Справа №295/4465/24
Категорія 4
2-н/295/629/24
про відмову у видачі судового наказу
22.04.2024 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Перекупка І.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, -
26.03.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» подала до суду заяву про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати вартості послуг розподілу природного газу в розмірі 1472,99 грн за період з 01.09.2023 по 29.02.2024 та судовий збір в сумі 302,80 грн.
При вирішенні питання щодо видачі судового наказу суддя дійшов до висновку, що у видачі судового наказу необхідно відмовити з наступних підстав.
Згідно ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі, якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Відповідно до довідки відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Житомирській області від 08.04.2024, що надійшло до суду 10.04.2024, зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06.11.2019 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, в заяві про видачу судового наказу заявник зазначає, що за адресою: АДРЕСА_2 надаються послуги з розподілу природного газу та додані до заяви про видачу судового наказу документи також відповідають цій адресі, тобто заявник обґрунтовує, що заборгованість виникла саме за цією адресою, проте як боржник зареєстрований зовсім за іншою адресою.
Суду не надано документів, які б підтверджували право власності боржника на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 .
Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу містяться у ст. 163 ЦПК України.
За приписами п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості (п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України).
Нормами п. 5 ч. 2 ст. 163 КПК України передбачено, що в заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Із заяви стягувача про видачу судового наказу про стягнення заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 являється споживачем розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_2 .
Разом з тим, з доданих до заяви про видачу судового наказу документів не вбачається, що ОСОБА_2 є споживачем послуг, які надає стягувач, за вказаною адресою, або є власником зазначеного майна, що в силу вимог ч. 4 ст. 318 ЦК України зобов'язує його сплачувати житлово-комунальні послуги.
Долучені до заяви розрахунки щодо заборгованості ОСОБА_1 за надання послуг з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_2 , не є достатнім доказом на підтвердження проживання останнього за цією адресою та виникнення обов'язку зі сплати послуг.
Зі змісту п. 6 ч. 1 ст. 1 "Про житлово-комунальні послуги" вбачається, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не відповідає вимогам, передбаченим ст. 163, п. 5 ч. 2, п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, оскільки в ній не зазначені повні відомості, які передбачають виникнення або порушення права грошової вимоги саме до зазначеного боржника, до заяви не долучені докази, які підтверджують, що ОСОБА_3 є споживачем послуг, які надає заявник, а також докази про укладання в письмовій або електронній формі договору, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, а суд позбавлений процесуальної можливості самостійно визначати та витребувати такі відомості в наказовому провадженні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Нормами п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
З огляду на викладене, суд відмовляє у видачі судового наказу на підставі п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, оскільки заявником не доведено на підставі належних доказів, що він має право вимоги до ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 163, 165 ЦПК України, суддя
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів, з дня її підписання.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.Г. Перекупка