Справа № 161/9227/24
Провадження № 1-кс/161/2623/24
про арешт майна
м. Луцьк 15 травня 2024 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна,
Слідчий СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про арешт майна, вилученого 13.05.2024 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 ,а саме: футболки білого кольору з маркуванням «I'LL BE BACK», шортів синього кольору зі слідами РБК, шортів чорного кольору з смужками білого кольору з логотипом «UMBRO», сандалів з маркуванням «STEINER», зарядного шнура червоного кольору.
Клопотання мотивує тим, що у провадженні СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені 13.05.2024 до ЄРДР за №12024030580001700 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Під час проведення огляду місця події 13.05.2024 були вилучені речі вказані в клопотанні, які постановою слідчого від 14.05.2024 визнано речовими доказами.
Оскільки вказане майно, на думку слідчого та прокурора, має важливе значення у вказаному кримінальному провадженні, з метою його дослідження органом досудового розслідування, та в зв'язку з тим, що воно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, тому звернулися з даним клопотанням до суду.
В судове засідання прокурор, слідчий, власник майна або ж його представник не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, водночас, подали суду клопотання про проведення судового засідання за їх відсутності, слідчий та прокурор, кожен зокрема, подане клопотання підтримують повністю, власник майна не заперечує щодо накладення арешту, а тому, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, судове засідання проводиться за їх відсутності, а також не здійснюється фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, суд приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно з ст.98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів клопотання вбачається, що вказані у клопотанні речі були вилучені в ході огляду місця події 13.05.2024, клопотання подано до суду 14.05.2024, що поштовим конвертом, а тому суд вважає, що строки його подачі слідчим, відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, дотримано.
Зважаючи, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для арешту вказаного в клопотанні майна, оскільки майно у вигляді речей відповідає критеріям, визначеним ст.98, ч.2 ст.167 КПК України, є доказом злочину, так як зберегло на собі його сліди, а тому з метою його збереження та дослідження органами досудового слідства, на нього слід накласти арешт.
На підставі викладеного, керуючись ст.170-173 КПК України, суд,
Клопотання СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 13.05.2024 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 : футболку білого кольору з маркуванням «I'LL BE BACK», шорти синього кольору зі слідами РБК, шорти чорного кольору з смужками білого кольору з логотипом «UMBRO», сандалі з маркуванням «STEINER», зарядний шнур червоного кольору.
Заборонити користуватись та розпоряджатись майном, на яке накладено арешт.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1