Справа № 703/1708/24 р.
3/703/1007/24
15 травня 2024 року Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Крива Ю.В., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ВЧ- НОМЕР_1 , водій-механік, посвідчення водія НОМЕР_2 від 30.11.1999 року, РНОКПП: НОМЕР_3 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановила:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 313232 від 09.04.2024 року, ОСОБА_1 , 09 квітня 2024 року о 08 год.25 хв., в м. Сміла по вул. Мазура, керував автомобілем Опель, д.н.з НОМЕР_4 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (млява мова, зіниці очей не реагують на світло), від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пояснив, що свою вину він не визнає, окрім цього пояснив, що він є військовослужбовцем, наразі знаходиться на лікуванні в КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня» пов'язаного з розладом у нього нервової системи. Окрім цього відносно нього ведеться досудове слідство ДБР за підозрою самовільного залишення частини. Тому, коли його зупинили працівники поліції, від відмовся від освідування в ЧОНД, не маючи на меті уникнути відповідальності, а лише з причин того, що він побоювався, що його можуть не повезти в ЧОНД, а затримати, оскільки вже були подібні випадки з іншими військовослужбовцями. Під час спілкування з поліцейськими, він повідомив, що лікується у лікаря психіатра йому прописані ліки, які він не вживає перед тим, як керувати автомобілем. На що йому було запропоновано пройти освідування на ЧОНД щодо наркотичного сп'яніння. Окрім цього просив врахувати, що під час хвилювання, враховуючи розлад нервової системи в нього дійсно могли тремтіти руки. Також просив долучити до матеріалів справи Епікриз виписний з медичної картки стаціонарного хворого №1068 КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня» в якому зазначено, що він на момент його зупинки працівниками поліції проходив лікування. Пояснив, що він коли хвилюється, то заікається, тремтять руки, на фоні його стану здоров'я після повернення з війни. Тому просив не притягувати його до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, відео запис з місця події, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і беззаперечних доказах.
Щодо інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд дійшов такого висновку.
ОСОБА_1 інкримінується порушення Правил дорожнього руху, а саме:
п. 2.5 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає три окремих склади адміністративного правопорушення, а саме: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів; 3) відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає в керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, або у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння особою, яка керує транспортним засобом. Обов'язковою ознакою правопорушення є саме факт керування транспортним засобом водієм.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши диск з відеозаписом встановлено, що працівниками поліції під час оформлення на ОСОБА_1 протоколу проадміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, не знайшли своє підтвердження відомості які зазначені у фабулі адміністративного протоколу та у направленні на огляд до ЧОНД ОСОБА_1 , щодо явних ознак наркотичного сп'яніння, а саме: млява мова, зіниці очей не реагують на світло. З відеозапису вбачається, що поліцейський повідомляє щодо тремтіння у ОСОБА_1 рук, що є ознакою наркотичного сп'яніння, однак в протоколі даної ознаки відображено не було. Окрім цього на відео не зафіксовано безпосереднього факту тремтіння рук, а лише повідомляється про це поліцейським. Слід звернути увагу, що огляду перевірки зіниць очей щодо реагування на світло, як зазначено в протоколі, поліцейськими не проводився, крім того ОСОБА_1 під час фронтального спілкування з працівниками поліції постійно перебував у затемнених окулярах для зору та їх не знімав, а також не знайшло і своє підтвердження щодо ознаки млявої мови у ОСОБА_1 . На відеозаписі працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти медичний огляд в ЧОНД щодо наркотичного сп'яніння та вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення зазначав, тільки що ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп'яніння.
Тому наданий до суду відеозапис не відображає відомостей про вчинення правопорушення.
Також суддею було досліджено наданий ОСОБА_1 Епікриз виписний з медичної картки стаціонарного хворого №1068 КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня», відповідно до якого ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 16.03.2024 р. по 23.04.2024 р. з діагнозом: «розлад пристосованих реакцій у емоційно нестійкої особистості».
За змістом ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних не законним шляхом, також на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи, які притягують до адміністративної відповідальності, і якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь даної особи. При цьому, ЄСПЛ у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Таким чином, суд вважає, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки такі відомості не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення, та відео запис, як доказ є неналежний, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження в даній справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.33-35,40-1, ч.1 ст.130, ст.247, ст.ст.279,283-285 КУпАП, суддя,-
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.
Суддя: Ю.В.Крива