15 травня 2024 рокуСправа №160/28409/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 19.10.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-24-007460-a ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 - «Реконструкція 2-го поверху головного корпусу Блок В КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради під реабілітаційне відділення за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 541 (ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція).
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що в оскаржуваному Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-24-007460-a (далі-Закупівля) від 19.10.2023, проведеного Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, відповідач дійшов хибних та необґрунтованих висновків про порушення позивачем вимог абзацу 2 пункту 28 Особливостей. В обґрунтування виявлених порушень органом державного фінансового контролю зазначено, що в порушення вищевказаних вимог Особливостей в тендерній документації Замовника відсутня інформація про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів. Проте позивач указує, що такі твердження не відповідають дійсності, оскільки у Тендерній документації є щонайменше 2 посилання щодо тендерної пропозиції, яка перевищує очікувану вартість закупівлі, а саме в розділі 4 пункту 1 та в абзаці 3 підпункту 2 пункту 3 розділу 5. Також позивач не погоджується з визначеним відповідачем заходом усунення виявленого порушення через його недоцільність та неконкретизованість. Таким чином, позивач вважає, що Висновок відповідача є необґрунтованим, протиправним, та таким, що не відповідає приписам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/28409/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
04.12.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що відповідно до положень статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922), за дорученням Держаудитслужби (лист від 03.08.2023 №003100-18/8714-2023), Управлінням здійснено моніторинг публічної закупівлі UA-2023-05-24-007460-а, що підтверджується рішенням про такий моніторинг, а саме Наказом від 28.09.2023 № 49-3 «Про початок моніторингу процедур закупівель». За результатами моніторингу закупівлі UA-2023-05-24-007460-а Управлінням складено та оприлюднено в електронній системі закупівель Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 19 жовтня 2023 року (далі - Висновок від 19.10.2023), де зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а саме, порушення вимог абзацу другого пункту 28 Особливостей. Так, у тендерній документації Замовника відсутня інформація про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, чим порушено вищевказані вимоги законодавства. Починаючи з 12.10.2022 набрали законної сили Особливості, відповідно до яких, учасник може подати тендерну пропозицію, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, тобто, електронна система закупівель, починаючи з 12.10.2022, приймає будь які цінові пропозиції учасників, а отже, твердження позивача, що в пункті 1 розділу 4 «Подання та розкриття тендерної пропозиції» тендерної документації Замовником зазначено, що тендерні пропозиції після закінчення кінцевого строку їх подання або ціна яких перевищує очікувану вартість предмета закупівлі не приймаються електронною системою закупівель - не відповідає дійсності та заперечує механізм роботи електронної системи закупівель. Саме тому, відповідно до абзацу 2 пункту 28 Особливостей, Замовник в тендерній документації обов'язково зазначає інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів. Крім того, в абзаці 3 підпункту 2 пункту 3 розділу 5 «Відхилення тендерних пропозицій» тендерної документації визначено, що Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозицію є такою, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації. Дану вимогу учасник повинен врахувати при поданні тендерної пропозиції, а отже дана інформація повинна бути зазначена Замовником одночасно з іншими вимогами до тендерної пропозиції (або інструкція з підготовки, або одним із критеріїв оцінки тендерної пропозиції тощо), а не в розділі відхилення, з огляду на те, що відхилення - це наслідок подання або неподання тендерної пропозиції, ціна якої є вищою ніж очікувана вартість. Щодо способів усунення порушення, відповідач зауважує, що ним складено Висновок від 19.10.2023 відповідно до Порядку № 552, з дотриманням вимог цього Порядку, а саме відповідач зобов'язав усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, зазначивши спосіб усунення таких порушень, суть якого полягає в тому, що усунення виявлених порушень має відбуватися, з метою недопущення встановлених порушень в подальшому шляхом проведення роз'яснювальної роботи, економічних навчань тощо. Таким чином, Управлінням зазначено один із способів усунення виявленого порушення, який є чітким та зрозумілим. Водночас, відповідач також наголошує, що він не міг не вжити жодних заходів в результаті проведення моніторингу процедури закупівлі, виявивши при цьому порушення вимог законодавства, з огляду на те, що норми Закону № 922 не передбачають процедури усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця процедури закупівлі та укладення з ним договору про закупівлю, адже це б нівелювало функції Держаудитслужби щодо вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб. З огляду на зазначене, заходи визначені відповідачем у п. 3 Констатуючої частини Висновку від 19.10.2023 фактично спрямовані на недопущення таких порушень в майбутньому та, несуть превентивний характер.
