги характер та поведінку ОСОБА_1 при виявленні даного правопорушення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, вчинення нею порушення у комендантську годину (00:40 год 23 березня 2024 року), під час дії воєнного стану, так як відповідно до Указу Президента України № 64/20211 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Верховною Радою України у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строком на 30 діб, надалі дію воєнного стану неодноразово було продовжено, та такий триває й на даний час, а тому розстрочка штрафу у даному конкретному випадку не досягне мети, визначеної ст.23 КУпАП
З урахуванням наведеного у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст.283, 284, 301, 304, КУпАП,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Г.О.Шашуріна