29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
м. Хмельницький
"06" травня 2024 р. Справа № 924/229/24
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Крупській В.В., розглянувши матеріали
за позовом Фізичної особи-підприємця Ступницької Галини Яківни м. Кам'янець-Подільський
до 1. Кам'янець-Подільської міської ради м. Кам'янець-Подільський
до 2. Фізичної особи-підприємця Багінського Артема Олександровича м. Хмельницький
про визнання недійсним договору про надання правничої допомоги від 24.11.2023
За участю:
від позивача: Воєвідко М.В. згідно Ордера серія ВХ № 1060012 від 02.01.2024
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
З оголошенням перерви в судовому засіданні 24.04.2024.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Відповідно до ст. 240 ГПК України, в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
26.02.2024 до Господарського суду Хмельницької області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Ступницької Галини Яківни м. Кам'янець-Подільський до Кам'янець-Подільської міської ради м. Кам'янець-Подільський та до Фізичної особи-підприємця Багінського Артема Олександровича м. Хмельницький про визнання недійсним договору про надання правничої допомоги від 24.11.2023, укладеного між Кам'янець-Подільською міською радою та адвокатом Багінським А.О.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2 договір про надання правничої допомоги підлягає визнанню недійсним на підставі ч.1 ст. 203 та ч.1 ст. 215 ЦК України, оскільки останній укладено з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", ч.1 ст.3, ч.1 ст.23 Бюджетного кодексу та підписано особою з перевищенням повноважень. Зауважує, що договір про надання правничої допомоги від 24.11.2023 підписаний заступником міського голови та членом виконавчого комітету за посадою, а предметом даного договору є підготовка в тому числі позову Кам'янець-Подільської міської ради до виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради, департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Кам'янець-Подільської міської ради, Ступницької Г.Я. Наголошує, що з урахуванням приписів ст.12, ч.2 ст.42 , ч.3, 4, 8 ст.51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" заступник міського голови не може вчиняти в інтересах міської ради дії в тому числі і підписувати договори, оскільки такі повноваження притаманні лише міському голові, секретарю міської ради та, у визначених законом випадках, депутатам, що вказує на недійсність даного договору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2024, позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.
Ухвалою суду від 01.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/229/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11год. 00хв. 18.03.2024.
18.03.2024 на адресу суду через систему "Електронний суд" від відповідача 1 надійшов відзив на позов (вх.№05-22/2045/24) із запереченнями. У відзиві відповідач 1 зазначає про те, що договір про надання правничої допомоги укладений між адвокатом та його клієнтом жодним чином не створює для позивача жодних додаткових зобов'язань, а відтак не може порушувати її права. У відзиві зауважує, що міський голова міста Кам'янець-Подільський у момент підписання договору перебував у відпустці, а обов'язки міського голови здійснював його заступник на підставі розпорядження міського голови № 773-в від 23.11.2023. Відповідно до принципу інституційної безперервності здійснення владних повноважень, повноваження міського голови, як найвищої посадової особи органу місцевого самоврядування мають здійснюватися безперервно, незалежно від існування тимчасових об'єктивних чи суб'єктивних обставин які можуть перешкодити здійснювати такі повноваження обраному міському голові (наприклад на випадок хвороби). У таких випадках у штаті Кам'янець-Подільської міської ради передбачена посада заступника міського голови, на якого може бути покладено обов'язок здійснювати повноваження міського голови у випадку його тимчасової відсутності. Натомість Кам'янець-Подільська міська рада в особі Кам'янець-Подільського міського голови схвалює укладений договір адже він спрямований на досягнення захисту прав територіальної громади.
18.03.2024 в підготовчому засіданні оголошено перерву на 10:30год. 27.03.2024, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
27.03.2024 на адресу суду через систему "Електронний суд" від відповідача 2 надійшла заява (вх.№05-22/2315/24), в якій проти позову заперечує з підстав, наведених відповідачем 1 у відзиві на позов, а також просить здійснювати розгляд справи без його участі, у зв'язку із перебуванням у відрядженні.
Ухвалою суду від 27.03.2024 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11:00год. 15.04.2024.
