м. Вінниця
16 травня 2024 р. Справа № 120/19202/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крапівницької Н.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі- відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 2), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову в перерахунку пенсії (переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком) відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 025350004381 від 01.11.2023.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії у зв'язку з переходом з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 24 жовтня 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві рішення про відмову у переході на інший вид пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивач акцентує увагу на тому, що ним дотримано усіх умов, що дають право на призначення цього виду пенсії.
Ухвалою від 29.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Також даною ухвалою встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позову заяву.
У встановлений судом строк від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову. Зазначив, що згідно наданих документів період проживання станом на 1 січня 1993 року у зоні посиленого радіологічного контролю з 26.04.1986 по 05.08.1986 та з 01.08.1989 31.12.1992, становить 3 роки 8 місяців 9 днів, що не достатньо для права на пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вказав, що згідно диплому НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 01.09.1986 по 25.07.1987 навчалась у м. Вінниці, також згідно трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 працювала з 28.07.1987 по 26.07.1989 Вінницькій універмаг.
Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення про відмову в переведенні на інший вид пенсії ОСОБА_1 , оскільки між довідкою про місце проживання та періодами роботи згідно трудової книжки вбачаються розбіжності, а саме періоди роботи/навчання на території, яка не відноситься до зони посиленого радіологічного контролю.
06.02.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову та вказав, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві правомірно прийнято рішення про відмову в переведенні на інший вид пенсії.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач 24.10.2023 року звернулась із заявою про перехід на пенсію відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
За принципом екстериторіальності вказану заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.
За результатами розгляду цієї зави, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення №025350004381 від 01.11.2023 про відмову в переведенні на інший вид пенсії. Так в рішенні вказано, що згідно наданих документів період проживання станом на І січня 1993 року у зоні посиленого радіологічного контролю з 26.04.1986 по 05.08.1986 та з 01.08.1989 31.12.1992, становить 3 роки 8 місяців 9 днів, що не достатньо для права на пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вказано, що згідно диплому НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 01.09.1986 по 25.07.1987 навчалась у м. Вінниця, також згідно трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 працювала з 28.07.1987 по 26.07.1989 Вінницькій універмаг.
Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення про відмову в переведенні на інший вид пенсії ОСОБА_1 , оскільки між довідкою про місце проживання та періодами роботи згідно трудової книжки вбачаються розбіжності, а саме періоди роботи/навчання на території, яка не відноситься до зони посиленого радіологічного контролю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28.02.1991 (далі- Закон № 796-XII).
Статтею 49 Закону № 796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Умови призначення пенсії за віком встановлено ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV, в редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.
Згідно з абз. 1 ст. 55 Закону № 796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Відповідно до абзацу 6 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-ХІІ потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у такому порядку: 2 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
У примітці до п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону № 796-XII зазначено, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону № 796-XII пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше.
Таким чином, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та яка постійно проживала або працювала на території зони посиленого радіологічного контролю з моменту аварії на ЧАЕС до 01.01.1993 протягом не менше 4 років, має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.
Так, підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про призначення йому пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку слугувало те, що період роботи (проживання) на території зони посиленого радіологічного контролю відповідно до статті 55 Закону №796-XII, згідно наданих позивачем документів, не підтверджено право на зниження пенсійного віку, оскільки період фактичного проживання у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 року становить 3 роки 8 місяців 9 днів.
Тобто відмовлено позивачу у задоволенні його заяви, з підстав не підтвердження періоду проживання у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років станом на 1 січня 1993 року.
Так, згідно ст.9 Закону №796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
-учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
- потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт.
Згідно із п.4 ч.1ст.11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачені пільги для обумовленої категорії громадян, перелік яких та підстави надання залежать від категорії, до якої вони належать.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.14 Закону №796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Частиною 3 ст.15 Закону №796-XII підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Згідно пп. 5 п. 2.1 Порядку №22-1 при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Наведена норма міститься і в положеннях ч.3 ст. 65 Закону №796-XII, згідно з якими документом, що підтверджує статус громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Так, матеріалами справи підтверджено, що позивач є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії, про що свідчить копія посвідчення № НОМЕР_3 , яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до довідки відділу ведення реєстру Ладижинської територіальної громади № 23-14-228 від 02.10.2023, у якій вказано, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано в м. Ладижин Вінницької області за адресою: АДРЕСА_1 - з 16.11.1984 по 06.03.1990; АДРЕСА_2 - з 06.03.1990 по 04.06.1991; АДРЕСА_3 - з 04.06.1991 по 11.02.2003; АДРЕСА_4 - з 11.02.20030 по 14.03.2003; АДРЕСА_3 - з 14.03.2003 по 07.10.2008; АДРЕСА_5 - з 07.10.2008 по теперішній час.
Отже враховуючи вищенаведене суд доходить висновку, що факт проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 року не менше 4 років є підтвердженим, відтак, останній має право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років .
Окремо суд вказує й на те, що період навчання у м. Вінниці з 01.09.1986 року по 25.07.1987 року та роботи у Вінницькому універмазі з 28.07.1987 року по 26.07.1989 року безпідставно не враховано до періоду проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю, оскільки вказане не свідчить про постійне проживання в іншому місці, лише засвідчує факт навчання у навчальному закладі та роботи, який розташований в іншому місці.
В матеріалах справи відсутні докази проживання позивача в інших місцях.
Суд звертає увагу відповідача щодо помилковості доводів про те, що недостатність періоду проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю, оскільки як підтвердженням цього слугує посвідчення громадянина, який (яка) постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4 серія серії №086202.
Більше того, Верховний Суд України в постановах від 21.11.2006 у справі № 21-1048во06, від 04.09.2015 у справі №690/23/15-а, а також Верховний Суд у постановах від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 24.10.2019 у справі №152/651/17, від 25.11.2019 у справі №464/4150/17, від 27.04.2020 у справі №212/5780/16-а, від 18.06.2020 у справі №404/5266/16-а (2-а/404/29/17) дійшли наступних висновків:
«…єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи. Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи...».
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та фактичних обставин справи, суд зазначає, що наявні в позивача документи, які знаходяться в матеріалах справи, містять достатньо даних, які вказують додержання умови надання пенсій за віком особам, які проживали або працювали на територіях радіоактивного забруднення викладені у ст.55 Закону №796-ХІІ та наявність права зменшення пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, як особі, яка з моменту аварії постійно працювала у зоні посиленого радіоекологічного контролю і станом на 01.01.1993 року прожив у цій зоні не менше чотирьох років.
Натомість відповідачем не надано суду доказів того, що видане позивачу посвідчення серії №086202 визнане недійсним, а раніше присвоєний йому статус скасований (припинений).
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №025350004381 від 01.11.2023 визнається судом протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Суд враховує, що позивач просить суд зобов'язати вчинити відповідні дії саме Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, проте, враховуючи те, що питання щодо переведення позивача на інший вид пенсії вирішувалось саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, а тому, суд прийшов до висновку, що саме цей територіальний орган Пенсійного фонду України належить зобов'язати перевести позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 24.10.2023 року.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у спосіб визначений судом.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (як суб'єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване у даній справі рішення) на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 025350004381 від 01.11.2023 року про відмову у переведенні на інший вид пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 24.10.2023 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, код ЄДРПОУ 42098368)
Суддя Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя
Секретар