Справа № 761/36054/23
Провадження № 1-кп/761/2384/2024
09 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши під час судового розгляду у судовому засіданні в залі суду м. Києві клопотання потерпілої ОСОБА_2 про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100100003308 від 14.08.2023, щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянки України, яка здобула вищу освіту, не працює, вдова, має на утриманні дітей 2009 та 2011 років народження, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_2 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3 ,
До Шевченківського районного суду м. Києва із Шевченківської окружної прокуратури м. Києва 03.10.2023 надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100100003308 від 14.08.2023 року.
Зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_3 вчинила з необережності кримінальне правопорушення проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту за наступних обставин. Так, 14 серпня 2023 року приблизно о 08 годині 01 хвилин, водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 , рухалась в місті Києві, по другорядній дорозі проїзної частини проспекту Берестейського зі сторони провулка Політехнічного в напрямку вул. Шолуденка, зі швидкістю щонайменше 60.52 км/год ± 2.42 км/год., яка перевищувала максимально допустиму швидкість на даній ділянці 50 км/год., та наближалась до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований навпроти будинку №17 по проспекту Берестейському.
Грубо порушуючи вимоги п. п. 2.3 «б», 12.4, 18.1 Правил дорожнього руху, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року, водій ОСОБА_3 проявила неуважність, невірно оцінила дорожню обстановку, не обрала безпечної швидкості та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований навпроти будинку АДРЕСА_2 , перетинаючи даний перехід з права наліво відносно напрямку її руху, вчасно не зреагувала на зміну дорожньої обстановки та не зменшила швидкість і не зупинилась, щоб дати дорогу пішоходу.
Продовживши рух водій ОСОБА_3 виїхала на вказаний нерегульований пішохідний перехід, де не надавши дорогу пішоходу ОСОБА_6 допустила на неї наїзд передньою лівою частиною керованого нею автомобіля «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 .
Внаслідок проявленої грубої злочинної необережності водієм ОСОБА_3 та порушення нею правил безпеки дорожнього руху, потерпілій ОСОБА_6 , в результаті наїзду заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої травми лівого передпліччя: перелом середньої третини лівої променевої кістки (зі зміщенням уламків); фрагментарний перелом лівої ліктьової кістки (зі зміщенням уламків); закритої травми лівої гомілки: внутрішньо-суглобовий уламковий перелом верхньої третини лівої великогомілкової кістки (зі зміщенням уламків); крововилив у м'яких тканинах лобної ділянки справа; садна (без опису морфології) у ділянці обличчя які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Крім цього, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що в діях водія автомобіля «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 2.3 «б», 12.4, 18.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до висновку автотехнічної експертизи.
Під час керування транспортним засобом водій автомобіля «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 порушила п. п. 2.3 «б», 12.4,18.1 Правил дорожнього руху України:
- п. 2.3 «б»: Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на і зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі;
- п. 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.;
- п. 18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 суду пояснила, що їй роз'яснено та зрозуміло суть обвинувачення, підставу для звільнення від кримінальної відповідальності, її право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Так, обвинувачена зазначила, що свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнає у повному обсязі, підтвердила, що здійснила наїзд на потерпілу на пішохідному переході за обставин, які викладені вище, у подальшому завдана шкода була відшкодована потерпілій у повному обсязі. Відтак, просила закрити провадження, оскільки притягується до кримінальної відповідальності вперше та примирилися з потерпілою.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила, що пробачила обвинувачену ОСОБА_3 , яка у повному обсязі відшкодувала завдану шкоду, та примирилася зі нею. Просила клопотання обвинуваченої про звільнення її від кримінальної відповідальності задовольнити та закрити провадження стосовно ОСОБА_3 .
Прокурор ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винної з потерпілою, не заперечував. Підтвердив, що справді наявні підстави для такого звільнення та закриття кримінального провадження. Просив долучити відповідні матеріали кримінального провадження та вирішити питання щодо стягнення із обвинуваченої процесуальних витрат.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані в розпорядження суду матеріали кримінального провадження, суд прийшов до такого висновку.
У відповідності до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Частиною 1 ст. 285 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Санкція ч. 1 ст. 286 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України, який є необережним нетяжким злочином.
Зі змісту обвинувального акту, а також долучених прокурором матеріалів вбачається, що ОСОБА_3 на момент вчинення кримінального правопорушення не перебувала у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до примітки до статті 45 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України не є корупційним злочином.
Крім того, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також примирилася з потерпілою ОСОБА_2 та відшкодувала завдані потерпілій збитки, що безпосередньо підтверджено потерпілою у судовому засіданні.
Враховуючи наведене, оцінюючи визначені кримінальним законом правові підстави звільнення осіб від кримінальної відповідальності, оскільки в судовому засіданні не було встановлено правових перешкод щодо задоволення клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 з приводу звільнення її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, суд вважає, що таке клопотання підлягає задоволенню, а ОСОБА_3 - звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України. Цивільний позов не заявлений.
Також в рамках кримінального провадження №12023100100003308 від 14.08.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.08.2023 було накладено арешт на автомобіль марки «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Враховуючи, що арешт на вказані автомобілі накладався з метою збереження речових доказів, таке майно не підлягає спеціальній конфіскації, судом не призначено покарання у виді конфіскації майна - суд приходить до висновку про необхідність скасування вказаного арешту майна, з огляду на закриття кримінального провадження у порядку ст. 286 КПК України.
Разом з тим, при винесенні остаточного рішення суд у відповідності до ст. 126 КПК України своїм вироком або ухвалою вирішує питання щодо процесуальних витрат.
Так, відповідно до висновку колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.02.2024 у справі №930/497/23 у разі згоди особи на завершення кримінального провадження у формі закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона. Відтак, закриття кримінального провадження стосовно особи на нереабілітуючих підставах і застосування до нього більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє його від сплати процесуальних витрат.
Таким чином, стягненню із обвинуваченої ОСОБА_3 підлягають процесуальні витрати, пов'язані із проведенням судової експертизи №СЕ-19/111-23/43333-ІТ від 18.09.2023 у розмірі 2390 (дві тисячі триста дев'яносто) грн. 00 коп.; судової експертизи №СЕ-19/111-23/48863-ІТ від 19.09.2023 у розмірі 2390 (дві тисячі триста дев'яносто) грн. 00 коп.; судово-медичної експертизи №042-1488-2023 у розмірі 2672 (дві тисячі сімсот дві) грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 126, 174, 284-288, 369-372, 376 КПК України, ст. 44, 46, ч. 1 ст. 286 КК України, суд
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , обвинувачену у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку із примиренням обвинуваченої з потерпілою.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100100003308 від 14.08.2023 - закрити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.08.2023, на автомобіль «Toyota Rav 4 », д.н.з. НОМЕР_1 , який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_3 .
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення:
- судової експертизи №СЕ-19/111-23/43333-ІТ від 18.09.2023 у розмірі 2390 (дві тисячі триста дев'яносто) грн. 00 коп.;
- судової експертизи №СЕ-19/111-23/48863-ІТ від 19.09.2023 у розмірі 2390 (дві тисячі триста дев'яносто) грн. 00 коп.;
- судово-медичної експертизи №042-1488-2023 у розмірі 2672 (дві тисячі сімсот дві) грн. 40 коп.
Речові докази:
-автомобіль «Toyota Rav 4 », д.н.з. НОМЕР_1 , який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_3 - залишити у власниці ОСОБА_3 ;
-компакт-диск з відеозаписом обставин ДТП по АДРЕСА_3 , який міститься в матеріалах кримінального провадження №12023100100003308 від 14.08.2023 - залишити у матеріалах провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1