13.12.2023 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій в якій позивач виклав позицію аналогічну заявленій ним у позовній заяві, а також додатково зауважив, що твердження відповідача про те, що вимога про відхилення має бути оприлюднена одночасно з іншими вимога суперечить пункту 28 Особливостей, оскільки жодних застережень щодо в якому місці має бути оприлюднена ця вимога пункт Особливостей - не містить. Також, на думку позивача, відповідач фактично визнає, що така вимога є в тендерній документації Замовника, зазначаючи що така вимога повинна бути не в розділі «Відхилення», а отже можна дійти висновку, що відповідачу не подобається, в якому місці це зазначено. Крім того, позивач зазначає, що учасник при подачі Тендерної пропозиції має можливість ознайомитись зі всіма пунктами Тендерної документації, як і з першими, так і з останніми вимогами, тому в учасника є можливість детально ознайомитись зі всіма критеріями та подавати Тендерну пропозицію відповідно до вартості предмета закупівлі.
Ухвалою від 13.11.2023 витребувано у позивача належним чином засвідчену копію тендерної документації (всіх її сторінок) процедури закупівлі, предметом якої є: «Реконструкція 2-го поверху головного корпусу Блок В КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради під реабілітаційне відділення за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 541 (ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція).
27.11.2023 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача надійшли докази, витребувані ухвалою суду від 13.11.2023.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Згідно з наказом Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 28.09.2023 № 49-З «Про початок здійснення моніторингу закупівель» прийнято рішення, зокрема, про початок проведення моніторингу закупівлі UA-2023-05-24-007460-a 24.05.2023 з підстав виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
03.10.2023 та 10.10.2023 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області в електронній системі закупівель в межах проведення моніторингу процедури закупівлі відкритих торгів з особливостями на закупівлю «Реконструкція 2-го поверху головного корпусу Блок В КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради під реабілітаційне відділення за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 541 (ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція)», очікуваною вартістю 33 064 558,46 грн (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2023-05-24-007460-a), та відповідно до пунктів 6 та 11 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», частини п'ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» опубліковано запити замовнику на надання пояснень.
У відповідь на вказані запити, 06.10.2023 та 13.10.2023 відповідно, в електронній системі закупівель Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації було надано відповіді на пояснення з долученням відповідних підтверджуючих документів.
За результатами перевірки Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-24-007460-a (дата початку моніторингу: 29 вересня 2023 р.- дата закінчення моніторингу: 19 жовтня 2023 р.), який затверджено начальником Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області Кондрашовим О.М. та оприлюднено в електронній системі закупівель 19 жовтня 2023 року у відповідності до вимог ч.6 ст.8 Закону №922.
