Справа № 161/6887/24
Провадження № 2/161/2513/24
(заочне)
15 травня 2024 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі: головуючого судді - Присяжнюк Л.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін за наявними матеріалами справи) в залі суду в м. Луцьку цивільну справу №161/6887/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою діяльністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Луцький відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
08.04.2024 позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Як підставу позову позивач зазначає, що оскаржуваний виконавчий напис був виданий протиправно.
З наведених вище мотивів та підстав просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, який виданий 27.01.2020 №5739.
15 квітня 2024 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно ч.8 ст. 128, п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України відповідачу будо направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками до неї та роз'яснено його право подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав.
Також, до суду не надходило клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Згідно електронного сайту Луцького міськрайонного суду Волинської області користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин, інформацію про призначені судові засідання.
Згідно з ст. 247 ч.2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, з таких підстав.
Судом встановлено, що за виконавчим написом №5739 від 27.01.2020, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, з нього, як боржника, стягується на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами»заборгованість у загальному розмірі 40 144,78 грн., в т.ч. витрати на вчинення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 150,00 грн. (а.с. 6).
15.11.2021 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №67524599 (а.с. 7).
Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.
У статті 88 Закону України "Про нотаріат" говориться, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Із оскаржуваного виконавчого напису вбачається, що нотаріус керувався ст. 87-91 Закону України "Про нотаріат" та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.
Відповідно до п.2 вказаного Переліку, для одержання виконавчого напису по виконанню кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Оскільки безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, то і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус здійснює виконавчий напис, мають бути однозначними, беззаперечними та підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі, тому за вказаних обставин, відсутні підстави вважати, що заборгованість була безспірною.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).
Подані фінансовою установою документи не підтверджують безспірність заборгованості, оскільки про наявність спору щодо заборгованості свідчить те, що у виконавчому написі зазначені суми зі стягнення як самого тіла кредиту, так і процентів, які в свою чергу розраховуються у відсотковому відношенні до боргу і можуть бути оспорені.
Крім того, в оспорюваному виконавчому написі, вказано, що підставою його здійснення є, зокрема, постанова КМУ № 1172 від 29.06.1999 р., в яку постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 р. були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. п. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову КМУ №662 від 26.11.2014 в цій частині.
Вказану постанову залишено без змін згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року.
Таким чином, кредитний договір №011-02510-040213 від 04.02.2013 на момент вчинення виконавчого напису вже не був тим документом, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17.
Протилежного суду не доведено та під час розгляду справи не здобуто.
Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису №5739 таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 158, 265, 268, 280, 284 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за №5739 від 27.01.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, за яким з ОСОБА_1 , як боржника, стягується на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованість у загальному розмірі 40 144,78 грн. за період з 08.02.2018 по 24.01.2020 за кредитним договором №011-02510-040213 від 04.02.2013, , в т.ч. плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 150,00 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», м. Ірпінь, вул. Стельмаха, 9А, офіс 203, код ЄДРПОУ 35017877.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5.
Луцький відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Луцьк, вул. Винниченка, 27а.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Л.М. Присяжнюк