01 травня 2024 рокуСправа №160/5013/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 08.02.2024 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі №160/10789/22;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 08.02.2024 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі №160/10789/22.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, позивач з 13.06.2002 по 17.02.2021 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . Відповідно до наказу від 17.02.2021 №32 позивача звільнено з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі №160/10789/22 зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008. Після чого, 08.02.2024, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі №160/10789/22 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 у сумі 83614,17 грн. Проте, на думку позивача, відповідачем в порушення статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 28.02.2024 прийнято до провадження адміністративну справу та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
04.03.2024 відповідач надав до суду відзив на позов, в якому проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що зазначена позиція заснована на неправильному застосуванні норм матеріального права - норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». Так, у статті цього 3 Закону йдеться про дохід нарахований, але не виплачений, а не про такий, що може бути нарахований, тим більше не йдеться про дохід, присуджений судом. ОСОБА_1 у ВЧ НОМЕР_1 індексація грошового забезпечення не нараховувалася, що і стало предметом його позову у справі №160/10789/22. Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Наведений зміст статей 1, 3 вищевказаного Закону свідчить про те, що цей Закон регулює виключно питання компенсації втрат нарахованих (а не таких, що можуть бути нараховані) доходів у випадку порушення установою строків виплат. Таким чином правове регулювання Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» поширюється на відносини, коли саме нарахування доходу установою у добровільному порядку здійснено і спорів щодо необхідності такого нарахування чи розміру нарахування, - немає. Категорією «порушений строк» охоплюється період, який утворився між датою нарахування доходу та датою його виплати. Оскільки дохід позивачу, не нараховувався, то строк, про який ідеться у статті 1 згаданого вище Закону не утворювався і утворитися не міг.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №141 від 08.07.2002 прапорщика ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 №32 від 17.02.2021 старшого прапорщика ОСОБА_2 , командира взводу забезпечення роти матеріального забезпечення, звільненого наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по особовому складу) від 16.02.2021 № 18-РС відповідно до пункту два частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 04.04.2006 № 3597-ІУ з військової служби у запас за підпунктом "к" (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду), вважати таким, що справи та посаду здав 17.02.2021.
З 17.02.2021 виключено із списків особового складу частини, знято з усіх видів забезпечення і продовольчого забезпечення за нормою № 1 (каталог) (обід) з 18.02.2021 і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ВЧ НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо застосування лютого 2014 як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно.
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 44851,88 гривень із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум.
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 17.02.2021 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3928,67 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №» 1078.
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3928,67 гривень за період з 01.03.2018 по 17.02.2021 включно в сумі 139827,57 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі №160/10789/22 позов ОСОБА_2 до ВЧ НОМЕР_1 - задоволено частково:
- визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо застосування січня 2013 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 включно;
- зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.10.2023 у справі №160/10789/22 апеляційні скарги ОСОБА_2 , ВЧ НОМЕР_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 в адміністративній справі №160/10789/22 - без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.04.2024 у справі №160/10789/22 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено; скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.10.2023 в оскаржуваній частині - у частині відмови в задоволенні позовних вимог, а справу №160/10789/22 в цій частині направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Отже, в частині задоволених позовних вимог, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі №160/10789/22 набрало законної сили 12.10.2023.
08.02.2024 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі №160/10789/22 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення у сумі 83614,17 грн, що підтверджується банківською випискою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №7ORPU6FMFFTFTTHF від 08.02.2024.
Позивач вважає, що відповідачем в порушення статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Правове регулювання порядку нарахування та виплати громадянам компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати врегульовано Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ).
Стаття 1 Закону №2050-ІІІ передбачає, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За приписами статті 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:
пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);
соціальні виплати;
стипендії;
заробітна плата (грошове забезпечення);
сума індексації грошових доходів громадян;
суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених строків виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата, індексація).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону №2050-ІІІ).
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 №159 затверджено «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» (далі - Порядок №159).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).
На підставі абзацу 1 пункту 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії, індексації); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата, індексація). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем індексації, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим, виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Доводи відповідача про те, що виплата індексації грошового забезпечення компенсації не підлягає, суд відхиляє, оскільки компенсація, передбачена Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», виплачується у разі порушення строків виплати доходу (перерахованого грошового забезпечення). Оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку грошового забезпечення та відновлення прав позивача, порушених при виплаті грошового забезпечення та інших виплат у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ.
Отже, бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду є протиправною.
Тому, для захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 08.02.2024 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі №160/10789/22.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», а у матеріалах справи відсутні докази понесення ним інших судових витрат, розподіл судових витрат не проводиться.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 08.02.2024 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі №160/10789/22.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 08.02.2024 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі №160/10789/22.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар