Справа № 161/6892/24
Провадження № 2/161/2515/24
15 травня 2024 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі: головуючого судді - Присяжнюк Л.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін за наявними матеріалами справи) в залі суду в м. Луцьку цивільну справу №161/6892/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою діяльністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округ Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
8 квітня 2024 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом.
Як підставу позову позивач зазначає, що оскаржуваний виконавчий напис був виданий протиправно.
З наведених вище мотивів та підстав просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, який виданий 28.05.2021 №67669.
15 квітня 2024 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у письмовій заяві від 25.04.2024 позовні вимоги визнав, просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 1 000,00 грн.
Третя особа своєї позиції щодо позову не надала.
Також, до суду не надходило клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з таких підстав.
Судом встановлено, що 28.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем був виданий виконавчий напис, в якому пропонується стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс» заборгованість, що виникла за кредитним договором від №491004407 від 07.05.2019.
У виконавчому написі зазначено, шо заборгованість стягується за період з 07.05.2019 по 19.05.2021, а саме:
1)20 213,17 грн. заборгованість за тілом кредиту;
2)7 253,91 грн. заборгованість за процентами;
3)1 600,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями;
4) 50,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису.
Цей виконавчий напис був зареєстрований в реєстрі за №67669 (а.с. 7).
01.12.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Таранком Д.В. відкрито виконавче провадження №67724828 (а.с. 12).
Надаючи правову оцінку спірному виконавчому напису нотаріуса, суд зазначає таке.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 (в редакції, чинній до 21 лютого 2017 року), для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Одночасно, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в адміністративній справі №826/20084/14, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме:
«п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині "а після слів "заставлене майно" доповнити словами "(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)";
доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту:
"1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання.
Для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;
б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання;
в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;
г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання;
ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу".
п. 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:
"Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту:
"Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".
З цього слідує, що станом на день видання виконавчого напису - 28 травня 2021 року, втратив чинність нормативно-правовий акт, який дозволяв нотаріусам видавати виконавчі написи про стягнення заборгованості за кредитними договорами, а отже оскаржуваний виконавчий напис є незаконним та підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги - задоволенню.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17.
Протилежного суду не доведено та під час розгляду справи не здобуто.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач у письмовій заяві адресованій суду повністю визнав позов, з нього слід стягнути 50% судового збору сплаченого за подання позовної заяви (605,60 грн.).
Решту судового збору слід повернути позивачу з Державного бюджету України.
Також, на підставі положень ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв'язку з повним задоволенням позову, з врахуванням визнання позову та заяви відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 500,00 грн. в рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу. Розмір цих витрат підтверджується договором про надання правової допомоги №3 з додатком №3 від 25.03.2024, актом наданих послуг №1, квитанцією до прибуткового касового ордера, та є співмірним з предметом позову. В решті заяви слід відмовити.
Варто зауважити, що ні у додатку, ні у акті наданих послуг не вказано час, який затрачений на кожну послугу.
Узгодження сторонами договору про надання правничої допомоги гонорару у фіксованому вигляді не звільняє сторону позивача від виконання вимог ч.3 ст.137 ЦПК України з надання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та обґрунтування суми заявлених витрат на предмет їх співмірності та реальної затрати часу адвоката.
Верховний Суд у постанові від 31.08.2023 у справі №824/20/23 висловив правову позицію, що зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 141, 142, 265 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою діяльністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округ Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 28 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №67669, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс» заборгованості за кредитним договором від 07.05.2019 №491004407.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрат з професійної правничої допомоги у розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50% судового збору сплаченого на підставі квитанції від 08.04.2024, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. (оригінал квитанції знаходиться в матеріалах справи №161/6892/24, провадження №2/161/2515/24).
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивачем у справі є ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Відповідачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт фінанс», м. Київ, Солом'янська площа, 2, код ЄДРПОУ 40340222.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача є приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Л.М. Присяжнюк