Справа № 159/2650/24
Провадження № 3-зв/159/2/24
15 травня 2024 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі судді Чалого А.В., при секретарі судового засідання Конашук М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді,
До Ковельського міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_2 за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Вищевказана справа була зареєстрована в автоматизованій системі документообігу суду та згідно протоколу розподілу справи між суддями Ковельського міськрайонного суду Волинської області розподілена до провадження судді Панасюка С.Л.
В судовому засіданні 09.05.2024 потерпілою ОСОБА_1 заявлено відвід судді Панасюку С.Л., який мотивований тим, що 25.04.2024 під час повідомлення ОСОБА_1 про дату та час судового розгляду адміністративної справи, суддя в телефонній розмові, надав оцінку доказам по адміністративній справі.
Постановою судді Панасюка С.Л. від 10.05.2024 заяву про відвід судді передано на вирішення до іншого судді цього ж суду в порядку ч. 3 ст. 35 КПК України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, причин неявки суд не повідомила, про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином.
Вислухавши думку учасників провадження, дослідивши заяву про відвід, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно вимог ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим кодексом та іншими законами України.
Кодекс України про адміністративні правопорушення фактично не містить спеціальних норм, які передбачають для учасників судового провадження можливість заявити відвід судді та самовідвід судді відповідно, та не передбачають порядку розгляду заяви про відвід та самовідвід.
Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення, і, зокрема, врегулювання права на відвід (самовідвід) і порядку розгляду заяви про відвід (самовідвід).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону і вирішення питання про відвід судді за правилами, закріпленими в КПК України.
Згідно з ч.5 ст.9 КПК України кримінально-процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а тому рішення Європейського суду є обов'язковими для виконання судами України.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд.
Згідно п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінюваності суддів (далі - Висновок), судова незалежність передбачає повну неупередженість з боку суддів. При розгляді справи між будь-якими сторонами судді повинні бути неупередженими, тобто вільними від будь-яких зв'язків, прихильностей, необ'єктивності, які впливають або можуть створювати враження впливу на спроможність суддів здійснювати судочинство незалежно. У цьому розумінні судова незалежність є розвитком основоположного принципу, згідно з яким «жодна особа не може бути суддею у своїй справі». Значущість цього принципу виходить за межі окремої судової справи та її сторін. Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої справи, але й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто насправді повинен бути вільним від будь-яких зв'язків, симпатій, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку, довіру до судової влади може бути підірвано.
В пункті 11 Висновку зазначено, що ця незалежність повинна існувати стосовно як суспільства в цілому, так і сторін будь-якої судової справи, в якій судді повинні винести рішення.
Виходячи з вказаної норми закону, в даному випадку достатньою підставою для відводу судді є не доведений факт упередженості чи необ'єктивності судді, а наявність обґрунтованого об'єктивними обставинами припущення, що суддя в силу дії певних чинників не може зберегти безсторонність.
Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов'язків.
При розгляді заяви про відвід судом врахована позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Білуха проти України» від 09.11.2006, заява № 33949/02, п.п. 47-55, ECHR 2006 «наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, … що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. 3 огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться». Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві».
Жодний факт, яким створюється навіть підозра у втручанні у процес правосуддя, не повинен мати місця.
При розгляді заяви про відвід судом не встановлена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості та об'єктивності судді Панасюка С.Л.
Ковельський міськрайонний суд Волинської області здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.
Втім, з метою запобігання виникнення сумнівів в неупередженості, безсторонності та об'єктивності судді Панасюка С.Л., виникнення напруги в судовому процесі при розгляді справи, а також для забезпечення ефективності розгляду даної справи, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, необхідно задовольнити клопотання про відвід, а адміністративний матеріал передати для розгляду іншому судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області, в порядку ст. 35 КПК України.
Керуючись ст. 246 КУпАП, ст.ст. 75, 80, 81, 82 КПК України, -
Заяву потерпілої ОСОБА_1 , про відвід судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області Панасюка Сергія Леонідовича від участі у розгляді справи ЄУ № 159/2650/24 про притягнення ОСОБА_2 за ч. 1 ст.173-2 КУпАП, задовольнити.
Справу ЄУ № 159/2650/24 про притягнення ОСОБА_2 за ч. 1 ст.173-2 КУпАП, передати для розгляду іншому судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області, в порядку ст. 35 КПК України.
Постанова є остаточною і апеляційному оскарженню не підлягає.
СуддяА. В. Чалий