Справа № 761/17328/24
Провадження № 1-кс/761/11469/2024
10 травня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , поданого у кримінальному провадженню № 12024110000000268 від 08 травня 2024 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024110000000268 від 08.05.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 08 травня 2024 року, близько 10 години 20 хвилин, водій ОСОБА_4 , керуючи вантажним автомобілем марки «MAN TGL 8.180», реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїжджав з території ТОВ «Нова Пошта» депо №3, що на території Бучанського району Київської області, на автодорогу сполучення «м. Боярка - м. Київ», поблизу с. Святопетрівське, в напрямку м. Боярка, в порушення вимог пунктів 2.3 б), д) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - Правила дорожнього руху), згідно з якими «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху», розпочинаючи рух не переконався що це буде безпечним, чим порушив вимоги пункту 10.1 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», виїхав на автодорогу сполучення «м. Боярка - м. Київ» на заборонений червоний сигнал світлофору, чим порушив вимоги пунктів 8.7.3 е) Правил дорожнього руху, відповідно до якого «Сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух» та 8.10 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 Розмітка 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 5.69 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів», де допустив зіткнення з автомобілем марки «KIA CEED», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався по автодорозі «м. Боярка - м. Київ», в напрямку м. Київ.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_7 , пасажири автомобіля «KIA CEED», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від отриманих тілесних ушкоджень померли на місці події.
Грубе порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 2.3 б), д), 10.1, 8.7.3 е) та 8.10 Правил дорожнього руху, перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді загибелі потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
08.05.2024 о 14 годині 30 хвилин (час фактичного затримання) ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
09.05.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
10 травня 2024 року до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , поданого у кримінальному провадженню № 12024110000000268 від 08 травня 2024 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, з підстав у ньому наведених.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти клопотання та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість висунутої ОСОБА_4 підозри. Крім того зазначили, що обрання більш м'якого запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити мінімальний розмір застави.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, вислухавши прокурора, захисника та підозрюваного доходить висновку, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - є однією з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер висунутого обвинувачення, тяжкість можливого покарання в їх взаємозв'язку з можливими ризиками у справі.
Дослідивши надані матеріали слідчий суддя бере до уваги документи, що підтверджують причетність ОСОБА_4 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
У матеріалах клопотання достатньо наявних даних, які указують на факти, що ОСОБА_4 міг вчинити вказане правопорушення і такі є переконливим для суду.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя наділений лише повноваженнями на перевірку обґрунтованості підозри, яка за своїм змістом до процедури висунення обвинувачення в порядку, передбаченому КПК України, на стадії досудового розслідування є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення, повідомлення про яке складається на певному етапі досудового розслідування, коли є підстави для формулювання підозри (ч. 1 ст. 276 КПК України). Повідомлення про підозру персоніфікує кримінальне провадження, є юридичним фактом, що породжує виникнення кримінальних процесуальних правовідносин, та етапом, з якого починає реалізовуватися кримінальна відповідальність.
З наведених обставин, проводячи оцінку наданих суду матеріалів, доводів учасників процесу, слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою, і доводи сторони захисту такої обґрунтованості не спростовують.
При вирішенні питання про ризики, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, за яке санкцією статті передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Також ґрунтуються на матеріалах клопотання і доводи сторони обвинувачення про наявність ризику незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою безпідставної зміни, або відмови їх від раніше наданих показань, оскільки на даний час досудове розслідування у даному кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії, а відтак ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя також вважає, про високу ймовірність існування ризику того, що ОСОБА_4 може перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином.
Відтак, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.
Між тим, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи характер скоєння вищезазначеного злочину, приймаючи до уваги тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, а також інші обставини зазначені ст. ст. 177, 178 КПК України, суд доходить висновку щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без застосування альтернативного заходу у вигляді застави.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 58 (п'ятдесят вісім) днів, тобто до 06 липня 2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1