15.04.2024 на адресу суду через службу діловодства від представника позивача надійшла заява (вх.№05-22/2735/24), в якій просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку із неможливістю з'явитись в засідання суду.
Ухвалою суду від 15.04.2024 відкладено судове засідання у даній справі на 12:20год. 24.04.2024.
24.04.2024 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№05-22/2989/24) із доданими до них документами. В поясненнях представник позивача зазначає про те, що ним було надіслано адвокатський запит до Кам'янець-Подільської міської ради з проханням надати рішення, яким оскаржуваний договір підтримано/затверджено чи схвалено. У відповідь на запит, адвоката повідомлено, що договір про надання правничої допомоги від 24.11.2023, укладений між Кам'янець-Подільською міською радою та адвокатом Багінським А.О. не потребує додаткового затвердження/підтримання/погодження чи схвалення, а тому запитуване рішення не приймалось та відсутнє. В поясненнях, представник позивача просить суд долучити до матеріалів справи додаткові докази по справі.
Адресовані до суду докази судом оглянуто та долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні відповідач 2 проти позовних вимог заперечував, письмового відзиву на позов не подав.
24.04.2024 в судовому засіданні оголошено перерву на 11:00год. 06.05.2024, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
06.05.2024 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача 2 надійшла заява (вх.№05-22/3241/24) про розгляд справи без його участі.
Представник позивача в судовому засіданні 06.05.2024 позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.
Представники відповідача 1 та відповідача 2 в судове засідання 06.05.2024 не з'явились.
Відповідач 1 був належним чином повідомлений про розгляд справи, ухвалу суду від 25.04.2024 було надіслано в його електронний кабінет, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, яка знаходиться в матеріалах справи.
Відповідач 2 письмового відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач 2 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.
24.11.2023 між Кам'янець-Подільською міською радою в особі в.о. міського голови, заступника міського голови Сергія Васильченка, який діє на підставі розпорядження міського голови №773-в від 23.11.2023, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Довіритель) та адвокатом Багінським Артемом Олександровичем (Виконавець) було укладено Договір про надання правничої допомоги.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Довіритель доручає, а Виконавець відповідно до чинного в Україні законодавства приймає на себе зобов'язання здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Довірителя, надавати іншу юридичну допомогу в обсязі і на умовах, встановлених цим Договором, коду ДК 021:2015:79110000-8 Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва.
Обсяг правової допомоги: виконавець зобов'язується здійснити правовий аналіз документів, збір документів, складання правової позиції, підготовку процесуальних документів необхідних забезпечення позиції Довірителя у справі за позовом Кам'янець-Подільської міської ради до виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради, департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста, Ступницької Г.Я. про визнання недійсним договору та визнання права комунальної власності в суді першої, апеляційної та касаційної інстанції.
Згідно з п. 2.1 Договору, сторони погодили, що розмір винагороди (гонорару) Виконавця за виконання правничої допомоги визначеної в п. 1.2 Договору становить 1000,00грн.
Пунктом 8.1 Договору, сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2024.
Договір підписаний від Довірителя в.о. міського голови, заступником міського голови Сергієм Васильченко, який діє на підставі розпорядження міського голови №773-в від 23.11.2023, від Виконавця договір підписано адвокатом Артемом Багінським. Договір скріплено відтиском печаток сторін.
Пунктом 3 розпорядження Кам'янець-Подільського міського голови №773-в від 23.11.2023 обов'язки міського голови на період відпустки покладено на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Кам'янець-Подільської міської ради Сергія Васильченка (підстава, заява ОСОБА_1 від 23.11.2023). Відповідно до п.1 розпорядження відпустка надається з 24 листопада по 26 листопада 2023року.
В матеріалах справи наявна відповідь Кам'янець-Подільського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області №05-06-10/35 від 09.01.2024 (на адвокатський запит адвоката Воєвідко М.Я. від 04.01.2024), згідно якої начальник управління повідомляє про те, що Кам'янець-Подільська міська рада не має відкритих рахунків в органах Казначейства. Разом з тим, в Кам'янець-Подільському управління державної казначейської служби України Хмельницької області перебуває на розрахунково-касовому обслуговуванні та має відкриті бюджетні рахунки виконавчий комітет Кам'янець-Подільської міської ради (код ЄДРПОУ 04060542), який є її виконавчим комітетом. Протягом 4 кварталу 2023 року виконавчим комітетом Кам'янець-Подільської міської ради не перераховувались кошти на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 .