В констатуючій частині вказаного висновку викладено виявлені порушення разом з обґрунтуванням:
«Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, наявності закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) та оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів», зі змінами (далі - постанова № 710), повноти відображення інформації у річному плані закупівель, в оголошенні про закупівлю, в повідомленні про намір укласти договір та у звіті про результати проведення процедури закупівлі відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель, відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства, розгляду тендерних пропозицій з урахуванням вимог Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (у редакції, чинній на момент проведення закупівлі, далі - Особливості), своєчасності укладення договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, правомірності внесення змін до договору, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом. Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - Замовник) на 2023 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням уповноваженої особи, протоколом від 24.05.2023 №1, реєстр отриманих тендерних пропозицій, протокол розкриття тендерних пропозицій, тендерну пропозицію Приватного підприємства «СПЕЦБУДМОНТАЖ-21» (далі - ПП «СПЕЦБУДМОНТАЖ-21»), протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 06.06.2023 № 2, повідомлення про намір укласти договір від 06.06.2023, договір від 12.06.2023 №28/06-23, укладений Замовником з ПП «СПЕЦБУДМОНТАЖ-21» (далі - Договір), звіт про результати проведення процедури закупівлі, оприлюднений в електронній системі закупівель 12.06.2023, додаткова угода від 14.07.2023 № 3 до Договору та повідомлення про внесення змін до договору від 17.07.2023, пояснення та документи Замовника на запити Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (далі - Управління) оприлюднені в електронній системі закупівель 06.10.2023 та 13.10.2023.
За результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства встановлено наступне. Абзацом першим пункту 3 Особливостей передбачено, що закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються замовниками відповідно до вимог Закону з урахуванням Особливостей. Згідно з вимогами пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Відповідно до вимог абзацу другого пункту 28 Особливостей Замовник в тендерній документації обов'язково зазначає інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів. При цьому, в тендерній документації Замовника відсутня інформація про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, чим порушено вимоги абзацу другого пункту 28 Особливостей
За результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам законодавства встановлено порушення вимог абзацу другого пункту 28 Особливостей. За результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі, наявності закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до вимог Закону та оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі відповідно до вимог постанови №710, повноти відображення інформації у річному плані закупівель, в оголошенні про закупівлю, в повідомленні про намір укласти договір та у звіті про результати проведення процедури закупівлі відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель, своєчасності укладення договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, правомірності внесення змін до договору, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом - порушень не встановлено.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області зобов'язує здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому (зокрема, шляхом проведення роз'яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Не погоджуючись з висновком Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 19.10.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-24-007460-a ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 - «Реконструкція 2-го поверху головного корпусу Блок В КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради під реабілітаційне відділення за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 541 (ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція) та вважаючи, що виявлені порушення не мають місце в дійсності, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
За приписами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон №2939-ХІІ).
Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону №2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у/ сфері державного фінансового контролю (далі - орган - державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією, України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності, у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону №2939-ХІІ).
Положеннями частин другої, третьої статті 2 Закону №2939-ХІІ визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі - Положення №43 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Отже, Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому ст.8 Закону №922-VIII.
Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VІІІ (далі - Закон №922-VІІІ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону №922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості), пунктом 23 яких визначено, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону №922-VIII Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.
Абзацами 1-2 частини першої статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Згідно з ч.2 ст.8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Згідно з частинами шостою та сьомою статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
За приписами частини десятої статті 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Частина шоста статті 10 Закону № 922-VIII визначає, що доступ до інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель, є безоплатним та вільним. Інформація про закупівлю, визначена цим Законом, розміщується в електронній системі закупівель безоплатно через авторизовані електронні майданчики.
Відповідно до ст.22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
У тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.
Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Пунктом 37 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Постанова № 1178, у редакції, чинній на момент складення висновку).
Відповідно абз.1 п.3 розділу «Загальні положення» Постанови № 1178 замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей.
За нормою пункту 24 Особливостей № 1178 замовник самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11 червня 2020 р. № 1082, та цих особливостей оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію не пізніше ніж за сім днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
Згідно з пунктом 28 Особливостей № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Замовник в тендерній документації обов'язково зазначає інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.
Якщо замовник зазначає в тендерній документації про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, він повинен зазначити про прийнятний відсоток перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.
Якщо замовник не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, то замовник відхиляє таку тендерну пропозицію відповідно до абзацу тринадцятого пункту 41 цих особливостей.
