Справа № 161/6002/24
Провадження № 2/161/2347/24
(заочне)
14 травня 2024 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Гриня О. М.,
за участю секретаря судового засідання Жежерун Д. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю,-
Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради (далі по тексту рішення - ДСВП Луцької міської ради, департамент) звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09 червня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради (перейменовано в Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради) із заявою про призначення їй допомоги на дитину-інваліда віком до 18 років. Згідно з медичним висновком № 40 від 02 березня 2009 року інвалідність сину заявниці ОСОБА_2 встановлено до 01 квітня 2014 року. На підставі поданої 09 червня 2009 року заяви Департаментом призначено та виплачено ОСОБА_1 державну соціальну допомогу на дитину (інваліда з дитинства) ОСОБА_2 з 01 червня 2009 року по 31 березня 2014 року. Відповідно до наданого відповідачем медичного висновку № 53 від 12 березня 2014 року виплату вказаної державної соціальної допомоги було продовжено з 01 квітня 2014 року по 10 березня 2019 року. Перед закінченням терміну встановленої інвалідності Департамент листом від 31 січня 2019 року повідомив відповідача про припинення з 11 березня 2019 року виплати допомоги у зв'язку з закінченням встановленого строку інвалідності. На підставі медичного висновку № 45 від 06 березня 2019 року, відповідно до якої ОСОБА_2 продовжено інвалідність до 30 серпня 2020 року, а тому Департаментом призначено державну соціальну допомогу з 11 березня 2019 року по 29 серпня 2020 року.
З метою посилення соціального захисту населення на період вжиття спрямованих на запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, керуючись Постановою № 264 від 08 квітня 2020 року відповідачу був продовжений строк виплати допомоги на дитину-інваліда на період карантину та на один місяць після дати його відміни. Таким чином, відповідачу була продовжена виплата вищевказаної допомоги з 30 серпня 2020 року по 31 грудня 2020 року.
Відповідно до прикінцевих положень Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» виплата соціальної допомоги не зупиняється до закінчення терміну дії заходів щодо запобігання виникненню та поширенню короновірусної хвороби та підлягає перегляду після їх закінчення.
У зв'язку з наведеним, ураховуючи досягнення ОСОБА_2 повноліття, 29 березня 2021 року Департаментом прийнято рішення про визначення обсягу надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги на особу з інвалідністю за період з 30 серпня 2020 року по 30 листопада 2020 року в розмірі 10 776,06 гривень та встановлено строк повернення коштів до 10 червня 2021 року. Однак, на час звернення до суду відповідач надміру виплачені кошти державної соціальної допомоги в розмірі 10 776,06 гривень не повернула.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. 1212-1215 ЦК України, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради надміру виплачені кошти державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю в розмірі 10 776,06 гривень та судові витрати по справі.
Ухвалою судді від 01 квітня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
Станом на день розгляду справи відзив на позов від відповідача до Луцького міськрайонного суду Волинської області не надійшов.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, однак подала суду клопотання про розгляд справи без її участі, позов підтримує, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи. Установлено, що копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками відповідачу надіслано засобами поштового зв'язку на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України. Відстеженням рекомендованого поштового відправлення «Укрпошта» підтверджується, що відповіде поштове відправлення 10 квітня 2024 року вручено адресату особисто.
Як визначено у частині першій статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, однак не з'явилася в судове засідання, відзиву на позов не подала та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Луцькою міською радою 31 січня 2024 року прийнято рішення № 55/122 «Про перейменування департаменту соціальної політики Луцької міської ради на департамент соціальної а ветеранської політики Луцької міської ради».
Суд установив, що 09 червня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради із заявою про призначення їй допомоги на дитину-інваліда віком до 18 років (а. с. 30).
Порядок призначення та виплати вказаної допомоги регулюється Законом України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю».
Згідно з медичного висновку № 40 від 02 березня 2009 року інвалідність сину відповідача ОСОБА_2 встановлено до 01 квітня 2014 року. На підставі поданої 09 червня 2009 року заяви Департаментом призначено та виплачено ОСОБА_1 державну соціальну допомогу на дитину (інваліда з дитинства) ОСОБА_2 з 01 червня 2009 року по 31 березня 2014 року (а. с. 20-22).
