Справа № 541/1109/24
№ провадження 1-кп/541/169/2024
16 травня 2024 року місто Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород Полтавської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 12024170550000153 від 09.02.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Троїцьке Луганської області, не працюючого, утриманців не маючого, холостого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше судимого: 27.08.2008 вироком Троїцького районного суду Луганської області за ч. 3 ст. 296, ст. 71, ст. 72 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі, 03.09.2009 умовно-достроково звільненого від відбуття покарання, невідбутий строк 1 рік 17 днів; 01.10.2010 вироком Троїцького районного суду Луганської області за ч. 1 ст. 122, ст. 71 КК України до 2 років позбавлення волі, 19.04.2016 вироком Троїцького районного суду Луганської області за ч.1 ст. 126 КК України до 510 гривень штрафу; 28.03.2019 вироком Старобільського районного суду Луганської області за ч. 1 ст. 121, ч. 5 ст. 72 КК України до 5 років позбавлення волі, 28.07.2023 звільненого по відбуттю строку покарання
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
09.02.2024 близько 20 год. 40 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу залізничної станції «Кибинці», маючи намір та бажання на таємне викрадення чужого мийна, прибув до огородженої парканом території домоволодіння, що розташована по АДРЕСА_2 .
ОСОБА_4 реалізуючи свої кримінально- протиправні дії, достовірно знаючи, що на території України запроваджено воєнний стан, скориставшись тим, що власник майна та інші сторонні особи за його діями не спостерігають, тобто діючи таємно, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, діючи в умовах воєнного стану, що введений у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 та продовжено по теперішній час, зайшов на огороджену територію домоволодіння за вказаною адресою та шляхом пошкодження замикаючого пристрою вхідних дверей, проник всередину квартири АДРЕСА_3 розташованої в житловому будинку, де виявив та в подальшому викрав мобільний телефон марки «Samsung J1 2016 Duos SM- НОМЕР_1 », з об'ємом пам'яті 8 GB, вартість якого відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-24/4007-ТВ від 07.03.2024 становить 933 гривні 33 копійок, а також мобільний телефон «Samsung Galaxy A51», з об'ємом пам'яті 4 GВ RAM та 64 GB ROM, ринкова вартість якого відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-24/4006-ТВ від 07.03.2024 становить 3133 гривні 67 копійок, належні потерпілій ОСОБА_6 .
Після цього, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим повністю довів свій кримінально-протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна до кінця, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальних збитків на загальну суму 4067 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_7 свою вину визнав повністю. Пояснив, що 09.02.2024 року не встиг на електричку та опинився на ст. Кибинці. Це сталося приблизно о 20.00 год. В одному з будинків біля вокзалу він побачив світло, зайшов у двір , підійшов до дверей будинку, погукав мешканців будинку, йому ніхто не відповів, він смикнув вхідні двері , відкрив їх та зайшов у будинок, там нікого не було, на столі побачив два мобільних телефона, пляшку вина, кружку, які забрав. Вийшов з будинку і пішов на вокзал, де його затримали працівники поліції, все викрадене у нього було вилучено. Просив суворо не карати, в скоєному разкаюється.
Потерпіла ОСОБА_6 надала заяву, в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності. При призначенні покарання покладалася на розсуд суд.
Захисник ОСОБА_5 просив обрати покарання із застосуванням іспитового строку.
