Справа № 709/717/24
2-а/709/7/24
про відкриття провадження в адміністративній справі
15 травня 2024 року селище Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченко В. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ДПП Національної поліції України, ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 травня
2024 року вказану позовну заяву залишено без руху.
На виконання ухвали суду позивачем недоліки усунуто.
Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, судом встановлено наступне.
Із заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду вбачається, що останній з метою досудового врегулювання спору направив до органу поліцію скаргу на оскаржувану постанову та отримав на неї відповідь 22 квітня 2024 року. Після чого
29 квітня 2024 року ним підготовлено позовну заяву до суду. Крім того, ОСОБА_1 стверджує, що додатковими причинами пропуску строку звернення до суду також є його перебування у постійних службових відрядженнях, а саме у період з 02 по 05; з 10 по 12; з 15 по 19; з 24 по 26 квітня 2024 року; з 30 квітня по 03 травня 2024 року, а тому останній вважає, що строк звернення до суду був пропущений ним з поважних причин, у зв'язку з чим просить його поновити.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08 травня
2024 року вказану позовну заяву повторно залишено без руху.
На виконання ухвали суду позивачем надано копії документів, що підтверджують перебування його у відрядженні у періоди зазначені в заяві.
Враховуючи викладене, вказана обставина, а саме перебування позивача у відрядженнях може бути розцінено судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду із відповідним позовом.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1975 року, §36, суд дійшов висновку, що право доступу до правосуддя є однією із невід'ємних складових права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції. У цьому ж рішенні (§35) ЄСПЛ зазначив, що було б немислимо, щоб ч. 1 ст. 6 Конвенції містила детальний опис наданих сторонам процесуальних гарантій в цивільних справах і не захищала в першу чергу того, що дає можливість практично користуватися цими гарантіями доступу до суду. Ступінь доступу, який надає національне законодавство, також повинен бути достатнім для забезпечення «права на суд», беручи до уваги принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб право доступу було ефективним, особа повинна мати чітку, практичну можливість оскаржити дію, яка становить втручання у його права (рішення ЄСПЛ у справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року, §36).
Щодо обмеження права доступу до правосуддя, у рішенні по справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини» (рішення від 12 липня 2001 року, §44), ЄСПЛ зазначив, що при цьому повинно бути забезпечено, що застосовані вимоги не обмежують або не зменшують доступу до суду особи таким чином або в такій мірі, що порушується сама суть цього права. Крім того, обмеження не буде сумісним з ч. 1 ст. 6, якщо воно не переслідує законної мети і якщо відсутнє розумне співвідношення пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
Крім того, у рішенні по справі «Ейрі проти Ірландії» (рішення від 09 жовтня
1979 року, §24) ЄСПЛ вказав, що Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або ілюзорні права, а права, які є практичними та ефективними. Особливо це стосується права доступу до суду з огляду на визначне місце, яке в демократичному суспільстві належить праву на справедливий судовий розгляд. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каванил'єс проти Іспанії»). Такої ж правової позиції дотримується й Верховний Суд у постанові від 18 грудня 2018 року по справі № 761/5894/17.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на звернення до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Частиною 1 ст. 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Позов поданий з додержанням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України і по ньому можливе відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 171, 268, 269, 286 КАС України, суд,
Поновити позивачу ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду.
Прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
У порядку ст. 286 КАС України справу призначити до судового розгляду на 24 травня 2024 року о 12:00 в залі судових засідань № 1 Чорнобаївського районного суду Черкаської області.
Направити відповідачам копію ухвали про відкриття провадження та роз'яснити їх право у строк 5 днів з дня отримання копії даної ухвали надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 162 КАС України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, про що до відзиву додається документ, що підтверджує таке надіслання (надання).
У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 3 ст. 79 КАС України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Згідно ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України -
https://cb.ck.court.gov.ua/sud2322.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду з підстав порушення правил підсудності шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Левченко