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» за місяць до закінчення строку виплати державної соціальної допомоги місцева державна адміністрація зобов'язана попередити у письмовій формі особу з інвалідністю з дитинства, а також батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника дитини з інвалідністю про причину припинення її виплати.
Листом від 25 лютого 2014 року відповідача повідомлено про припинення з 01 квітня 2014 року виплати допомоги у зв'язку із закінченням встановленого строку інвалідності (а. с. 19).
Відповідно до наданого відповідачем медичного висновку № 53 від 12 березня 2014 року виплату вказаної державної соціальної допомоги було продовжено з 01 квітня 2014 року по 10 березня 2019 року (а. с. 17). Перед закінченням терміну встановленої інвалідності Департамент листом від 31 січня 2019 року повідомив відповідача про припинення з 11 березня 2019 року виплати допомоги у зв'язку з закінченням встановленого строку інвалідності (а. с. 15).
На підставі медичного висновку № 45 від 06 березня 2019 року, відповідно до якої ОСОБА_2 продовжено інвалідність до 30 серпня 2020 року, Департаментом призначено державну соціальну допомогу відповідачу з 11 березня 2019 року по 29 серпня 2020 року (а. с. 13, 14).
Статтею 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» № 2249-VIII від 19.12.2017 (далі - Закон №2249-VIII) передбачено, що право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років. Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України з одночасним роз'ясненням особам з інвалідністю з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.
Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи (стаття 4 Закону №2249-VIII ).
Відповідно до ст. 5 Закону №2249-VIII, у разі зміни групи інвалідності державна соціальна допомога у новому розмірі виплачується особі з інвалідністю з дитинства з дня зміни групи інвалідності, якщо така зміна приводить до збільшення розміру, але з місяця, наступного за тим, в якому встановлена нова група інвалідності, при зменшенні розміру допомоги.
Заява про призначення державної соціальної допомоги подається особою з інвалідністю з дитинства до управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання. До заяви про призначення державної соціальної допомоги повинні бути додані документи про вік особи з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю, а також довідка медико-соціальної експертизи або медичний висновок, видані у встановленому порядку (стаття 8 Закону №2249-VIII ).
Згідно п. 2-1 ст. 18 Закону №2249-VIII у разі пропуску в період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, строку переогляду особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю виплата державної соціальної допомоги не зупиняється до закінчення терміну дії зазначених заходів з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої державної соціальної допомоги на підставі заяви та результатів переогляду особи з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю.
Умови призначення, надання і виплати державної соціальної допомоги на підставі Закону №2249-VIII врегульовано Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №79 (далі Порядок №79).
З метою посилення соціального захисту населення на період вжиття спрямованих на запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, керуючись Постановою № 264 від 08 квітня 2020 року відповідачу був продовжений строк виплати допомоги на дитину-інваліда на період карантину та на один місяць після дати його відміни. Таким чином, відповідачу була продовжена виплата вищевказаної допомоги з 30 серпня 2020 року по 31 грудня 2020 року.
Пунктом 16 Порядку №79 передбачено, що у разі виникнення обставин, які зумовлюють припинення виплати надбавки на догляд, отримувач зобов'язаний повідомити про це органу соціального захисту населення. Припинення надбавки на догляд у такому разі проводиться з місяця, що настає за тим, в якому виникли зазначені обставини.
Установлено, що дитина-інвалід відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Департаменту від 29 березня 2021 року ОСОБА_1 визначено обсяг надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги на особу з інвалідністю за період з 30 серпня 2020 року по 30 листопада 2020 року в розмірі 10 776,06 гривень та встановлено строк повернення коштів до 10 червня 2021 року.
Установлено, що на адресу відповідача 05 квітня 2021 року та 02 листопада 2023 року департаментом направлені листи-повідомлення про повернення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги (а. с. 9).
Однак, на час звернення до суду відповідач надміру виплачені кошти державної соціальної допомоги в розмірі 10 776,06 гривень не повернула.
Пунктом 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача судовий збір в розмірі 3028 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 81, 141, 263-265, 280, 354 ЦПК України,
Позов Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради 10 776 (десять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 06 копійок надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради судові витрати в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської (місцезнаходження: 43025, м. Луцьк, пр. Волі, 4а; код ЄДРПОУ 03191963);
Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Дата складення повного заочного рішення - 15 травня 2024 року.
Суддя
Луцького міськрайонного суду О. М. Гринь