Крім визнання вини ОСОБА_4 , його вина підтверджується сукупністю доказів, зібраних під час досудового розслідування, дійсність та достовірність яких жодною із сторін не оспорюється, зокрема дослідженими у судовому засіданні:
- витягом з ЄДРДР від 09.02.2024;
- протоколом про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 09.02.2024;
- протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 09.02.2024 року за адресою: АДРЕСА_4 ;
- протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 10.02.2024 року за адресою: с.Кибинці Миргородського району, станція Кибинці регіональної філії «Південна залізниця»;
- постановою про визнання і приєднання до матеріалів провадження речових доказів від 10.02.2024;
- розпискою ОСОБА_6 про отримання на зберігання мобільних телефонів;
- протоколом про затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 10.02.2024 року;
- висновком експерта №100 від 12.02.2024;
- протоколом про проведення слідчого експерименту від 13.02,2024 року за участі підозрюваного ОСОБА_4 ;
- висновком експерта №СЕ-19/117-24/3612-Д від 29.02.2024;
- висновоком експерта №СЕ-19/117-24/3613-Д від 29.02.2024;
- висновком експерта №СЕ-19/117-24/4007-ТВ від 07.03.2024;
- висновоком експерта №СЕ-19/117-24/4006-ТВ від 07.03.2024;
- постановою про визнання і приєднання до кримінального провадження речових доказів від 01.03.2024.
Оцінюючи в сукупності всі обставини по справі суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України , доведена поза розумним сумнівом, і його дії вірно кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка) поєднаного із проникненням у житло, вчиненого в умовах воєнного стану.
Прокурор просив визнати ОСОБА_4 винним за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 6 років позбавлення волі. Також стягнути витрати на проведення експертизи в сумі 8708,72 грн. та вирішити питання речових доказів.
Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті Основної частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Системний аналіз та юридичний зміст положень ст.65 КК України вказує на те, що загальні засади призначення покарання (ст.65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. При цьому, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 міри покарання, суд приймає до уваги, що відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже ці дані підлягають обов'язковому врахуванню. Крім того, під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.
При призначенні покарання суд приймає до уваги, що обвинувачений розкаюється у скоєному, вину у скоєні правопорушення визнав повністю, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, потерпіла не наполягає на суворій міри покарання, матеріальна шкода відшкодована, як пом'якшувальні вину обставини, разом з тим ОСОБА_4 є неодноразово судимим, скоїв тяжкий злочин, не має постійного місця проживання.
При призначенні покарання, суд враховує характер і ступень тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, характеризуючі дані на ОСОБА_4 , його відношення до скоєного та вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе лише в ізоляції від суспільства, тому ОСОБА_4 слід призначити покарання у межах санкції ч.4 ст.185 КК України і вважає, що призначене судом покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження ним нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з того, що по справі були понесені витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи у розмірі 8708, 72 грн., то відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України ці витрати слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 373-374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України і призначити покарання у вигляді 5 (п'ять) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді тримання під вартою.
Початок строку відбування покарання відраховувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 , тобто з 10.02.2024 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 8708 (вісім тисяч сімсот вісім) гривень 72 копійки.
Речові докази:
- сліди папілярних узорів пальців рук на восьми відрізках липкої стрічки в пакеті встановленого зразка «Україна МВС Експертна Служба» з серійним номером 0596039; дві дактилокскопічні картки (на підозрюваного ОСОБА_4 та на потерпілу ОСОБА_6 ) пакеті встановленого зразка «Україна МВС Експертна Служба» з серійним номером НОМЕР_2 ; сліди папілярних узорів пальців рук на п'яти відрізках липкої стрічки в пакеті встановленого зразка «Україна МВС Експертна Служба» з серійним номером 2292452; стрижень металевий; пластикова ємність; чашка з візерунком; скляна пляшка «Таємна вечеря»; скляна пляшка «NEMSROFF»; змив з зовнішньої ручки вхідних дверей (аплікатор); змив з зовнішньої ручки дверей №2 (аплікатор); змив РБК (аплікатор) з поверхні вхідних дверей; змив РБК та контроль з поверхні дверей, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області - знищити.
- мобільний телефон марки «Samsung J1 2016 Duos SM- НОМЕР_1 », з об'ємом пам'яті 8 GB мобільний телефон «Samsung Galaxy A51», з об'ємом пам'яті 4 GВ RAM та 64 GB ROM, які передані на відповідальне зберігання потерпілій - залишити у власності ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений в Полтавський апеляційний суд через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
СуддяОСОБА_1