15 травня 2024 рокусправа № 380/2489/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
встановив:
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ), в якому просить суд:
-визнати протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 28.09.2022 по 30.09.2022; 01.10.2022 по 31.10.2022; 01.11.2022 по 30.11.2022; 01.12.2022 по 02.12.2022; 16.12.2022 по 31.12.2022; 01.01.2023 по 20.01.2023, з урахуванням фактично сплачених сум;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 28.09.2022 по 30.09.2022; 01.10.2022 по 31.10.2022; 01.11.2022 по 30.11.2022; 01.12.2022 по 02.12.2022; 16.12.2022 по 31.12.2022; 01.01.2023 по 20.01.2023, з урахуванням фактично сплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з 28.09.2022 до 30.09.2022; з 01.10.2022 до 31.10.2022; з 01.11.2022 до 27.11.2022; з 10.12.2022 до 31.12.2022; з 01.01.2023 до 20.01.2023 проходив службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вважає, що має право на отримання додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі також постанова №168), оскільки в означений період брав участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії на ділянці українсько-білоруського кордону у Чернігівській області. Позивач вважає, що з огляду на зазначене має всі законні підстави для отримання відповідної винагороди.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву. Відповідач не заперечує того, що позивач на час дії час дії постанови №168 постійно виконує обов'язки військової служби.
Відповідач наголошує, що позивач в період з вересня до грудня 2022, січень 2023 отримував в повному обсязі додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень в незалежності від виконання ним бойових (спеціальних) завдань, пов'язаних із безпосередньою участю у бойових діях чи під час безпосереднього зіткнення з противником. Наявність факту безумовного отримання позивачем додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень не ставить законодавцем військовим частинам прямого обов'язку автоматичного нарахування збільшеної додаткової винагороди до 100 000 гривень.
Так, для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди, тобто до 100 000 грн необхідна інформація, що стосується позивача, у відповідності до Додатку 2 пункту 11 наказу 392-АГ, з зазначенням підстав.
Водночас, як вказує відповідач, за вересень - листопад 2022 підтверджуючих документів щодо залучення позивача до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримуванні збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не надходило, відповідно правових підстав для нарахування додаткової винагороди в розмірі 70000 гривень, нема.
Щодо невиплати збільшеної додаткової винагороди до 100 000 гривень за грудень 2022 та січень 2023, то відповідач також зазначає, що підтверджуючих документів щодо залучення позивача до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримуванні збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не надходило, відповідно правових підстав для нарахування додаткової винагороди в розмірі 70000 гривень, не вбачається.
Також відповідач наголошує, що віднесення Чернігівської області до району ведення бойових дій за період вересень - грудень 2022 не надає права позивачу на отримання додаткової винагороди в розмірі 70 000 гривень щомісячно, оскільки доказів що в районі бойових дій ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) впродовж певного часу велись бойові дії не надано. Всі вогневі ураження або бойові дії мають фіксуватися в розділі ІІ Журналу службово-бойових дій. Зміст наказів Головнокомандувача Збройних Сил України № 1 від 02.01.2023 та № 26 від 02.02.2023 вказує на включення Чернігівської області до районів ведення бойових дій до 31.12.2022 включно. Крім того, сам лише факт безпосереднього перебування позивача в районах ведення воєнних (бойових дій) не є підтвердженням його безпосередньої участі у бойових діях або заходах та не є підставою для нарахування та виплати додаткової винагороди.
Доводи позивача, про те, що перебування в районах ведення бойових дій на підставі бойового розпорядження, яке не стосується виключно позивача, а стосується порядку дій органу охорони державного кордону не надає йому безумовне право на одержання додаткових виплат, передбачених постановою № 168 є неприйнятними. Виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями.
Відповідач також вважає, що не достатньо лише факту обліку в Журналу службово-бойових дій бойових розпоряджень, необхідний взаємозв'язок між виконаними бойовими завданнями позивачем на підставі бойових розпоряджень, з подальшим фіксуванням в розділі 2 Журналі службово-бойових дій та як наслідок подання рапорту командиром підрозділу. Тільки в такому взаємозв'язку позивач набуде права на отримання збільшеної додаткової винагороди, передбаченою Постановою 168 та наказами 392-АГ та 628-АГ. В рапортах начальника відділу прикордонної служби № 2 вказані бойові розпорядження коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зміст означених бойових розпоряджень відповідачу не відомий, оскільки військовослужбовці відділу прикордонної служби №2 знаходились в оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_4 прикордонного загону на ділянці відповідальності НОМЕР_4 прикордонного загону. Позивач не перебував в зоні активних бойових дій, він виконував обов'язки в межах Городянської ОТГ Чернігівського району на ділянці відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_4 , місто не знаходиться на території між позиціями сил оборони та позиціями військ агресора. Несення служби не може порівнюватись з участю в бойових діях безпосередньо на лінії бойового зіткнення та під вогневим ураженням противника. Нарахуванню та виплаті спірної допомоги передує отримання інформації про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених Наказами № 392-АГ та № 628-АГ, яка подається начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у Наказах № 392-АГ та № 628-АГ.
Відповідач не отримав підтвердження інформації про участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, тому в діях відсутня протиправна бездіяльність.
Таким чином, на думку відповідача, рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати збільшеної додаткової винагороди за період вересень - грудень 2022 по січень 2023 року є законним, прийнятим в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами України.
Відповідно жодних правових підстав щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 70000 гривень за період вересень - грудень 2022 та січень 2023 року не існує. Бойові розпорядження за період вересень - грудень 2022, січень 2023 стосовно військовослужбовців відділу прикордонної служби № 2 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 не видавались. Вказані в рапортах бойові розпорядження № 601дск від 30.09.2022, № 668дск від 21.10.2022, № 690дск від 26.10.2022, № 699дск від 28.10.2023 застосовувались упродовж усього періоду перебування позивача в оперативному підпорядкуванні, що дає підстави для висновку, що вказані бойові розпорядження мають загальний характер та задачі визначені не кожному військовослужбовцю, а загальні.
Також відповідач зазначає, що інформацію про дні безпосередньої участі позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не можливо надати, оскільки позивач в цей період знаходився в оперативному підпорядкування начальника НОМЕР_4 прикордонного загону.
Підтверджуючих документів, які б свідчили про безпосередню участь позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах на адресу відповідача не надходило.
Розпорядником інформації, що викладена в бойовому наказі від 16.09.2022 № 165 (гриф) є Адміністрація Державної прикордонної служби. Бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби від 16.09.2022 № 165 (гриф) є організаційно - розпорядчим документом щодо дій органів (підрозділів) і не стосується безпосередньо позивача, вказаний наказ свідчить про прибуття військовослужбовців, в тому числі і позивача на ділянку відповідальності НОМЕР_4 прикордонного загону. Вказаний бойовий наказ не підтверджує участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
За обліковими даними відділення документального забезпечення штабу відсутнє звернення позивача стосовно невиплати збільшеної додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн. у період вересень - грудень 2022 та січень 2023. На адресу відповідача надходила заява представника позивача стосовно нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди.
Суд встановив таке.
Позивач проходить військову службу у Державній прикордонній службі України, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).
На підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби від 16.09.2022 № 165 (гриф) військовослужбовці відділу прикордонної служби № НОМЕР_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ), зокрема позивач, вибули до ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_6 ) на ділянку українсько-білоруського кордону в межах Чернігівської області в оперативне підпорядкування начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_6 ).
У період з 28.09.2022 до 20.01.2023 позивач перебував в оперативному підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_6 ) у складі відділу прикордонної служби №2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на ділянці українсько-білоруського кордону в межах Чернігівської області.
Представник позивача звернувся до відповідача із заявою від 15.12.2023 про нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022.