Листом від 22.04.2024 №/02-25-959 Виконавчий комітет Кам'янець-Подільської міської ради повідомив адвоката Максима Воєвідка (на адвокатський запит від 16.04.2024) про те, що Договір про надання правничої допомоги від 24.11.2023, укладений між Кам'янець-Подільською міською радою та адвокатом Багінським А.О. не потребує додаткового затвердження/підтримання/погодження чи схвалення, тому відповідне рішення не приймалось.
Позивачем на підтвердження відсутності винесення на розгляд сесії Кам'янець-Подільської міської ради питання про додаткове затвердження/підтримання/погодження чи схвалення надано Витяг з протоколу засідання тридцять п'ятої сесії Кам'янець-Подільської міської ради VIII скликання від 02.11.2023; Витяг з протоколу засідання тридцять шостої (позачергової) сесії Кам'янець-Подільської міської ради VIII скликання від 30.11.2023; Витяг з протоколу засідання тридцять сьомої сесії Кам'янець-Подільської міської ради VIII скликання від 21.12.2023; Витяг з протоколу засідання тридцять восьмої (позачергової) сесії Кам'янець-Подільської міської ради VIII скликання від 26.12.2023; Витяг з протоколу засідання тридцять дев'ятої сесії Кам'янець-Подільської міської ради VIII скликання від 22.02.2024; Витяг з протоколу засідання сорокової сесії Кам'янець-Подільської міської ради VIII скликання від 11.04.2024.
Також до справи долучено розпорядження Кам'янець-Подільського міського голови №151-в від 14.03.2024, згідно якого, на період відпустки міського голови з 15.03. по 19.03.2024, обов'язки міського голови покладено на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Олександру Шевчук (проведення засідань виконавчого комітету, у відповідності до статті 53 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україна"), (підстава, заява ОСОБА_1 від 14.03.2024).
Позивач вважає, що укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2 Договір від 24.11.2023 укладено з порушенням вимог з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (Кам'янець-Подільська міська рада не зареєстрована на електронних майданчиках ДП "Прозоро"), ч.1 ст.3, ч.1 ст.23 Бюджетного кодексу та підписано не уповноваженою особою.
З огляду на що, останній підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України, що стало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом береться до уваги таке.
Предметом позову у даній справі є вимога Фізичної особи-підприємця Ступницької Галини Яківни м. Кам'янець-Подільський про визнання недійсним Договору про надання правничої допомоги від 24.11.2023, укладеного між Кам'янець-Подільською міською радою та адвокатом Багінським А.О.
Підставою позовних вимог позивач зазначає те, що укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2 Договір про надання правничої допомоги від 24.11.2023 суперечить ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом як порушеного права, так і охоронюваного законом інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Наявність інтересу означає, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав в інших осіб. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є визнання правочину недійсним (п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Позивач зазначає про порушення прав фізичної особи підприємця Ступницької Г.Я., оскільки оспорюваним договором надаються адвокату права щодо формування позиції та представництва інтересів Кам'янець-Подільської міської ради у справі про визнання недійсним договору де вона є відповідачем.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.
Тобто недійсність правочину зумовлюється наявністю недоліків його складових елементів: незаконність змісту правочину, недотримання форми, невідповідність дефекту суб'єктного складу, невідповідність волевиявлення внутрішній волі.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (такий висновок міститься у п. 5.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18)
Отже, відповідно до ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання оспорюваного правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20, у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами п. 4 ст. 1, ч. ч. 3, 5 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
З аналізу умов спірного договору про надання правової допомоги від 24.11.2023 та наведених положень чинного на момент його укладення законодавства, суд доходить висновку, що договір про надання правової допомоги від 24.11.2023 за своєю правовою природою є договором надання послуг.
Законом України "Про публічні закупівлі" встановлюються правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У п. 9 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" законодавець дав визначення замовникам на яких поширюється дія вказаного закону. Замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування" міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Отже, відповідач 1 є замовником в розумінні п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі".
Частиною 7 ст. 2 Закону "Про публічні закупівлі" встановлено, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон застосовується до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;.
Судом враховується, що Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні (затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022) в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, а згідно з Указом Президента № 49/2024 від 05.02.2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, згідно з Указом Президента № 271/2024 від 06.05.2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 271/2024 від 06.05.2024.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2022р. №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Особливості №1178), на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Відповідно до п.1 Особливостей №1178 ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Пунктом 11 Особливостей №1178 визначено, що для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. У разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Здійснивши аналіз договору від 24.11.2023 (зокрема, взявши до уваги п.п 1.2, 2.1 договору щодо ціни) суд констатує, що ціна договору становить менше 50000грн., з огляду на що, та враховуючи приписи ч.1 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі", п.11 Особливостей №1178, суд доходить висновку, що доводи позивача про те, що договір від 24.11.2023 суперечить Закону України "Про публічні закупівлі" не знайшли свого підтвердження, а тому відсутні підстави для визнання недійсним договору з цих мотивів.
Надаючи оцінку доводам позивача про укладення оспорюваного договору поза межами бюджетного періоду, судом враховується, що відповідно до п.2.2. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.03.2012 № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 березня 2012 р. за № 419/20732 (в редакції на момент укладення спірного договору, а саме із змінами внесеними Наказами Міністерства фінансів № 439 від 16.12.2022): - розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов'язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 (далі - Реєстр) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання (абз.1); - за умови взяття бюджетного зобов'язання, за яким здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг з урахуванням особливостей, визначених законодавством, без застосування процедур закупівель / спрощених закупівель / електронних каталогів для закупівлі товарів розпорядник бюджетних коштів подає до органу Казначейства Реєстр відповідно до абзацу першого цього пункту протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов'язання або протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів) (абз.3).
Таким чином, закріплений у законодавстві порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань дає можливість замовникам з числа бюджетних установ проводити процедури закупівлі на наступний рік і реєструвати бюджетні зобов'язання за договорами про закупівлю для потреб наступного бюджетного періоду, отже, доводи позивача про порушення бюджетного законодавства під час укладення оспорюваного договору не знайшли свого підтвердження.
Щодо доводів позивача про те, що оспорюваний договір від імені Кам'янець-Подільської міської ради укладено з перевищенням повноважень, судом враховується, що від імені Кам'янець-Подільської міської ради договір підписано в.о. міського голови, заступником міського голови Сергієм Васильченко, який діє на підставі розпорядження міського голови №773-в від 23.11.2023р.
Як стверджується пунктом 3 розпорядження Кам'янець-Подільського міського голови №773-в від 23.11.2023 обов'язки міського голови на період відпустки покладено на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Кам'янець-Подільської міської ради Сергія Васильченка (підстава, заява ОСОБА_1 від 23.11.2023). Відповідно до п.1 розпорядження відпустка надається з 24 листопада по 26 листопада 2023року.
Матеріали справи не містять доказів визнання недійсним або скасування означеного розпорядження, а надання оцінки щодо правомірності вказаного розпорядження не є компетенцією господарського суду. Таким чином доводи позивача щодо укладення договору з перевищенням повноважень не знайшли свого підтвердження.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про непідтвердженість доводів позивача щодо наявності підстав для визнання договору про надання правничої допомоги від 24.11.2023р. недійсним, а тому у позові необхідно відмовити.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
У зв'язку із відмовою у позові, витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Проте, оскільки позивач є інвалідом II групи захворювання, вона звільнена від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 16.05.2024.
Суддя В.О. Кочергіна
Виготовлено 4 примірників:
1-до справи (в паперовому екз.),
2- представнику позивача адвокату Воєвідко М.Я. (в електронний кабінет),
3- відповідачу 1 Кам'янець-Подільська міська рада (в електронний кабінет),
4-відповідачу 2 ФОП Багінському А.О. (в електронний кабінет).