16 травня 2024 року Справа № 160/4886/24 провадження ЗП/280/20/24
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Державної судової адміністрації України про залучення третіх осіб до у часті у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Запорізького окружного адміністративного суду, за підсудністю з Третього апеляційного адміністративного суду, надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (далі - відповідач 1), Державної судової адміністрації України (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача 1 щодо нарахування та виплати позивачці суддівської винагороди за період з 01.11.2023 по 31.12.2023 та з 01.01.2024 по 31.01.2024, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн;
зобов'язати відповідача 1 здійснити нарахування та виплату належної позивачці суддівської винагороди за період з 01.11.2023 по 31.12.2023 та з 01.01.2024 по 31.01.2024 з включенням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2023 році - 2684 грн, у 2024 році - 3028 грн;
визнати протиправною бездіяльність відповідача 2 щодо не забезпечення фінансування виплати позивачці суддівської винагороди за період з 01.11.2023 по 31.12.2023 та з 01.01.2024 по 31.01.2024, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2023 році - 2684 грн, у 2024 році - 3028 грн;
зобов'язати відповідача 2 здійснити фінансування виплати належної позивачці суддівської винагороди за період з 01.11.2023 по 31.12.2023 та з 01.01.2024 по 31.01.2024, з включенням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2023 році - 2684 грн, у 2024 році - 3028 грн.
Ухвалою суду від 01 квітня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник Державної судової адміністрації України подав відзив, в якому, крім іншого, просить залучити до участі в справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Міністерство фінансів України та Кабінет Міністрів України. В обґрунтування клопотання зазначено, що Міністерство фінансів України доводить до головних розпорядників коштів державного бюджету інструкції з підготовки бюджетних пропозицій та орієнтовні граничні показники видатків державного бюджету. Своєю чергою, головні розпорядники коштів державного бюджету відповідно до вимог інструкцій та орієнтовних граничних показників видатків державного бюджету, доведених Міністерством фінансів України, складають бюджетні пропозиції, включаючи інформацію щодо цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник коштів державного бюджету, та показників їх досягнення. Таким чином, під час формування бюджетного запиту головні розпорядники бюджетних коштів здійснюють обрахунки своїх потреб з суми, яку доведено Міністерством фінансів України до відома. У цій сумі вже закладено розмір прожиткового мінімуму на відповідний рік. Більше того, заступник міністра Міністерства фінансів України в статті Судово-юридичної газети за 01.10.2023 «У Міністерстві фінансів повідомили, чому суддівський оклад буде й далі розраховуватися з прожиткового мінімуму 2102 грн» зазначив, що розрахунок прожиткового мінімуму це позиція Мінфіну та Уряду. Питання виділення з державного бюджету бюджетних коштів вирішується тільки Міністерством фінансів України. Так, рішення по справі на пряму впливає на права та обов'язки Міністерства фінансів України. Представник відповідача 2 вважає за необхідне залучити до участі у справі Міністерство фінансів України та Кабінет Міністрів України у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши питання про залучення до участі у справі третьої особи, встановив наступне.
Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (ч.4 ст.49 КАС України).
Як зазначено у ч.5 ст.49 КАС України, про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
В обґрунтування клопотання відповідач 2 посилається на процедуру формування державного бюджету й на те, що в бюджетному процесі приймають участь, зокрема Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України.
Водночас, спірні правовідносини спірні у цій справі виникли між позивачем та Дніпропетровським окружним адміністративним судом, а також Державною судовою адміністрацією України, на яких законом покладено обов'язок фінансування та виплати позивачу суддівської винагороди. Водночас відносини між відповідачами та Міністерством фінансів України і Кабінетом Міністрів України щодо надання бюджетних асигнувань, затвердження і виконання кошторису тощо за своєю правовою природою є бюджетними правовідносинами, які виникають між учасниками бюджетного процесу стосовно реалізації їхніх бюджетних повноважень (прав та обов'язків з управління бюджетними коштами), та які безпосередньо не стосуються спірних правовідносин і не впливають на виконання рішення суду за результатом розгляду цього спору.
Відтак, у задоволенні клопотання Державної судової адміністрації України про залучення до участі в справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України необхідно відмовити.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданого клопотання та відсутність підстав для його задоволення.
Керуючись ст.ст. 49, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника Державної судової адміністрації України про залучення до участі в справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ж.М. Чернова