Листом від 26.12.2023 № 02.5/А-1380-1303 відповідач надав представнику позивача відповідь на означену заяву та зазначив таке. (…)Станом на теперішній час від ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_6 ) документів, що підтверджують безпосередню участь солдата ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів до ІНФОРМАЦІЯ_1 для прийняття рішення та видачі наказу на виплату додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 тисяч гривень за період вказаний в заяві, перебування в оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_4 прикордонного загону не надходило. Також слід зазначити, що виплата збільшеної додаткової винагороди за період з 01 по 20 січня 2023 року солдату ОСОБА_1 , не передбачена, оскільки у відповідності до наказу Головнокомандувача ЗСУ від 02.022023 № 26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» Чернігівська область в період з 01 по 31 січня 2023 року не входила до районів ведення воєнних (бойових) дій. У відповідності до наказів ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про виплату додаткової винагороди», додаткова грошова винагорода у розмірі до 30 000 гривень за період з вересня 2022 року по січень 2023 року солдату ОСОБА_1 нарахована та виплачена у розмірах передбачених наказами АДПСУ від 30.07.2022 № 392-АГ та від 09.12.2022 № 628-АГ. Витяги про вибуття (прибуття) солдата ОСОБА_1 у (з) відрядження до НОМЕР_4 прикордонного загону у НОМЕР_7 прикордонному загоні відсутні, оскільки солдат ОСОБА_1 прибув до НОМЕР_4 прикордонного загону з оперативного підпорядкування начальника НОМЕР_8 прикордонного загону Західного регіонального управління та вибув з НОМЕР_4 прикордонного загону на підставі наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України.(…)
Позивач вважаючи, що йому протиправно не було нараховано та виплачено додаткову винагороду у сумі 100 000,00 грн, звернувся з цим позовом до суду.
Оцінюючи обставини цієї справи, перевіряючи їх доказами, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_7 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022 та № 58/2023 від 06.02.2023, строк дії воєнного часу продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Таким чином, з 24.02.2022 у військовослужбовців Збройних Сил України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Підставою для нарахування та виплати такої винагороди є відповідний наказ командира.
Суд встановив, що позивач проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 у період з 28.09.2022 до 20.01.2023. Ця обставини не заперечується відповідачем.
Водночас позивач вважає, що він виконував бойові завдання в означений період, однак додаткову щомісячну винагороду в розмірі 100 000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 протиправно не отримував.
Відповідач вважає, що додаткову щомісячну винагороду в розмірі 100 000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 відповідачу не було нараховано правомірно, оскільки у позивача не виникло право на отримання такої винагороди через відсутність підтверджуючих доказів.
З матеріалів справи видно, що 02.02.2023 начальник відділу прикордонної служби № 2 відпрацював рапорт (1786р) на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди за період з 26.09.22 по 30.09.22.
З цього ж рапорта за вересень 2022 року видно, що він складений 01 лютого 2023 року, тобто, з порушенням строку визначеного пунктом 11 Наказу № 392-АГ.
Також, як видно з матеріалів справи, на адресу відповідача надходили донесення від НОМЕР_4 прикордонного загону від 08.11.2022 № Т/22-4313-22-Вих та від 04.12.2022 № Т/22-4933-22-Вих (період жовтень - листопад 2022 року), в яких зазначено, що підтверджуюча інформація відповідно до вимог пункту 2 підпунктів 1-8 наказу 392 АГ відсутня.
Оскільки за вересень - листопад 2022 підтверджуючих документів щодо залучення позивача до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримуванні збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не надходило, то підстави для нарахування додаткової винагороди в розмірі 70 000 гривень відсутні.
Довідка від 20.01.2023 № 4549 не відповідає вимогам наказу 628-АГ, оскільки в ній не зазначені відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 3 наказу 628-АГ, а саме не вказані бойові розпорядження на підставі яких позивача виконував завдання (зазначення наказу 165 (гриф) АДПСУ підтверджує лише прибуття на ділянку відповідальності НОМЕР_4 прикордонного загону), рапорти командира підрозділу, журнал бойових дій.
За період грудень 2022 та січень 2023 (до 20.01.2023) на адресу відповідача донесення із додатком за формою наведеною у п. 8 наказу 628-АГ від начальника НОМЕР_4 прикордонного загону не надходили.
Доказів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у інших періодах, ніж зазначив відповідач, позивач не надав, його доводи про порушення відповідачем приписів постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 під час нарахування грошового забезпечення, суд вважає необґрунтованими.
Отже, суд не бере до уваги витяги з вищевказаних рапортів, надісланих ІНФОРМАЦІЯ_6 (Військова частина НОМЕР_6 ) на адресу відповідача, оскільки ці рапорти, за відсутності інших документів, передбачених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.03.2016 № 188, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31 березня 2016 року за № 488/28618 (далі також - Інструкція №188) (бойового наказу (бойового розпорядження) начальника органу Держприкордонслужби; запису в журналі службово-бойових дій (книзі прикордонної служби) прикордонного підрозділу, наказу, щодо підтвердження безпосередньої участі у бойових діях), не можуть бути підставою для нарахування та виплати позивачу додаткової грошової винагороди, встановленої Постановою № 168.
При цьому, скеровуючи відповідачу вказані рапорти про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям, як видно з їхнього змісту, начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначив, що підтверджуюча інформація відповідно до вимог пункту 2 підпунктів 1-8 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», відсутня.
Суд встановив, що відповідач здійснював документування безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях і заходах (фіксація) та фактичну виплату їм додаткової винагороди до 100 000 грн, в означений період служби позивача, відповідно до приписів наказів Адміністрації Держприкордонслужби № 392-/0/81-22-АГ та № 628/0/81-22-АГ
Також слід зазначити, що документування у спірний період органами Держприкордонслужби безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях і заходах (фіксація) та фактична виплата їм додаткової винагороди до 100 000 грн відповідно до приписів наказів Адміністрації Держприкордонслужби № 392-/0/81-22-АГ та № 628/0/81-22-АГ унеможливлює застосування іншого механізму реалізації Постанови № 168 до правовідносин, що вже відбулися.
За відсутності цих відомчих нормативно-правових актів не здійснювався би облік особового складу, який мав право на збільшену додаткову винагороду, що призвело б до невиплати цієї частини грошового забезпечення військовослужбовцям.
Таким чином, суд дійшов висновку, що застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, що передбачена Постановою № 168, у спірний період підлягають Накази № 392-/0/81-22-АГ та № 628/0/81-22-АГ.
Протилежний висновок поставив би питання необхідності повернення вже виплачених на підставі цих наказів сум додаткової винагороди.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 (п.44-45).
Отже, відповідач мав би пов'язувати виплату позивачу винагороди у розмірі до 100 000 грн з виконанням позивачем завдань, які і були визначені у Наказах № 392-/0/81-22-АГ та № 628/0/81-22-АГ.
Так, п. 2 Наказу № 392-/0/81-22-АГ передбачав вичерпний перелік бойових дій і заходів, визначених у п. 1 Постанови №168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення спірної додаткової винагороди до 100 000 грн, пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Підпунктом 7 п. 2 означеного Наказу до таких заходів віднесено виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або ж наступу, контрнаступу (контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави.
Відповідно до п.4 Наказу № 392-/0/81-22-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених п. 2 цього Наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового та навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад; 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
З 01.12.2022 був уведений в дію Наказом № 628/0/81-22-АГ, в якому був змінений перелік бойових дій і заходів, передбачених п. 1 Постанови № 168, однак перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців (у тому числі, відряджених) у бойових діях або заходах залишився таким самим.
Порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду визначений Інструкцією, яка затверджена наказом Наказ Міністерства внутрішніх справ України 18.03.2016 № 188, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31 березня 2016 року за № 488/28618.