Так, судом встановлено, що у абзаці 4 розділу «Кінцевий строк подання тендерної пропозиції» пункту 1 «Дата та час розкриття тендерних пропозицій» розділу 4 «Подання та розкриття тендерної пропозиції» тендерної документації позивача передбачено, що тендерні пропозиції після закінчення кінцевого строку їх подання або ціна яких перевищує очікувану вартість предмета закупівлі не приймаються електронною системою закупівель.
Крім того, у пункті 3 «Відхилення тендерних пропозицій» розділі 5 «Оцінка тендерної пропозиції», зокрема, встановлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей; є такою, строк дії якої закінчився; є такою, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації; не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону. (пункт 2).
Також судом враховується, що за результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі, наявності закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до вимог Закону та оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі відповідно до вимог постанови №710, повноти відображення інформації у річному плані закупівель, в оголошенні про закупівлю, в повідомленні про намір укласти договір та у звіті про результати проведення процедури закупівлі відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель, своєчасності укладення договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, правомірності внесення змін до договору, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом - порушень не встановлено.
Крім того, суд відхиляє твердження представника відповідача щодо того, що інформація про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів повинна бути зазначена Замовником одночасно з іншими вимогами до тендерної пропозиції (або інструкція з підготовки, або одним з критеріїв оцінки тендерної пропозиції тощо), а не в розділі відхилення, з огляду на те, що відхилення - це наслідок подання або неподання тендерної пропозиції, ціна якої є вищою ніж очікувана вартість, а чинне законодавство не містить імперативної норми щодо розміщення такої інформації у конкретному розділі тендерної документації замовника, а лише зазначає про необхідність її зазначення.
Оскільки тендерна документація замовника є цілісним документом та розміщується на електронному майданчику системи закупівель у вільному доступі, то це не позбавляє можливості, як учасників закупівлі так і інших заінтересованих осіб ознайомитися з її змістом у повному обсязі.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідач необґрунтовано зазначив відповідні обставини, як порушення позивачем законодавства про публічні закупівлі.
Крім того, в оскаржуваному висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 19.10.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-24-007460-a ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 - «Реконструкція 2-го поверху головного корпусу Блок В КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради під реабілітаційне відділення за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 541 (ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція) зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області зобов'язує здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому (зокрема, шляхом проведення роз'яснювальної роботи, економічних навчань тощо) та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Однак, суд вважає протиправною вимогу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області в оскаржуваному висновку про здійснення Замовником заходів направлених на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема шляхом проведення роз'яснювальної роботи, економічних навчань тощо та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Так, оскаржуваний висновок не відповідає положенням ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення» визначено форму та зміст висновку, який складається за наслідками моніторингу публічних закупівель. Так, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 Розділу II має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Аналізуючи вказану норму права щодо її застосування Верховний Суд у постанові від 26.10.2022 у справі № 420/693/21 дійшов висновку, що законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень. Тобто, виходячи із структури та змісту ч.8 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі», саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
Таким чином Верховний Суд зазначив, що Законом України «Про публічні закупівлі» на офіс Держаудитслужби покладений обов'язок зазначити три варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: 1) вжити вказаних контролюючим органом заходів та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, 2) надати аргументовані заперечення, 3) надати інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
В межах спірних правовідносин в оскаржуваному висновку відповідачем не виконано обов'язок щодо зазначення замовнику трьох варіантів (на його вибір) правомірної поведінки усунення порушення, що також вказує на його невідповідність Закону України «Про публічні закупівлі».
Крім того, слід зауважити, що зазначений відповідачем варіант усунення порушення шляхом «здійснення заходів направлених на недопущення встановленого порушення у подальшому» свідчить про неможливість виконання замовником обов'язку, передбаченого ч.8 ст,8 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо усунення правопорушення протягом 5 робочих днів, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки, В такому разі замовник також позбавлений права відповідно до ч.9 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» бути звільненим від адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку, що свідчить про невідповідність висновку вимогам закону.
Також, слід зазначити, що оскаржуваний висновок є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов'язки для позивача, тобто має відповідати вимогам, визначеним ст.2 КАС України.