Перелік документів, визначених Наказом № 628/0/81-22-АГ та Наказу № 392-/0/81-22-АГ, що в сукупності підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях чи заходах, у тому числі довідка (список), складена керівником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії, про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях чи заходах, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі, є таким же, що визначений у п. 3 розділу IV Інструкції № 188.
Так, п. 2 Наказу № 628/0/81-22-АГ, передбачено, що до безпосередньої участі у бойових діях або ж заходах належить також виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення, а також знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником.
Таким чином, на період дії воєнного стану додаткова винагорода військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшується до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі, а також стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів: вогневий контакт з противником, вогневі ураження противником території, на якій здійснюються бойові дії, пошук та виявлення диверсійно-розвідувальних груп в умовах безпосереднього зіткнення.
Щодо проходження позивачем служби у підпорядкуванні прикордонного загону імені князя Володимира Великого ( АДРЕСА_3 ), то суд зазначає таке.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004, затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Відтак, Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України № 1 від 02.01.2023 визначено райони введення воєнних (бойових) дій з 01 до 31 грудня 2022 року: Чернігівську, Сумську, Харківську, Луганську, Донецьку, Дніпропетровську, Запорізьку, Херсонську Миколаївську, Одеську області та акваторії Чорного та Азовського морів в межах територіальних вод.
Однак, віднесення в цих переліках Чернігівської області до районів, в яких ведуться активні бойові дії, не свідчить про безумовну наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн.
Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
Суд наголошує, що сам факт несення позивачем служби на ділянці українсько-білоруського кордону в межах Чернігівської області, під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_6 ), в період дії воєнного стану в Україні, також не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.
Крім того, довідка Військової частини НОМЕР_6 від 20.01.2023 №4551, в якій зазначені періоди участі позивача у бойових діях з посиланням на бойовий наказ № 165 (гриф) від 16.09.2022, не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, оскільки не містить жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань), тощо.
За Інструкцією № 188 довідка, що надана позивачем, не є безпосередньою підставою для видання наказу про нарахування та виплату спірної винагороди, оскільки вказаною інструкцією установлено окрему процедуру підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах та щодо видачі наказу про збільшення розміру грошової винагороди за участь у бойових діях або відповідних заходах (доказів дотримання якої позивачем суду не надано).
Згідно з Інструкцією № 188 орган військового управління розглядає документи і видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі у бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди, і саме цей розпорядчий документ (наказ) (а не довідка) є підставою для видачі органом Державної прикордонної служби України за місцем проходження служби військовослужбовця (на час участі в бойових діях) наказу про збільшення розміру винагороди за дні участі в бойових діях.
З матеріалів даної адміністративної справи суд встановив і це не заперечується сторонами, що на підставі рапортів за спірний період відповідач виплачував позивачу додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн., відповідно до Постанови № 168.
Окрім цього, аналізуючи правомірність невиплати позивачу збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць за період з 01.01.2023 по 20.01.2023, суд також зазначає таке.
Так, наказом Головнокомандувача Збройних Сил України № 26 від 02.02.2023 визначено райони введення воєнних (бойових) дій з 01 до 31 січня 2023 року, зокрема, Донецька, Луганська та Харківська області.
Відповідно до ст.1 Закону №1932-ХІІ район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
З викладеного суд висновує, що Чернігівська область до районів введення воєнних (бойових) дій у січні 2023 року не віднесена.
Таким чином, протягом означеного у позовній заяві періоду служби позивача, відповідач діяв правомірно, дотримуючись затверджених Наказом № 392-/0/81-22-АГ і № 628/0/81-22-АГ вимог.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відповідність критеріям правомірності рішень, дій чи бездіяльності, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, дій відповідача стосовно позивача в частині ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, що передбачена постановою №168.
З огляду на вказане, у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати не розподіляються
Керуючись статтями 242-246, 255, 295 КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.