Верховним Судом у постанові від 26.01.2023 у справі № 160/3289/21 досліджувалось питання обґрунтованості та вмотивованості висновку Східного офісу Держаудитслужби, який зобов'язав замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, вжити заходів щодо недопущення таких порушень в подальшому та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.
Верховний Суд погодився з доводами позивача, що зазначивши у висновку про необхідність «здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення», відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
На підставі ч.5 ст.242 КАС України у спірних правовідносинах по цій справі підлягають врахуванню висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 26.01.2023 у справі № 160/3289/21.
Таким чином, визначення відповідачем зобов'язання «здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому» не відповідає вимогам закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії, оскільки зобов'язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить про, як встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов'язкового способу його усунення.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цьому випадку Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області зроблено не було.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.
Спонукання Замовника самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення Замовником чинного законодавства.
Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
Зобов'язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов'язкового способу його усунення.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 160/9513/18, від 05 березня 2020 року у справі № 640/467/19, від 23 квітня 2020 року у справі №160/5735/19, від 11 червня 2020 року у справі № 160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справі № 160/11304/19, від 21 січня 2021 року у справі №400/4458/19, від 21 жовтня 2021 року у справі № 640/17797/20 від 30 листопада 2021 року у справі № 420/5590/19 та підстав для відступу від таких висновків не знайшов й Верховний Суд у постанові від 04 травня 2023 року у справі № 160/5890/22.
В свою чергу, встановлення відповідачем в оскаржуваному висновку обов'язку позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема шляхом проведення роз'яснювальної роботи, економічних навчань тощо, не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 травня 2023 року у справі № 160/5890/22.
Таким чином, зазначаючи в оскаржуваному висновку про необхідність «здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема шляхом проведення роз'яснювальної роботи, економічних навчань тощо», Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області не конкретизувало яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Тобто, Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області в оскаржуваному висновку чітко не визначено позивачу конкретний захід, який має бути направлений на недопущення встановленого порушення у подальшому.
При цьому, зобов'язання Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області здійснити заходи, а не захід, свідчить про необхідність вжиття позивачем більше одного заходу, направленого на недопущення встановленого порушення у подальшому. Однак, яких саме заходів Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області при цьому в оскаржуваному висновку не зазначає.
Крім того, в оскаржуваному висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області використовує конструкцію «зокрема», що взагалі ставить позивача у невизначене становище, за якого не є зрозумілим, чи є обов'язковим заходом для позивача «проведення роз'яснювальної роботи, економічних навчань тощо» або ж можливо вжити інші заходи, направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому; чи є достатнім заходом «проведення роз'яснювальної роботи, економічних навчань тощо» або ж необхідно вжити також й інші заходи, направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому.
Суд також звертає увагу на те, що ані наказ Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 28.09.2023 № 49-З «Про початок моніторингу закупівель», ані оскаржуваний висновок, не містять детального опису підстави для початку здійснення моніторингу, не містить фактичного викладу виявлених ознак порушення (порушень), обґрунтування у чому полягають виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Таким чином, висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 19.10.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-24-007460-a ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 - «Реконструкція 2-го поверху головного корпусу Блок В КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради під реабілітаційне відділення за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 541 (ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція) є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що викладені в позові доводи позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
У рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки позивачем у цій справі є суб'єкт владних повноважень, суд не здійснює розподіл судових витрат у силу положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (вул. Старокозацька, буд. 34, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 04011650) до Північного офісу Держаудитслужби (вул. Січових Стрільців, 18, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 40479560) в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 19.10.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-24-007460-a ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 - «Реконструкція 2-го поверху головного корпусу Блок В КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради під реабілітаційне відділення за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 541 (ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (вул. Старокозацька, буд. 34, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 04011650).
Відповідач: Північний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (вул. Стрільців, 18, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 40479560).
Суддя Н.В. Кучугурна